Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7516

Офіційний сайт кафедри http://mits-khpi.kharkov.ua

Кафедра "Мультимедійні та інтернет технології і системи" створена у вересні 2022 року на основі об’єднання кафедр "Мультимедійні інформаційні технології і системи" (створена у 2005 році на базі спеціальності "Відео-, аудіо- и кінотехніка") та "Інтернет речей" (створена у 2009 році, первісна назва – "Розподілені інформаційні системи і хмарні технології").

Провідну наукову школу кафедри очолює доктор технічних наук, професор Лев Григорович Раскін, відомий в Україні та за кордоном вчений у галузі системного аналізу, теорії складних систем, оптимального управління та дослідження операцій. Лише останнім часом професора Л. Г. Раскіна нагороджено двома міжнародними дипломами Оксфордського наукового союзу — Oxford Academic Union (як найкращий вчений 2015 року за вирішення задачі Чебишева і 2019 року — за найкраще рішення задачі Гамільтона).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 10 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 3 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Формування узагальненої семантичної мережі концептів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Корольова, Яна Юріївна; Носик, Андрій Михайлович
Предметом дослідження є особливості формування узагальненої семантичної мережі концептів. Мета статті – обґрунтування складу та основних типів вершин і відношень, характерних для семантичної мережі концептів, а також формування узагальненої семантичної мережі концептів для структурно-лінгвістичного розпізнавання зображень у комп’ютерних системах і мережах. Методи дослідження: методи теорії математичної логіки, математичної лінгвістики та теорії множин; методи візуалізації інформації за допомогою графів. Результати: запропоновано підхід до формування узагальненої семантичної мережі структурно-лінгвістичних концептів контурних зображень об’єктів, отриманих під різними кутами зйомки; проведено обґрунтування складу та типів вершин і відношень, характерних для семантичної мережі концептів; сформульовані основні принципи побудови семантичної мережі структурно-лінгвістичних концептів об’єктів розпізнавання. Висновки. Для побудови опису зображення, що відповідає концепції семантичної обробки інформації та може використовуватися в системах збору релевантних зображень в комп’ютерних системах і мережах, доцільно використовувати структурно-лінгвістичний підхід до розпізнавання з використанням узагальненої семантичної мережі концептів. Застосування цієї мережі при класифікації та ідентифікації об’єктів дозволяє суттєво розширити діапазон прийнятих до розгляду зображень, які враховують різні напрямки зйомки та різні кути відхилення камери від положення в надир.
Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна електроніка"
(ФО–П Єфименко С. А., 2021) Носик, Андрій Михайлович; Онищенко, Валерій Валентинович; Корольова, Яна Юріївна
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Комп'ютерна електроніка" для студентів усіх форм навчання за спеціальністю 123 "Комп'ютерна інженерія" підготовлені відповідно до робочої навчальної програми з дисципліни "Комп'ютерна електроніка". Виконання практичних завдань проводиться індивідуально кожним студентом. У результаті виконання практичних занять студенти повинні: – знати: класифікацію і призначення сучасних елементів комп’ютерної електроніки, включаючи їхні характеристики, параметри, еквівалентні схеми, типові схеми підключення, схемотехніку логічних елементів; типономiнали, характеристики , схемні і функціональні особливості різних серій інтегральних мікросхем; – вміти: виконувати розрахунки електричних схем з використанням сучасної елементної бази, застосовувати програмні засоби для моделювання електричних схем. Методичні вказівки містять практичні заняття, що складаються з таких підрозділів, як: – мета роботи; – завдання до виконання практичних занять; – порядок виконання роботи; – варіанти індивідуальних завдань.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 2
(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Корольова, Яна Юріївна
Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних С-програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Часто вибір правильного представлення даних не обмежується простим вибором типу. Завжди слід подумати про те, які операції доведеться виконувати. Тобто потрібно обрати спосіб зберігання даних і визначити, які операції є припустимими для обраного типу даних. Незважаючи на те, що у мові С визначені допустимі операції для її фундаментальних типів, при проєктуванні схеми представлення даних може знадобитися самостійно визначити допустимі операції. Мовою С це можна зробити шляхом розробки функцій, які представляють бажані операції. Тобто, проєктування типу даних складається з визначення способу зберігання даних і розробки функцій для керування даними. Представлені методичні вказівки до виконання практичних робіт призначені для надання допомоги студентам під час опрацювання питань, пов’язаних з роботою зі структурами та їх полями, отримання навичок роботи з окремими бітами, використання побітових операцій та операцій зсуву, організації багатофайлової компіляції. Вони стануть у нагоді при відпрацюванні основних операцій для роботи з такими формами організації даних як: зв’язний список, стек, черга, дек, двійкове дерево пошуку. Кожну практичну роботу слід оформлювати в робочому зошиті. Для зарахування практичної роботи необхідно показати її оформлення, надати коди С-програм та продемонструвати результати їх виконання на комп’ютері.
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 1
(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Онищенко, Валерій Валентинович; Статкус, Андрій Віталійович; Носик, Андрій Михайлович; Корольова, Яна Юріївна
Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Алгоритм є центральним поняттям програмування. З нього починається робота з будь-якою програмою. Від якості розробленого алгоритму переважним чином залежить успішне виконання програми. Тому вміння програмувати багато в чому залежить від уміння розробляти добре продумані алгоритми та застосовувати на практиці вже відомі алгоритми. Запис алгоритму на алгоритмічній мові повинен бути зрозумілим не тільки комп’ютеру, а й людині, оскільки його доведеться в подальшому аналізувати та покращувати. Як мова програмування для реалізації алгоритмів в межах навчальної дисципліни "Програмування" обрана мова С, а як інтегрованео середовище розробки – Code::Blocks. Представлені методичні вказівки призначені для опрацювання питань, пов’язаних з побудовою блок-схем лінійних, розгалужених і циклічних алгоритмів, роботою з символами та кодовими сторінками, використанням функцій вводу-виводу, функцій для роботи з символами та функцій користувача. У виданні розглянуті також питання отримання випадкових чисел різних типів, роботи з одновимірними та двовимірними масивами та рядками, а також роботи з текстовими та бінарними файлами. Кожна практична робота оформлюється в робочому зошиті, крім робіт, пов’язаних з отриманням випадкових чисел та файловими операціями. Для зарахування практичної роботи необхідно показати її оформлення в робочому зошиті, надати коди С-програм та продемонструвати результати виконання програм на комп’ютері.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування". Частина 2
(ФО-П Єфименко С. А., 2021) Порошин, Сергій Михайлович; Статкус, Андрій Віталійович; Корольова, Яна Юріївна; Онищенко, Валерій Валентинович
Метою вивчення навчальної дисципліни "Програмування" є отримання навичок побудови основних обчислювальних алгоритмів, вивчення основ мови програмування високого рівня С та розробки комп’ютерних програм, ознайомлення з методами розв’язання обчислювальних задач та формування вмінь з їх практичного використання. Під час проєктування програми одним з найбільш важливих кроків є обрання відповідного способу представлення даних. У багатьох випадках вибір звичайної змінної або навіть масиву може виявитися недостатнім. Мова С дозволяє розширити цей вибір за допомогою інших форм представлення даних, якими вона буде маніпулювати. Правильне обрання форми представлення даних може перетворити написання програми на дуже просту задачу. Друга частина методичних вказівок до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування" призначена для надання студентам необхідної інформації при дослідженні можливостей використання структур, об’єднань та перелічених типів у програмах на С, основних функцій для роботи зі списком і деком а також при дослідженні принципів сортування списків. Дане видання стане в нагоді при дослідженні особливостей роботи з функціями динамічного виділення пам’яті, керуванні окремими бітами при виконанні логічних операцій та операцій зсуву, розгляді засобів препроцесорної обробки, а також основних можливостей роботи з графічною бібліотекою WinBGIm та її функціями в інтегрованому середовищі Code::Blocks.