08.00.04 "Екoнoмікa тa упрaвління підприємствaми (зa видaми екoнoмічнoї діяльнoсті)"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/17457
Переглянути
46 результатів
Результати пошуку
Документ Економічне обґрунтування інвестиційної привабливості науково-технічних розробок(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Усов, Максим АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 "Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)" (07 – управління та адміністрування). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. У дисертації здійснено поглиблення теоретичних положень, методичних підходів та науково-прикладних рекомендацій щодо оцінювання інвестиційної привабливості НТР на промислових підприємствах. Досягнення мети підтверджується вирішенням поставлених завдань щодо: дослідження понятійно-термінологічного апарату теорії інвестицій щодо визначення базових понять інвестиційних вкладень; дослідження ролі управління конкурентоспроможністю інноваційно-інвестиційного проекту та визначення факторів впливу на його інвестиційну привабливість; дослідження методичного інструментарію багатофакторної оцінки інвестиційної привабливості інноваційно-інвестиційних проектів щодо визначення впливу факторів на результативний інтегральний показник; обґрунтування принципів відбору інноваційно-інвестиційних проектів з урахуванням оптимізації їх параметрів та специфіки; розробки науково-методичного підходу щодо комплексного оцінювання впливу факторів на впровадження інноваційних проектів. Для вирішення поставлених завдань використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: наукові методи економічної теорії у галузі інвестування з використанням абстрактно-логічного підходу в процесі вивчення економічних процесів і явищ, зокрема такі: наукового узагальнення (при визначені сутності та класифікації інвестиційних проектів), діалектичний метод (при визначенні місця та ролі інвестиційної діяльності серед інших видів звичайної діяльності підприємства), історичного та системного підходів (при вивченні світового досвіду та визначенні етапів розвитку методик аналізу інвестиційних проектів, заснованих на принципах діалектики, єдності і цілісності), класифікації, порівняння, наукової абстракції, системного і комплексного аналізу (при розробці методики аналізу інвестиційних проектів на підприємствах), економіко-математичного моделювання (при розрахунку показників ефективності інвестицій), економічного та багатокрокового компонентного аналізу. Основні положення наукової новизни дисертації полягають у такому. Удосконалено: - економічну сутність дефініції "інвестиційна привабливість проекту", що на відміну від існуючих трактувань враховує не лише можливості і обмеження вкладень інвестиційних коштів, та здатність підприємства привертати увагу інвестора, а й акцентує на ефективному їх освоюванні для забезпечення реалізації різнорівневих інтересів, що сприяє розширенню та актуалізації базису теорії інвестицій; - складові механізму управління конкурентоспроможністю інноваційно-інвестиційного проекту, які, на відміну від інших, базуються на формуванні певної послідовності етапів оцінювання фінансово-економічного стану при визначенні інтегрального показника інвестиційної привабливості, з урахуванням впливу факторів мікро-, мезо- та макросередовищ в їх взаємозв’язку, що дає змогу комплексно оцінити ефективність впровадження проекту; - методичний інструментарій щодо оцінки впровадження інноваційно-інвестиційних проектів, які, на відміну від існуючих, засновані на принципах відкритої системи з урахуванням вагомості її параметрів, що дає змогу визначити вплив кожного фактору на інтегральний показник інвестиційної привабливості проекту та сприяє обґрунтуванню заходів щодо їх реалізації на засадах комплексного підходу; Набули подальшого розвитку: - методичний підхід щодо оптимізації та компонентного оцінювання інноваційно-інвестиційного потенціалу відкритих систем (Т. Сааті), що на відміну від існуючих передбачає визначення рівня інвестиційної привабливості на засадах максимізації параметрів, що входять у систему, що дає змогу сформувати принцип відбору науково-технічних розробок з урахуванням їх специфіки та синергетичного потенціалу проектів; - науково-методичний підхід щодо комплексного оцінювання інвестиційної привабливості інноваційних проектів та НТР підприємства, який, на відміну від існуючих, базується на визначенні значущості та рівня витрат на їх впровадження, на засадах скринінгового експрес-аналізу з урахуванням стохастичності, факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ, застосування якого підвищує точність та достовірність оцінок в процесі прийняття рішень щодо використання інноваційно-інвестиційних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості та доцільності використання наукових положень і прикладних рекомендацій для обґрунтування інвестиційних проектів та НТР підприємств. Основні результати досліджень отримали практичне застосування в наукових установах та підприємствах, зокрема: ТОВ "Тубний завод" (м. Харків, довідка № 01-03/80 від 13.11.2018 р.), НТМЕЦ "Екосистема" (м. Харків, акт № 91 від 4.02.2019 р.), ХДАВП (м. Харків, довідка № 301/1540 від 16.08.2019 р.). Результати дисертаційної роботи використано в навчальному процесі кафедри економіки і маркетингу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" при викладанні дисциплін: "Проектний аналіз", "Управління проектами", "Бізнес-проектний аналіз", "Потенціал і розвиток підприємства" для студентів спеціальності 075 "Маркетинг" та 051 "Економіка" (м. Харків, акт від 10.10.2019 р.).Документ Економічне обґрунтування інвестиційної привабливості науково-технічних розробок(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Усов, Максим АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019 р. Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання щодо розвитку теоретичних положень, методичного забезпечення іпрактичних рекомендацій з економічного обґрунтування інвестиційної привабливості науково-технічних розробок. У дисертації розроблено послідовність дій з економічного обґрунтування інвестиційної привабливості НТР. Базуючись на узагальненні проблем інвестиційної привабливості промислових підприємств, виділена проблема зіставлення альтернативних варіантів інвестицій в умовах багатокритеріальності; досліджені національні та світові класичні підходи з даної проблеми. Удосконалено методичний базис проведення комплексного аналізу інвестиційних проектів шляхом доповнення процедурами розрахунку системи показників впливу внутрішнього і зовнішнього середовищ, що підвищує точність визначення ефективності використання інвестиційних ресурсів та сприяє обґрунтованості управлінських рішень щодо реалізації НТР та доцільності їх фінансування.Публікація Управління енергоефективністю промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Клепікова, Світлана ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів управління енергоефективністю промислового підприємства. В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розглянуто різноманіття формулювань понять "енергоефективність", "енергозбереження", "енергетичний менеджмент", "управління енергоефективністю" та визначено використання їх у роботі. Узагальнено та систематизовано основні елементи та розвинуто теоретичний базис управління енергоефективністю підприємства. Запропоновано оцінювати енергоефективність підприємства за показником енергоємності, який являє собою відношення двох економічних величин: щорічних витрат на енергетичні ресурси до вартості виробленої продукції. Враховано, що управління енергоефективністю промислового підприємства базується на загальних принципах теорії управління, згідно якої система управління складається з двох підсистем - керуючої, яка управляє, і керованої, яка піддається управлінню і відчуває на собі дію (вплив) керуючої підсистеми. Акцентована увага на тому, що особливо важливим чинником впливу є завдання і умови сформульовані вищими ієрархічними рівнями управління енергоефективності. Встановлено, що завдання підвищення енергоефективності промислових підприємств української економіки вимагає створення відповідних умов на всіх рівнях управління. Такими рівнями є: державний, галузевий, регіональний та рівень підприємства. Встановлено, що концептуально рівні системи управління енергоефективністю можуть бути представлені у вигляді ієрархічної вертикалі із зворотними зав'язками. Проведений аналіз нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження засвідчив, що на кожному етапі управління енергоефективністю для забезпечення процесу реалізації державної політики визначені конкретні завдання, при цьому характер завдань для кожного з рівнів має свою специфіку. Встановлено, що після першої світової енергетичної кризи промислово розвинуті країни приділили багато уваги вирішенню проблеми підвищення енергоефективності їхніх економік і набули значний досвід в цьому напрямку, що було відображено в міжнародному стандарті ISO 50001:2011 "Системи енергетичного менеджменту", що надалі був доповнено рядом покращуючих положень в стандарті ISO 50001:2018 "Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанови щодо застосовування", в якому реалізовано управління за циклом постійного поліпшення PDCA. Цей стандарт повинен бути імплементован у нормативно-правові акти при реалізації "Енергетичної стратегії України до 2035 р.". На основі проведеного аналізу Законів України щодо енергозбереження, міжнародних та національних стандартів, методики енергоаудиту встановлена доцільність внесення доповнень з врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів економії енергетичних ресурсів при модернізації енергоустаткування. Результати аналізу дозволили встановити взаємозв'язок рівня впровадження країнами стандарту ISO 50001 з показником енергоємності, а саме зниження його при поширеному впровадженні систем енергетичного менеджменту у промисловості, шо дозволило скоротити обсяги споживання енергії на одиницю продукції за період 2000 – 2017 рр. майже на 20%. Підвищення енергоефективності ВВП для України є особливо важливим напрямком розвитку економіки. Для підвищення енергоефективності необхідні значні інвестиції і для країни особливе значення має пошук внутрішніх інвестиційних джерел, для чого бажано мати інструментарій розрахунку прогнозного значення економії коштів на підприємстві від енергозбереження. Встановлено, що основними важелями покращення енергоефективності провідних країн були інвестиції та поліпшення управління. Значне підвищення енергоефективності може бути досягнуте за рахунок покращення управління енергоефективністю промислових підприємств; підвищення показника енергоефективності на промислових підприємствах, поліпшенням управління та впровадженням стандарту ISO 50001. Запропоновано та обґрунтовано доцільність використання в управлінні енергоефективністю промислового підприємства методу нейронних мереж для визначення показника енергоємності, який може бути використаний для оперативного надання інформації з прогнозної економії коштів за рахунок енергозбереження при багаторазових уточненнях в процесі визначення кінцевих значень показників виробництва на наступний рік, при формуванні енергетичної політики, створенні щорічних планів підвищення енергоефективності, планування інших показників виробництва, від яких залежить енергоефективність промислового підприємства. Розроблено методичний підхід визначення показника енергоємності підприємства за допомогою штучних нейронних мереж, із залученням методів експертних оцінок, апріорного ранжування та кореляційно-регресійного аналізу. Створена економіко - математична модель на базі багатошарового прямоспрямованого персептрону, синтезованого методом генетичного алгоритму. Виконано перевірка працездатності методичного підходу, а також його апробація за статистичними даними провідних харківських підприємств. В процесі апробації та аналізу її результатів зроблені висновки про необхідність: систематичного накопичення щорічних статистичних даних, як самого показника, так і чинників, що на нього впливають; аналізу розрахунків і встановлення коректності врахування даних; виявлення типових розбіжностей у трактовці того чи іншого чинника і введення відповідних корегувань; врахування особливостей підприємства; проведення за допомогою ШНМ досліджень з вибору раціональних значень виробничих показників – вхідних величин нейронної мережі, що впливають на показник енергоємності; дослідження по підвищенню точності і прогнозування за рахунок змін у структурі та виду нейронної мережі та інш. Такий широкий набір функцій і необхідність систематичного їх здійснення призвели до висновку про доцільність створення у структурі управління промислового підприємства підструктури, яка б включала фахівців здатних виконувати ці функції - групу інтелектуального енергоменеджмента (ІЕМ). Практичним результатом дисертаційної роботи, щодо врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів є: по-перше, висновок про доцільність врахування цих ефектів при проведені внутрішнього енергоаудиту, для чого необхідно внести відповідні доповнення в його методику його проведення; по-друге, висновок про доцільність внесення у законодавчі та нормативно-правові акти доповнень, які стимулюють підприємства на пріоритетну модернізацію енергообладнання з мультиплікативним та синергетичним ефектом (як таку, що надає значну економію паливно-енергетичних ресурсів на державному рівні). Надані рекомендації з використання результатів роботи на різних ієрархічних рівнях управління енергоефективністю та у інших видах менеджменту промислового підприємства.Публікація Управління енергоефективністю промислового підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Клепікова, Світлана ВолодимирівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2019. Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам теоретичних, методичних та практичних аспектів управління енергоефективністю промислового підприємства. В дисертації досліджено теоретичне підґрунтя, розглянуто різноманіття формулювань понять "енергоефективність", "енергозбереження", "управління енергоефективністю". Проаналізовані Закони України щодо енергозбереження, міжнародні та національні стандарти, методика енергоаудиту та встановлена доцільність внесення відповідних доповнень з врахування мультиплікативного та синергетичного ефектів економії енергетичних ресурсів при модернізації енергоустаткування. Запропоновано та обґрунтовано доцільність використання в управлінні енергоефективністю промислового підприємства методу штучних нейронних мереж (ШНМ). Розроблено методичний підхід визначення показника енергоємності підприємства за допомогою ШНМ, із залученням методів експертних оцінок, апріорного ранжування та кореляційно-регресійного аналізу. Створена математична модель на базі багатошарового прямоспрямованого персептрону, синтезованого методом генетичного алгоритму. Виконано перевірка працездатності методичного підходу, а також його апробація за статистичними даними провідних харківських підприємств. Надані рекомендації з використання результатів роботи на різних ієрархічних рівнях управління енергоефективністю та у інших видах менеджменту промислового підприємства.Документ Організаційно-економічне забезпечення технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування(НТУ "ХПІ", 2018) Безугла, Дар'я ВалеріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертація присвячена дослідженню і обґрунтуванню теоретичних підходів щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащення виробництва (ТПВ) підприємств машинобудування, а також розробці науково-методичних напрямків його удосконалення. В роботі уточнено визначення сутності ТПВ як багатоаспектного організаційно-економічного процесу; розроблено модель ТПВ, що визначає етапність і системну результативність його реалізації. Набула подальшого розвитку типологія планів ТПВ, що враховує техніко-технологічні особливості, а також стратегії виробничої діяльності підприємств машинобудування. Удосконалено методичний підхід щодо заміни устаткування в процесі ТПВ за критерієм забезпечення прибутку. Набули подальшого розвитку методичні підходи щодо забезпечення організаційно-економічної гнучкості підприємства в процесі ТПВ. Запропоновано методичний підхід щодо розробки і виконання інвестиційного проекту ТПВ. Теоретично обґрунтовано та розроблено організаційно-економічну структуру управління інноваційним та науково-технічним забезпеченням технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування. Запропоновано методичний підхід щодо обґрунтування актуальних напрямів ТПВ на основі розробленої моделі "Формування організаційно-економічних переваг" підприємства.Публікація Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві(Сумський державний університет, 2018) Шипуліна, Юлія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.Публікація Методологічні засади формування інноваційно-сприятливого середовища на підприємстві(НТУ "ХПІ", 2018) Шипуліна, Юлія СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретичних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах на основі їх інноваційної культури в контексті забезпечення їх інноваційного розвитку. Розкрито особливості еволюції, сутність та передумови створення інноваційно-сприятливого середовища на промислових підприємствах України, систематизовано підходи до його формування; удосконалено відповідний понятійний апарат. Визначено роль інноваційної культури в системі складових потенціалу інноваційного розвитку підприємства, розроблено підхід до її факторного аналізу; розроблено підхід до вибору інноваційних рішень на основі аналізу стану інноваційної культури суспільства і підприємства; удосконалено методичні засади їх кількісної багатофакторної оцінки. Запропоновано методичний підхід до діагностики інноваційної культури промислового підприємства; систематизовано інструменти і методи управління її розвитком, розроблено підхід для оптимізації їх складу на основі побудови економіко-математичної моделі. Удосконалено підхід до мотивації розвитку інноваційної культури підприємства; систематизовано методи формування інноваційно-сприятливого середовища на її основі, визначено місце інноваційної культури в їх системі, розроблено концептуальну схему їх взаємодії. Уточнено механізм продукування знань на підприємстві в контексті його інноваційного розвитку з урахуванням впливу інноваційної культури. Досліджено її вплив на управління товарними інноваційними стратегіями та на результативність інноваційної діяльності. Розроблено засади організаційно-економічного механізму управління розвитком інноваційної культури промислового підприємства. Запропоновано підхід до оптимізації її рівня в контексті забезпечення економічної стійкості підприємства на основі економіко-математичної моделі.Документ Організаційно-економічне забезпечення технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування(НТУ "ХПІ", 2018) Безугла, Дар'я ВалеріївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертація присвячена дослідженню і обґрунтуванню теоретичних підходів щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащення виробництва (ТПВ) підприємств машинобудування, а також розробці науково-методичних напрямків його удосконалення. В роботі уточнено визначення сутності ТПВ як багатоаспектного організаційно-економічного процесу; розроблено модель ТПВ, що визначає етапність і системну результативність його реалізації. Набула подальшого розвитку типологія планів ТПВ, що враховує техніко-технологічні особливості, а також стратегії виробничої діяльності підприємств машинобудування. Удосконалено методичний підхід щодо заміни устаткування в процесі ТПВ за критерієм забезпечення прибутку. Набули подальшого розвитку методичні підходи щодо забезпечення організаційно-економічної гнучкості підприємства в процесі ТПВ. Запропоновано методичний підхід щодо розробки і виконання інвестиційного проекту ТПВ. Теоретично обґрунтовано та розроблено організаційно-економічну структуру управління інноваційним та науково-технічним забезпеченням технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування. Запропоновано методичний підхід щодо обґрунтування актуальних напрямів ТПВ на основі розробленої моделі "Формування організаційно-економічних переваг" підприємства.Документ Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства(НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.Документ Теоретико-методичне забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства(НТУ "ХПІ", 2018) Доуртмес, Пилип ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно-термінологічного апарату інвестиційно-інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів.