Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Дослідження впливу селеніт-іону на електричну ємність оксидно-нікелевої активної маси
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Лагдан, Інна Володимирівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Байрачний, Борис Іванович
Дослідження електричних характеристик оксидно-нікелевого електрода, модифікованого сполуками рідкісних розсіяних елементів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Лагдан, Інна Володимирівна; Пилипенко, Олексій Іванович
Електроліт для нанесення сплаву залізо-кобальт
(ДП "Український інститут промислової власності", 2015) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Електроліт для нанесення сплаву залізо-кобальт містить сульфат кобальту, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію та додатково містить сульфат заліза (IIІ).
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-вольфрам
(ДП "Український інститут промислової власності", 2016) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Лагдан, Інна Володимирівна
Електроліт для нанесення покриттів сплавом залізо-кобальт-вольфрам містить сульфат кобальту, сульфат натрію, борну кислоту, цитрат натрію, сульфат заліза (III) і вольфрамат натрію при такому співвідношенні компонентів, г/дм³: сульфат заліза (III) 30-60 сульфат кобальту 30-60 вольфрамат натрію 18-28 сульфат натрію 15-30 кислота борна 6 цитрат натрію 80-120 рН 4,0-4,5.
Дослідження впливу іонів літію на електричні характеристики оксидно-нікелевого електрода лужного акумулятора
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Лагдан, Інна Володимирівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Байрачний, Борис Іванович
Вплив іонів SeO₃⁻² на зарядно-розрядні характеристики та електричну ємність оксидно-нікелевої активної маси
(НТУ "ХПІ", 2014) Пилипенко, Олексій Іванович; Байрачний, Борис Іванович; Лагдан, Інна Володимирівна
Досліджено вплив селеніт-іону на особливості зарядно-розрядних кривих і електричну ємність позитивного електроду лужного акумулятору. З використанням отриманих хронопотенціограм показано, що введення цього іону негативно впливає на характеристики електроду. На підставі екпериментальних даних встановлений взаємозв'язок між концентрацією добавки і зниженням електричної ємності та віддачею за ємністю оксидно-нікелевої активної маси.
Дослідження впливу іонів літію на електричні характеристики оксидно-нікелевого електрода лужного акумулятора
(НТУ "ХПІ", 2013) Пилипенко, Олексій Іванович; Байрачний, Борис Іванович; Лагдан, Інна Володимирівна
В статті описані результати дослідження з визначення впливу добавки гідроксиду літію на питому ємність, віддачу за ємністю та характерні особливості зарядно-розрядних кривих оксидно-нікелевої активної маси. Показано, що введення іонів Li⁺ до складу електроліту не викликає зміни особливостей процесів заряду і розряду електрода, водночас сприяючи підвищенню значень його електричних параметрів. На основі отриманих експериментальних даних встановлений взаємозв'язок між концентрацією добавки у розчині та її впливом на досліджені експлутаційні показники системи.