Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 32

Вдосконалення технології нанесеного неплатинового каталізатора окиснення амоніаку до нітроген (II) оксиду
(Global Science Center LP, 2017) Бутенко, Анатолій Миколайович; Привалова, Галина Сергіївна; Лобойко, Олексій Якович; Авіна, Світлана Іванівна; Кобзєв, Олександр Вікторович
Обґрунтована можливість та необхідність вдосконалення існуючих технологій каталізаторів на носіях. Запропоновано нанесення активних компонентів з упарюванням просочувального розчину. Проведено фізико-хімічні дослідження зразків каталізаторів. Визначена активність отриманих каталізаторів у процесі окиснення амоніаку до нітроген (ІІ) оксиду. Показані переваги процесу нанесення з упарюванням розчину.
Спосіб виготовлення каталізатора для середньотемпературної конверсії карбон (ІІ) оксиду з водяною парою
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2008) Сінческул, Олександр Леонідович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Семченко, Галина Дмитрівна; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Гринь, Григорій Іванович; Казаков, Валентин Васильович; Слабун, Іван Олександрович; Роменський, Олександр Володимирович; Маркова, Наталія Борисівна
Спосіб виготовлення каталізатора для середньотемпературної конверсії карбон (II) оксиду з водяною парою, що включає висаджування вихідних солей ферум у, хрому та купрум у розчином карбонату, таблетування та прожарювання каталітичної маси, який відрізняється тим, що як вихідні солі феруму, хрому та купруму використовують хлориди цих металів, а як висаджувач – використовують амоній карбонат, причому проводять сумісне висаджування компонентів при температурі 303±2 К, а масу прожарюють за схемою: підйом температури з 293 до 613 К зі швидкістю 5-10 град./хв., витримка при 613 К 45-60 хвилин, підйом температури з 613 до 673 К із швидкістю 10 град./хв., витримка при температурі 673К 1,8-2,0 години.
Спосіб приготування нанесеного каталізатора
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Привалова, Галина Сергіївна; Авіна, Світлана Іванівна
Спосіб одержання нанесеного каталізатора включає фракціонування носія, приготування суміші насичених водних розчинів кобальту (II) нітрату та СrО₃, просочення носія, прожарювання каталізатора. Просочення носія проводять упарюванням розчину.
Спосіб одержання срібного каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Бутенко, Анатолій Миколайович; Савенков, Анатолій Сергійович; Семченко, Галина Дмитрівна; Русінов, Олександр Іванович; Кряжева, Марія Володимирівна; Рищенко, Ігор Михайлович
Спосіб одержання срібного каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід, модифікованого оксидами кремнію (IV) і алюмінію, узятими в співвідношенні 6:1, що включає послідовне просочування гранул пемзи спочатку алюмосилікатним золем, отриманим у результаті змішування тетраетилсилікату з водним розчином нітрату алюмінію з наступним сушінням протягом 24±0,1 годин, потім відновленням сполук срібла на поверхні гранул пемзи формаліном, сушінням і прожарюванням при температурі 650±10°С протягом 2,5±0,1 годин, який відрізняється тим, що алюмосилікатний золь модифікують сахарозою з масовою часткою 0,125-0,15%, а відновлення сполук срібла ведуть у розплаві карбаміду при температурі 140±5°С протягом 40-60 хвилин.
Спосіб приготування срібного каталізатора окисної конверсії метанолу у формальдегід
(ДП "Український інститут промислової власності", 2008) Бутенко, Анатолій Миколайович; Русінов, Олександр Іванович; Семченко, Галина Дмитрівна; Роменський, Олександр Володимирович; Лобойко, Олексій Якович; Савенков, Анатолій Сергійович; Казаков, Валентин Васильович; Суворін, Олександр Вікторович
Спосіб приготування срібного каталізатора окисної конверсії метанолу в формальдегід, що включає подрібнення носія (пемзи), відбір гранул заданого розміру, обробку їх нітратною кислотою при 343К терміном 8 годин, відфільтровування і відмивання цих гранул від іонів NО₃ - при 343К, просочення гранул розчином модифікатора, сушіння їх і прожарювання, який відрізняється тим, що гранули пемзи просочують спиртовим розчином модифікатора із гідроксидів Рубідію або Цезію, висушують їх при 323±5К, а потім просочують амоніачним розчином Аргентум (+1) оксиду, висушують при температурі 323К і прожарюють при температурі 740±5К протягом двох годин.
Вплив природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини
(НТУ "ХПІ", 2009) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович; Маркова, Наталя Борисівна
У статті наведено результати досліджень щодо впливу природи охолоджувальних сумішей на мікротвердість вторинної вольфрамвмісної сировини. Визначено оптимальний склад охолоджувальної суміші для зниження міцності відпрацьованих вольфрамвмісних сплавів. Експериментально встановлено, що здібність її до подрібнення покращується завдяки циклу термообробки 700 ºС – (-50 ºС) із використанням охолоджувальної суміші на основі.
Визначення залежності ступеня подрібнення вторинної вольфрамвмісної сировини від способу їх термообробки
(НТУ "ХПІ", 2008) Резніченко, Вячеслав Володимирович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Тітарчук, Ю. В.; Лобойко, Олексій Якович
У відповідності із гіпотезою про взаємозв’язок між наявністю мікротріщин і здібністю матеріалу до подрібнення, зокрема вторинної вольфрамвісної сировини, експериментально встановлено, що здібність її до подрібнення покращується завдяки одноразовій попередній термообробці при 1023 К впродовж 30 хвилин з подальшим різким охолодженням.
Кінетика вищолочення сполук магнію з відпрацьованих каталізаторів АНП
(НТУ "ХПІ", 2008) Бутенко, Анатолій Миколайович; Кряжева, М. В.; Савенков, Анатолій Сергійович; Отводенко, С. Е.
Наведені результати досліджень процесу регенерації каталізатора АНП шляхом вищолочення сполук магнію за допомогою екологічно м’якого екстрагента – розчину хлориду амонію при 298, 318, 333, 363 К. Показано, що найбільша швидкість вищолочення сполук магнію спостерігається при 363 К, при цьому уявна енергія активації становить 25.1 КДж/моль, що вказує на дифузійний характер екстракції.
Одержання каталізатора СТК сумісним осадженням компонентів
(НТУ "ХПІ", 2008) Сінческул, Олександр Леонідович; Бутенко, Анатолій Миколайович; Лобойко, Олексій Якович
У статті представлені дані щодо одержання каталізатора СТК методом сумісного осадження сполук Феруму (+3), Хрому (+6) та Купруму (+2) одним і тим же осаджувачем без застосування таких технологічних стадій, як старіння, фільтрування та відмивання утвореного осаду. Повідомляється, що фазовий склад та активність здобутого таким чином каталізатора знаходяться у відповідності із вимогами існуючих стандартів.
Дослідження процесу сумісного осадження Fe(OH)₃ та оксигеновмісних сполук хрому при одержанні каталізатора СТК
(НТУ "ХПІ", 2010) Бутенко, Анатолій Миколайович; Сінческул, Олександр Леонідович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Маркова, Наталя Борисівна; Момот, О. Ю.