Кафедра "Облік і фінанси"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1125
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/acctfin/main
Кафедра "Облік і фінанси" створена в 2021 році на основі кафедр "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" та "Міжнародний бізнес і фінанси" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).
Кафедра "Бізнес-аналітика, облік і готельно-ресторанна справа" носила цю назву від червня 2021 року, попередня назва – "Економічний аналіз та облік". Кафедра "Міжнародний бізнес та фінанси заснована в 1996 році.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів економічних наук, 17 кандидатів наук: 15 –економічних, 2 – технічних; 4 співробітника мають звання професора, 11 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Туристично-рекреаційний комплекс як складова активізації регіонального розвитку(2023) Носирєв, Олександр ОлександровичРозвиток туризму та рекреації суттєво впливає на економічний розвиток України та її регіонів. Територіальні туристично-рекреаційні системи формуються на основі об’єктів, які задовольняють потреби людей у туризмі та рекреації, тому їх розглядають як рекреаційні ресурси, одна частина яких безпосередньо споживається населенням під час неорганізованого відпочинку, а інша – пов’язана зі спеціальними закладами та установами сфери обслуговування, що реалізують рекреаційну функцію (будинки відпочинку, санаторії, пансіонати тощо). Серед переваг, якими володіє Україна та може скористатися для активізації індустрії туризму й рекреації, можна виділити вигідне географічне положення, наявність сприятливих природно-кліматичних умов, центрів історичної та культурної спадщини, до переваг належить і відносно невисокий рівень цін на послуги галузі та супутніх їй видів діяльності. Україна посідає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінним природно-ресурсним потенціалом, здатним забезпечити сучасний характер різноманітних потреб мандрівників, і тим самим зацікавити вітчизняних та іноземних туристів. Одним з потенційно привабливих напрямів розвитку переважної більшості регіонів України є розвиток рекреаційної сфери. Потужний природно-ресурсний та історико-культурний потенціал, стан існуючої транспортної інфраструктури, географічне розташування та досвід функціонування рекреаційної сфери України, існування значного попиту як з боку внутрішнього, так і зовнішнього споживча дозволяють визначити саме цю сферу одним є важливих пріоритетів економічного розвитку регіонів країни. Специфікою даної сфери є те, що її розвиток забезпечує не тільки зростання кількісних параметрів розвитку регіонів (зростання валового регіонального продукту, обсягу виробництва тощо), а й позитивні зрушення в інших ланках господарського комплексу регіону (торгівлі, побутовому обслуговуванні, транспорті та зв’язку, будівництві, АПК, охороні довкілля тощо), створює передумови для підвищення рівня доходів населення та розв'язання соціальних проблем, поліпшення інвестиційного клімату, інтеграції країни до світового економічного простору. Протягом останніх років, переорієнтація переважної більшості населення України та сусідніх держав на переваги здорового образу життя, призвело до перегляду підходів до питання організації відпочинку, а також посилення вимог до інфраструктури сфери рекреації. Аналіз даних офіційної статистики України свідчать, що дохід від надання послуг у сфері рекреації щорічно динамічно зростає, при цьому даний бізнес є галуззю, яка генерує і активізує розвиток суміжних галузей: готельно-ресторанного бізнесу, малого підприємництва у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, сприяє розвитку сільської місцевості тощо. Сучасний стан розвитку туризму та рекреації залежить від великої кількості чинників, що проявляються на глобальному, національному та регіональному рівнях. Аналіз сучасного стану галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери потрібен для того, щоб забезпечити розробку стратегії розвитку туризму із врахуванням низки чинників: політична ситуація в країні, нормативно-правове забезпечення, COVID-19, військова агресія, соціально-економічний розвиток регіонів та країни загалом тощо. Галузь туризму та курортно-рекреаційної сфери формує економічний та соціальний ефекти, які тісно взаємопов’язані. Туристичний бізнес та курортно-рекреаційна сфера містить у собі функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, це дитячі заклади санаторного типу, дитячі центри, позаміські заклади оздоровлення та відпочинку, табори з денним перебуванням, дитячі заклади праці та відпочинку і наметові містечка. По Україні їхня кількість постійно зменшується. Але в умовах воєнного стану внутрішній туризм набуває специфічних рис, пов’язаних з наявністю обмежень, які залишатимуться актуальними до перемоги України у відносно безпечних західних та центральних областях. Важливою складовою рекреаційно-туристичного потенціалу є туристична привабливість рекреаційних об'єктів і територій. З нею пов'язана характеристика рекреаційної місткості територій, що визначає верхні межі потоків рекреантів та туристів, що не порушують природну, екологічну та соціально-економічну рівновагу у місцях рекреації та туризму.Документ Розвиток туризму та індустрії гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України(2022) Носирєв, Олександр Олександрович; Деділова, Тетяна Вікторівна; Токар, Інна ІванівнаСтаттю присвячено проблематиці удосконалення векторів стратегічного розвитку індустрії туризму та гостинності в умовах збройних конфліктів і пост конфліктного відновлення та оптимізація можливих заходів координації діяльності основних учасників індустрії туризму та гостинності з обґрунтуванням тенденцій розвитку галузі в умовах подальшого післявоєнного відновлення. Систематизовано негативні наслідки впливу збройних конфліктів на сферу туризму та гостинності, ідентифіковано основні перешкоди розвитку вїзного туризму у сучасних реаліях, досліджено стан та особливості туризму в Україні у воєнних та поствоєнних реаліях. Відзначається, що на розвиток туризму на території України негативно вплинули події ще 2014 року, які у 2022 році внаслідок ведення повномасштабних бойових дій вкрай негативно позначилися на туристичному бізнесі та функціонуванні індустрії гостинності, що відповідно вимагає розробки та вжиття антикризових заходів для успішного поствоєнного відновлення туризму в Україні. Наразі внутрішні туристичні потоки в Україні очікувано скоротяться, і причиною цьому є зниження купівельної спроможності громадян внаслідок військового конфлікту й удару по економіці та соціальній сфері країни. Акцентовано увагу на тому факті, що у світі є багато країн, коли після масштабних воєнних дій швидко відновлювали та розвивали туристичну індустрію. Проаналізовано досвід післявоєнного відновлення туризму у країнах, постраждалих від війн: Хорватії, Кіпру, Грузії, Ізраїлю та запропоновано використання досвіду цих країн при відновленні галузі туризму в Україні. Саме туристична галузь та індустрія гостинності повинна стати локомотивом поствоєнного відновлення економіки України. Підкреслюється той факт, що необхідним є фундаментальне оновлення туристичного брендингу України, в основі якого полягатиме безпека та захист туристів, а також формування іміджу безпечної країни.Документ Структурні перебудови промислової політики повоєнного відновлення економіки(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Носирєв, Олександр ОлександровичМетою дослідження є виокремлення перспективних напрямів інвестиційного забезпечення промислового відродження економіки, ідентифікація етапів та заходів структурних трансформаційних та регулювання економічного та промислового розвитку, векторів підвищення ефективності промислової політики та стратегічних концепцій структурної перебудови промислової політики у площині повоєнного відновлення економіки держави. Запропоновано пріоритетні напрями підвищення ефективності промислової політики, яка поєднує пріоритети інноваційної, зовнішньоекономічної та інших політик. Державна політика промислово-технологічного розвитку повинна бути скерована на стимулювання інноваційної діяльності підприємців в ІТ-сфері, розвиток державно-приватного партнерства, реформування системи оподаткування, стимулювання впровадження екологічних технологій в промисловості та залучення країн до міжнародного стратегічного партнерства.