Кафедра "Технічна електрохімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3034

p>Офіційний сайт кафедри https://web.kpi.kharkov.ua/dte

Кафедра "Технічна електрохімія" була заснована в 1930 році в Харківському хіміко-технологічному інституті. У 1931 році її очолив М. А. Рабінович.

Кафедра технології електрохімічних виробництв почала самостійно функціонувати з 1926 року під керівництвом А. В. Терещенка, але офіційно була затверджена лише в 1930 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 6 – доцента 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 15

Дослідження стабільності та біологічної активності препарату на основі наночасток золота для використання у стоматології
(Scientific Publishing Center "Sci-conf.com.ua", 2022) Ніконов, Андрій Юрійович; Смірнова, Ольга Леонідівна; Русанова, В. Г.; Житомирський, А. О.; Мартинович, С. С.
Исследование процесса осаждения медных покрытий на сталь и латунь из электролита на основе органических лигандов
(Национальная металлургическая академия Украины, 2017) Смирнова, Ольга Леонидовна; Бровин, Александр Юрьевич; Рутковская, Екатерина Сергеевна; Лавренчук, Ярослав Владимирович
Хімічна обробка поверхні в реставрації художніх виробів зі срібла
(Видавництво "Молодий вчений", 2020) Смірнова, Селіна Дмитрівна; Сушко, В. А.; Смірнова, Ольга Леонідівна
У публікації представлено результати наукової роботи, що присвячена удосконаленню реставрації художніх виробів зі срібла, яка передбачає ефективне і делікатне хімічне очищення поверхні. Розглянуто основні проблеми, що мають місце при зберіганні та відновленні срібних предметів декоративно-прикладного мистецтва. Проведено аналіз наукових досліджень і публікацій провідних фахівців у галузі реставрації та обробки металів. Уперше запропоновано розчин на основі тіосечовини, сульфамінової кислоти і поверхнево-активних речовин. Перевагою даного засобу над відомими аналогами є заміна агресивних речовин на нешкідливі речовини, що є сприятливим фактором для делікатної обробки предметів мистецтва, виготовлених зі срібла та його сплавів, особливо з дорогоцінним камінням. Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності застосування даного засобу для обробки предметів антикваріату, музейних експонатів у реставраційних роботах.
Анодное окисление сплава TI₆ AL₄V в растворах карбоновых кислот
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смирнова, Ольга Леонидовна; Пилипенко, Алексей Иванович
Представлены результаты исследования процессов электрохимического окисления титанового сплава Ti₆Al₄V в водных растворах тартратной, оксалатной и цитратной кислот. Формовочные зависимости типа U–f(τ), полученные при проведении окисления в гальваностатическом режиме, имеют линейную форму, что указывает на формирование малопористых оксидных пленок диэлектрического типа. Образованию пассивирующих оксидных пленок барьерного типа способствует незначительное травящее действие растворов карбоновых кислот, относящихся к слабым электролитам. Установлено, что изменение напряжения на ячейке, отражающей динамику образования оксидной пленки в виде формовочной зависимости, определяется анодной плотностью тока. Скорость нарастания напряжения на ячейке увеличивается с ростом плотности тока, что вытекает из увеличения скорости электрохимического окисления металла. Максимальная для этих условий толщина оксидной пленки определяется величиной конечного приложенного напряжения и не зависит от плотности тока, природы и концентрации электролита. Полученные данные объясняются тем, что формирование оксида в гальваностатическом режиме происходит при постоянном градиенте потенциала в оксидной пленке. Увеличение величины приложенного к ячейке напряжения приводит к пропорциональному росту максимальной толщины оксида, поскольку приводит к увеличению количества электричества и соответствующему ему увеличению массы окисленного металла вследствие анодной электрохимической реакции. Полученные данные позволяют утверждать, что выбор электролита и электрического режима процессов электрохимического оксидирования сплава Ti₆Al₄V должен основываться на результатах исследования функциональных и защитных оксидных свойств.
Особливості процесу електрохімічного полірування срібла та його ювелірного сплаву 925° у кислих тіосечовинно-цитратних розчинах із застосуванням стаціонарного режиму електролізу
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Представлені результати дослідження кінетики електродних реакцій, що перебігають на сріблі та його ювелірному сплаві 925° в кислих тіосечовинно-цитратних розчинах. Такі розчини стабільні в роботі й дають змогу експлуатувати їх упродовж тривалого часу. Анодне розчинення металу відбувається з утворенням комплексної солі типу Ag(SC(NH₂)₂)₃(C₆H₇O₇). Встановлено, що в таких розчинах досягається ефект полірування срібної поверхні, який обумовлений утворенням на поверхні аноду оксидно-сольової плівки, що формується за потенціалів ≥ +0,345 В. Розчинення срібла відбувається через пасивну плівку, яка сприяє перебіганню анодного процесу переважно на активних ділянках – мікровиступах профілю поверхні. Швидкість розчинення срібла обмежена гальмуванням електродної реакції на стадії дифузії хімічних продуктів, що утворюються, в об’єм електроліту. На процес полірування срібла впливають поверхнево-активна речовина (далі – ПАР) етиленгліколь, робоча густина струму або потенціал (напруга). Підібрано оптимальне співвідношення концентрацій компонентів розчинів для досягнення максимального ефекту полірування. Встановлено, що електрохімічне полірування може бути ефективним у стаціонарному режимі. Обрані умови проведення процесу (рН = 3,5–4,5, t = 18–25°С) та режим електролізу (jₐ = 3–4 мA∙см⁻², U = 2–2,4 B). Розраховано анодний вихід за струмом (80–100%) і питомі втрати металу (10–24 мг/(дм²∙хв)). Одночасно з анодним процесом на катоді відбувається виділення компактного осаду срібла, що дає змогу підтримувати в розчині постійну концентрацію іонів металу та розв’язати проблему якості продукції й ресурсозбереження. Отримані дані пропонується використовувати для декоративного, функціонального та протикорозійного оброблення срібних поверхонь виробів технічного, ювелірного й медичного (стоматологічного) призначення.
Дослідження динаміки формування оксидних плівок на сплаві TI6AL4V у електролітах на основі етиленгліколю
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Токайчук, Т. М.; Сьомкіна, Олена Володимирівна; Смірнова, Ольга Леонідівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Пилипенко, Олексій Іванович
Наведені результати дослідження утворення оксидних плівок на сплаві Ti6Al4V у електролітах, що складаються з етиленгліколю, води (5 об. %) і NH₄F. Показано, що за с(NH₄F) = 0,5–2,0 г∙л⁻¹ формувальні залежності, що відображають динаміку утворення оксидних плівок на металі при електрохімічному окисленні, є лінійними залежностями напруги на комірці від часу електролізу. Отримані дані вказують на те, що анодне окислення сплаву за цих умов приводить до утворення оксидних плівок діелектричного типу, для яких максимальна товщина визначається величиною напруги. Забарвлення отриманих плівок не залишається постійним і не відповідає кольору плівок, отриманих у разі оксидування сплаву в електролітах, що не містять іонів-активаторів. Кут нахилу формувальних залежностей збільшується зі зростанням густини анодного струму, що узгоджується з пропорційним збільшенням швидкості окислення металу під час підвищення заданого значення густини струму jₐ. У електролітах, що містять NH₄F у кількості 2,5 г∙л⁻¹ і вище, вид формувальних залежностей визначається jₐ. За високих jₐ лінійний хід залежностей вказує на те, що швидкість утворення плівки перевищує швидкість її хімічного розчинення. За jₐ = 1–2 А∙дм⁻² залежності втрачають лінійний характер, і відбувається утворення пористих оксидних плівок. Отримані дані дозволяють зробити висновок про можливість формування плівок бар’єрного та пористого типів шляхом зміни параметрів електролізу при електрохімічному окисленні сплаву Ti6Al4V у розчинах на основі етиленгліколю. Вони є передумовою для розробки технологічних основ отримання оксидних плівок з функціональними властивостями з можливістю використання як біоінертних і біосумісних покриттів основи для отримання каталізаторів, корозійностійких покриттів.
Studying the insulating properties of oxide films obtained on the TI6A14V alloy in tartaric acid solutions using the method of electrochemical decoration by copper
(2020) Pilipenko, A. I.; Smirnova, O. L.; Gura, S.; Skorynina-Pohrebna, O.; Khoroshev, O.; Shkolnikova, T. V.
The investigation data of the formation peculiarities of oxide films on the Ti6A14V alloy in tartaric acid solutions have been given. It is shown that the behavior of alloy forming dependences is conditioned by the anode current density. At jₐ < 0.5 A∙dm⁻² the continuous oxide film is not formed on the alloy surface and the preset value of the final voltage on the cell is not reached. With an increase in jₐ > 0.5 A∙dm⁻², alloy forming dependences show a linear behavior that is indicative of the formation of low porous films. In these conditions, the oxide film formation rate is in direct proportion to the value of jₐ. The electrochemical oxidation of Ti6A14V alloy in tartaric acid solutions results in the formation of interference-colored oxide films. The oxide film ultimate thickness and color are defined by the preset voltage and are independent of the current density and electrolyte concentration. The isolating properties of obtained films were studied by way of the cathode polarization of oxidized specimens in the sulfate copper-plating electrolyte. The research done allows us to make a conclusion that electrochemical copper deposition is a convenient tool for the detection of defective spots in oxide films. It is shown that due to the specific features of the reduction kinetics of Cu²⁺ ions on the oxidized titanium it is reasonable to use for the studies the initial sections of polarization dependences that correspond to ΔE = 0.2-0.25 V. The alloy polarization dependences allow us to establish unavailability of apparent dependences between the oxidation current density, the electrolyte concentration, the cell final voltage value and the polarization that occurs during the Cu²⁺ ion reduction. The anodic connection of copper-coated specimens conditions the reversible dissolution of a greater portion of the specks of copper deposits. It is indicative of the electron conduction of film defects. The obtained data allow us to vary the electrolysis parameters in a wide range with no significant influence of the treatment mode of Ti6A14V alloy on the quality of oxide coatings.
Особливості електролітичного осадження срібних покриттів із кислих тіосечовинно-цитратних розчинів
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Бровін, Олександр Юрійович; Ніконов, Андрій Юрійович; Мухін, З. С.
Получение тонких интерференционно-окрашенных оксидных пленок на сплаве TI6AL4V с использованием метода электрохимического окисления в сукцинатных электролитах
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2020) Мухина, Ю. В.; Смирнова, Ольга Леонидовна; Шевченко, Г. С.; Школьникова, Татьяна Васильевна; Пилипенко, Алексей Иванович
Застосування кислих розчинів тіосечовини в процесах хімічної й електрохімічної обробки поверхні срібла і його сплаву 925°
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Смірнова, Ольга Леонідівна; Пилипенко, Олексій Іванович; Осипа, Богдан Вадимович; Морченко, Єгор Володимирович