Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 18

Особливості формування поруватого оксиду алюмінію
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Ляшок, Л. В.; Шевченко, Г. С.; Лещенко, С. А.; Бровін, Олександр Юрійович
As in our country and abroad, intensive research and development of effective methods for the synthesis of porous anodic oxides of metals is being conducted intensively. However, until now, no common approaches have been developed to explain the mechanisms of formation of ordered arrays of pores during anodic oxidation, which significantly hinders the introduction of anodic oxidation in industrial technologies for the creation of ordered nanostructures. A promising matrix for the synthesis of nanocomposites is films of porous anodic alumina, which have an ordered structure, are thermally stable, and are chemically inert with respect to most materials. By changing the composition of the electrolyte and the electrolysis mode, it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The purpose of the work is to study the features of the porous anodic aluminum oxide and its influence on pore geometry. Corrugated films are obtained in solutions of strong acids, active in relation to aluminum oxide. By changing the composition of the electrolyte, temperature and electrolysis mode it is possible to control the parameters of the porous structure (diameter, length, and distance between adjacent pores). The method of voltammetry investigated the behavior of aluminum in solutions of sulfate and oxalic acid. The influence of nature, concentration of electrolytes on the porosity of anodic oxide has been established.
Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, О. Л.; Пилипенко, О. І.; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, А. Ю.; Мухін, З. С.
The kinetics of electrode reactions occurring on silver in acidic thiourea-citrate electrolytes has been studied. It was found that thiourea forms stable cationic complexes with Ag+ ions, and citric acid ensures the stability of solutions and promotes the active dissolution of silver anodes. Silver ionization occurs with diffusion control, and cathodic reduction obeys the laws of mixed kinetics. It was shown that the electrolytic deposition of silver proceeds stably with a high current efficiency and gives dense fine-crystalline coatings. The silver deposition rate can be increased by increasing the metal salt content in the electrolyte solution. The introduction of special additives into the electrolyte composition allows increasing the gloss of the coating, its density and fine crystallinity. The use of acidic thiourea-citrate electrolytes significantly reduces the toxicity and danger of the silvering process, reduces material and energy costs for the disposal of wastewater. Silver coatings obtained from acidic thiourea-citrate electrolytes can be used for protective and decorative purposes, as well as for imparting biomedical properties to the surface of metal structures.
Конспект лекцій з курсу "Технічна електрохімія ч. 1"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
Електросинтез неорганічних сполучень є великою областю технічної електрохімії. Електрохімічна технологія закладена в основу виробництва цілого ряду найважливіших неорганічних речовин: водню, натрію та калію, гіпохлоритів, хлоратів та перхлоратів, хлору, гідроксидів лужних металів, сульфатної кислоти та її солей, кисню, перекису водню, діоксиду марганцю, перманганату калію та інших продуктів. Основною технологічної стадією є електроліз водних розчинів без виділення металів. Електрохімічна технологія має ряд особливостей і переваг перед хімічною технологією. Найважливішою особливістю електрохімічної технології та її перевагою є можливість одержання в одному апараті відновників та окиснювачів в чистому вигляді. Наприклад, при електролізі води одержують водень та кисень, при електролізі водних розчинів хлоридів − водень та хлор, водень та гіпохлорит або хлорат натрію (в залежності від конструкції електролізера: наявності діафрагми (мембрани) або її відсутності. Друга важлива особливість – електрохімічна технологія дозволяє одержувати чисті продукти навіть зі збідненої сировини, наприклад, з морської води. Одержані продукти, як правило, відрізняються високим ступенем чистоти. Так, зміст основної речовини в електрохімічному водні згідно з ДСТУ 3022-80 складає 99,8 %, промисловий метод електролізу з ртутним катодом дозволяє одержувати гідроксиди натрію та калію реактивної чистоти. Третьою важливою перевагою електрохімічної технології є можливість комплексного використання сировини.
Конспект лекцій з курсу "Матеріалознавство"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
Матеріалознавство це наука, яка вивчає склад, структуру та властивості конструкційних матеріалів, а також зміну цих властивостей під впливом тепла та в результаті механічних і хімічних дій. Воно об’єднує металознавство та науку про неметалеві матеріали. Теоретичною основою матеріалознавства є відповідні розділи фізики та хімії. У матеріалознавстві широко використовують сучасні структурні дослідження, фізичні та механічні випробування. Завдяки цьому, а також беручи до уваги економічні розрахунки, можна обґрунтовано визначити доцільність застосування того чи іншого матеріалу в певних умовах експлуатації. Металами називають речовини, які мають кристалічну будову, металевий блиск, добру пластичність, високу електро- і теплопровідність. Найбільш поширеними в природі металами є алюміній (8,8% маси земної кори) та залізо (4,6%). В промисловості в основному використовують сплави, адже до рідкого металу можна вводити певну кількість хімічних елементів і отримувати сплави з необхідними властивостями. Умовно метали поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів відноситься залізо та сплаві на його основі – сталь і чавун. Сталі і чавуни є основними в машинобудуванні завдяки порівняно невисокій вартості та добрим технологічним і механічним властивостям. Але вони мають невисоку корозійну стійкість та високу їх питому вагу. Кольоровими вважаються всі інші метали, крім чорних. Найбільше застосування мають алюміній, мідь, магній, титан, цинк, свинець, олово, нікель, молібден, вольфрам, кобальт, тантал, цирконій, ніобій. Здебільшого кольорові метали застосовуються у вигляді сплавів. Метали і сплави людство застосовує дуже давно. Мідь, золото і срібло застосовуються уже більше 8 тис. років, як знаряддя праці та прикраси. Вчені доводять, що залізо використовується понад 3 тис. років. На території України залізо відоме з VII-V ст. до н. е. В газовому господарстві наряду з металами широко застосовуються неметалеві будівельні та полімерні матеріали. Будівельні матеріали поділяють на матеріали загального (цемент, бетон, лісоматеріали) та спеціального призначення (теплоізоляційні, гідроізоляційні, вогнетривкі матеріали). Ці матеріали людство використовує від початку свого існування. Так древні єгиптяни застосовували гіпс і вапняні розчини при будівництві пірамід. В Києві вапно використовували уже в X ст. під час будівництва Десятинної церкви. В XI ст. при будівництві Софіївського собору застосовували суміш вапна з товченою цеглою. Полімерні матеріали є новим видом конструкційних матеріалів. Вони мають достатню міцність, високу корозійну стійкість, низьку теплопровідність та ряд інших цінних фізико-механічних властивостей, які обумовлюють їх широке застосування.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи "Електрохімічний синтез глюконату кальцію"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
Методичні вказівки до виконання лабораторнаї роботи "Електрохімічний синтез мурашиної кислоти"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна
Методичні вказівки до виконання лабораторнаї роботи "Електрохімічний синтез йодоформу"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ляшок, Лариса Василівна; Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Юлія Іванівна; Гомозов, Валерій Павлович
Вдосконалення конструкції електролізера для електрохімічного синтезу розведених розчинів гіпохлориту натрію з використанням результатів гідродинамічного моделювання
(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2022) Бровін, Олександр Юрійович; Коваленко, Ю. І.
Тіокарбамідно-цитратні електроліти як альтернатива ціанідним електролітам у вирішенні проблем захисту довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям
(Національний університет цивільного захисту України, 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Ніконов, Андрій Юрійович; Пилипенко, О. І.; Бровін, Олександр Юрійович; Мухін, З. С.
Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.