Кафедра "Інженерна електрофізика"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5125

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/ief

Від 1970 року кафедра має назву "Інженерна електрофізика", первісна назва – кафедра техніки високих напруг.

Кафедра техніки високих напруг заснована у 1968 році. Ідея створення кафедри належить видатному вченому в галузі техніки високих напруг, керівнику науково-дослідної лабораторії техніки високих напруг та перетворювачів струму Саулу Марковичу Фертику, який деякий час був виконуючим обов’язки завідувача кафедри.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат фізико-математичних наук, 1 кандидат історичних наук; 3 співробітника мають звання професора, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20202

Налаштування

Автор: search.filters.author.Михайлов, Валерій Михайлович

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Про наближення плоскопаралельного поля в розрахунках плоскомеридіанних полів поблизу плоскої граничної поверхні
    (Інститут електродинаміки НАН України, 2020) Михайлов, Валерій Михайлович; Петренко, Микита Павлович
    Розглянуто плоскомеридіанні та плоскопаралельні магнітні і електростатичні поля над плоскою границею провідного півпростору. Магнітні поля утворюються провідним кільцем або прямолінійним провідником того ж перетину з високочастотним або імпульсним струмом при різкому поверхневому ефекті, а електростатичні поля – такими ж, але зарядженими провідниками. Кільце та прямолінійний провідник представлено сукупностями елементарних кільцевих струмів, або зарядів та осей зі струмами, або рівномірно заряджених осей. Описано формулювання та розв’язки задач для векторного потенціалу плоскомеридіанного та плоскопаралельного магнітного поля систем «елементарний струм – ідеально надпровідний півпростір». Розраховано струми і заряди, індуковані у провідному півпросторі. Зроблено порівняння розподілів індукції магнітних і напруженості електростатичних полів на граничній поверхні. Запропоновано критерій наближення плоскопаралельного поля при розрахунку магнітних та електростатичних плоскомеридіанних полів поблизу плоскої граничної поверхні та визначено його припустимі значення. Встановлено значення цього критерію, за яких розподіл осьової проекції напруженості електростатичного поля на границі провідного півпростору наближається до розподілу радіальної проекції індукції магнітного поля на границі ідеально надпровідного півпростору.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунок профілів соленоїдів для отримання сильних імпульсних магнітних полів із заданим розподілом на осі
    (Інститут електродинаміки НАН України, 2020) Михайлов, Валерій Михайлович
    Сформульовано задачу продовження плоскомеридіанного магнітного поля з осі симетрії відносно магнітного потоку та скалярного потенціалу магнітного поля. Аналітичні розв’язки цієї задачі отримано двома методами: методом часткових розв’язків, безперервно залежних від параметра, і за допомогою функції Гріна для магнітного потоку. В першому методі використано інтегральне перетворення Фур’є заданих на осі розподілів індукції магнітного поля. Другий метод побудований на функції Гріна для магнітного потоку кільцевого струму в необмеженому, немагнітному та непровідному просторі. Доведено, що така функція за певної умови є розв’язком задачі продовження магнітного потоку з осі симетрії. Показано застосування систем співвісних кільцевих струмів і функції Гріна, що містить повні еліптичні інтеграли, для розрахунку різних розподілів індукції імпульсного магнітного поля на осі симетрії та відповідних їм профілів масивних одновиткових соленоїдів. Досліджено вплив величини, напрямку, радіусів та розташування вздовж осі цих струмів на розподіл індукції. Отримано інтегральні перетворення Фур’є деяких функцій, що розширює можливості першого методу розв’язання задачі.