Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичної роботи "Вибір і обґрунтування екологічно безпечних технологій при проєктуванні гальванічних ліній"
    (Моделіст, 2021) Смірнова, Ольга Леонідівна; Бровін, Олександр Юрійович
    Екологічні проблеми гальванотехніки привертають до себе широку увагу в основному через тривале забруднення навколишнього середовища іонами важких металів (ІТМ). У той же час у суспільстві відбувається розуміння того, що подальший розвиток техніки і технології по шляху створення нових продуктів з новими якостями часто заходить у суперечність з функціонуванням природного середовища. Тому актуальною проблемою сьогодення є створення нових ефективних ресурсозберігаючих і природо-охоронних технологій. На даний час у гальванотехніці склалися два основні напрямки: розвиток промислових технологій і розробка засобів і методів очищення стічних вод. На жаль обоє напрямки розвиваються самостійно і найчастіше незалежно друг від друга. Не зважаючи на те, що промивні води гальванічних дільниць, в яких використовуються токсичні й шкідливі речовини, знешкоджуються за допомогою спеціальних методів, робочий персонал систематично піддається впливу цих речовин, що може викликати важкі отруєння, професійні захворювання, а іноді призводить до летального результату. Нерідкими є випадки ігнорування з боку виробництва щодо заходів очищення промислових стічних вод, які скидаються в міські каналізаційні мережі або прилеглі водойми. Це призводить до згубних, а іноді й незворотних, процесів у природному середовищі. Методичні вказівки містять цінні довідкові дані – екологічні характеристики компонентів технологічних розчинів, які дозволяють провести аналіз розчинів і електролітів з метою оптимізації безпеки процесу одержання гальванічного покриття. Описано методику, за якою можна оцінити ступінь екологічної небезпеки як окремих хімічних речовин, так і розчинів електролітів на їх основі. Поданий матеріал допоможе знайти підхід до проблеми створення екологічно безпечного гальванічного виробництва. Для кращого засвоєння навчального матеріалу і мотивації студентів практична робота проводиться у формі ділової гри, що є важливим елементом активної форми навчання. Здобуті навички допомагають їм в успішній роботі при виконанні курсового і дипломного проєктування. Мета роботи – вибір, обґрунтування і розробка технологічного процесу одержання металевого покриття або іншої обробки поверхні, який дозволив би покращити умови праці та зменшити шкідливий вплив гальванічного виробництва на навколишнє середовище.
  • Ескіз
    Документ
    Електроліт міднення
    (ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Смірнова, Ольга Леонідівна; Бровін, Олександр Юрійович; Рутковська, Катерина Сергіївна
    Електроліт міднення містить лимонну кислоту та натрій селеністокислий. Додатково містить мідь (II) лимоннокислу (цитрат) і тіокарбамід.