Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин, каталізу та екології"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7534

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/xtnv

Кафедра "Хімічна технологія неорганічних речовин каталізу і екології" є першою хімічною кафедрою НТУ "ХПІ". Вона є спадкоємицею кафедри технології мінеральних речовин, пізніше – кафедра технології неорганічних речовин, першим завідувачем якої був Валерій Олександрович Геміліан, а в 1911-1931 роках – дійсний член Академії наук, академік Єго́р Іва́нович Орлов.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У 2014 році професори кафедри Олексій Якович Лобойко та Григорій Іванович Гринь отримали Державну премію України в галузі науки і техніки за роботу "Нові каталізатори та гетерогенно-каталітичні процеси: розвиток наукових основ та використання в хімії, нафтохімії та енергетиці".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Спосіб отримання комплексного добрива
(ДП "Український інститут промислової власності", 2013) Вецнер, Юлана Ігорівна; Савенков, Анатолій Сергійович; Білогур, Ірина Сергіївна; Рищенко, Ігор Михайлович; Артьомов, Юрій Ігорович
Спосіб одержання комплексного добрива включає розкладання фосфатної сировини азотною кислотою, змішування азотно-кислотного розчину із попередньо обробленою фосфатною сировиною і переробку суміші у комплексне добриво. Азотно-кислотний розчин змішують з карбамідом і цю суміш направляють далі на грануляцію.
Комплексне добриво
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Вецнер, Юлана Ігорівна; Савенков, Анатолій Сергійович; Білогур, Ірина Сергіївна
Комплексне добриво містить фосфат кальцію та додатково тетракарбамід кальцію нітрат, нітрат карбаміду, фосфат карбаміду.
Спосіб отримання комплексного добрива
(ДП "Український інститут промислової власності", 2014) Вецнер, Юлана Ігорівна; Савенков, Анатолій Сергійович; Білогур, Ірина Сергіївна
Спосіб отримання комплексного мінерального добрива включає розкладання фосфоровмісної сировини нітратною кислотою, видалення нітрату кальцію кристалізацією при охолодженні, нейтралізацію аміаком, випарювання. Отриманий азотно-кислотний розчин із низькосортної фосфоровмісної сировини змішується з карбамідом. Одержану суспензію направляють на фільтрацію, відділяють освітлений розчин, нейтралізують аміаком і направляють на переробку у комплексне рідинне добриво. Тверду кристалічну суміш направляють до сушильного барабана та отримують тверде добриво, яке складається з суміші фосфатів кальцію, нітрату та фосфату карбаміду.
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна
Спосіб двоступінчастого окиснення аміаку, що включає контактування аміачно-повітряної суміші на першому ступені з сітками платиноїдного каталізатора, а на другому ступені з шаром оксидного каталізатора, який відрізняється тим, що на другому ступені використовують гранульований каталізатор на основі оксидів цирконію і кобальту в співвідношенні 1:3 : 1:5, висоті каталізаторного шару 60-140мм, при цьому процес здійснюють під тиском 0,1-0,7МПа, температурі 1123-1223К, кількості платиноїдних сіток 1-7.
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку
(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2009) Близнюк, Ольга Миколаївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Ратушна, Лідія Миколаївна; Скляров, Віталій Леонідович; Антонов, Олег Михайлович
Каталізатор для другого ступеня окиснення аміаку, що містить оксид кобальту, який відрізняється тим, що він містить додатково оксиди цирконію та хрому при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оксид кобальту Со₃O₄ 70,0-75,0; оксид цирконію ZrO₃ 20,0-25,0; оксид хрому Сr₂О₃ 3,0-5,0.
Установка для виробництва азотної кислоти
(ДП "Український інститут промислової власності", 2001) Савенков, Анатолій Сергійович; Туголуков, Олександр Володимирович; Степанов, Валерій Андрійович; Кулацкий, Микола Степанович; Близнюк, Ольга Миколаївна; Спотар, Володимир Петрович
Установка для виробництва азотної кислоти, що містить зв'язані по ходу технологічного процесу трубопроводами холодильник-конденсатор, абсорбційну і продувальні колони, яка відрізняється тим, що вона додатково містить послідовно розташовані десорбер, змішувач і насос, встановлені після абсорбційної колони, причому газовий трубопровід десорбера підключений до лінії подачі нітрозного газу з продувальної колони в абсорбційну колону, а повітряний трубопровід – до лінії подачі повітря в продувальну колону, змішувач додатково обладнаний лінією подачі конденсату водяної пари, а вхід насоса підключений до верху абсорбційної колони двома трубопроводами подачі розбавленої азотної кислоти.
Методичні вказівки до практичних занять "Основні параметри стану та закони ідеального газу"
(ФЛП Болибок А. В., 2019) Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Вецнер, Юлана Ігорівна
Вирішення проблеми раціонального використання природних та енергетичних ресурсів потребує знання наукових та технічних основ функціонування сучасних енергетичних установок та оптимізації споживання енергії та ресурсів. Зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів у хімічній промисловості пов’язано з широкомасштабною реалізацією енергозберігаючої техніки і технології, утворенням енерготехнологічних комплексів. Успішне рішення пріоритетного завдання енергозбереження потребує, в свою чергу, відповідної компетенції в інженерів-технологів усіх спеціальностей. Курс "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів" посідає важливе місце в професійній підготовці студентів за спеціальністю "Хімічна технологія неорганічних речовин", та базується на загальнотеоретичних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах, що вивчаються студентами у вищому технічному закладі. Основним завданням цього курсу є формування у майбутніх спеціалістів знань і уміння у галузі генерування тепла в технологічних об’єктах, енерготехнологічного комбінування вторинних енергоресурсів, оцінки енергетичної ефективності процесів, скорочення теплових викидів у навколишнє середовище. У цих методичних вказівках наведено приклади вирішення задач з використанням основних законів та рівнянь ідеального газу та задачі по визначенню основних параметрів стану робочого тіла та суміші газів. Вони призначені для використання на практичних заняттях з курсу "Енерготехнологія хіміко-технологічних процесів". Головною метою є поглиблення і засвоєння студентами теоретичних знань, набутих у лекційному курсі, а також оволодіння методиками пошуку шляхів зменшення втрат енергії у хімічній технології.
Методичні вказівки до лабораторних робіт "Дослідження фізичних та хімічних особливостей технології нанесення нікелевого покриття на синтетичні алмази"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Мухіна, Людмила Василівна; Козуб, Павло Анатолійович; Гринь, Григорій Іванович; Дейнека, Дмитро Миколайович; Довбій, Тетяна Анатоліївна; Панасенко, Володимир Володимирович
Промисловий потенціал та ступінь індустріалізації країни, інтенсифікація та автоматизація виробничих процесів, рівень виробництва безпосередньо залежать від інструментів, які використовують у техніці та машинобудуванні. Синтетичні алмази, а також полікристалічні матеріали на основі синтетичних алмазів, складають сировинну базу для інструменту, який оснащено алмазоутримуючим шаром. Застосування таких інструментів дозволяє перейти на якісно нову технологію обробки різноманітних матеріалів. Сучасний етап розвитку виробництва синтетичних алмазів та інструменту на їх основі вирішує ряд проблем, найважливіші з яких є підвищення працездатності та надійності інструменту; полегшення його ремонту та обслуговування. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Виробництво неорганічного синтезу» призначені для студентів спеціальності 7.05130101 "Хімічна технологія неорганічних речовин". Завдання лабораторних робіт полягає у закріпленні та поглибленні знань, отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, набутті навичок експериментального дослідження і застосування експериментальних даних для інженерних розрахунків. У кожній лабораторній роботі вказуються: мета, порядок виконання, зміст звіту, контрольні запитання. В кінці лабораторної роботи необхідно підготувати звіт.
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Виробництво харчових домішок, соди, лугів та методи розрахунків"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013) Гринь, Григорій Іванович; Панасенко, Володимир Володимирович; Дейнека, Дмитро Миколайович; Кобзєв, Олександр Вікторович; Лобойко, Вячеслав Олексійович; Мухіна, Людмила Василівна
Карбонат калію має досить широкий спектр застосування. Його використовують у склоробному виробництві, для виробництва кришталю і як вихідний продукт для одержання різних калієвих з'єднань, у фотографії, виробництві рідких мийних засобів, безалкогольних напоїв, як розпушувач тіста у виробництві хлібобулочних виробів, а також як засіб очищення технічних газів від сірководню й вуглекислого газу. Розроблено метод кладки бетону в зимовий час з використанням карбонату калію, що зменшує температуру його кристалізації. Карбонат калію є одним з перспективних і високоефективних бесхлорних калійних добрив. Його застосування дозволяє нейтралізувати кислотність ґрунту і значно підвищити врожайність картоплі, баштанних, зернових та інших культур. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу "Виробництво харчових напівпродуктів, соди і лугів" призначені для студентів спеціальності 7.0916.02 "Хімічна технологія неорганічних речовин". Завдання лабораторних робіт полягає в закріпленні та поглибленні знань, отриманих при вивченні теоретичної частини курсу, набутті навичок експериментального дослідження і застосування експериментальних даних для інженерних розрахунків. У кожній лабораторній роботі вказуються: мета, порядок виконання, зміст звіту, контрольні питання. В кінці лабораторної роботи необхідно підготувати звіт.
Інтенсифікація процесу окиснення NO киснем у виробництві неконцентрованої нітратної кислоти
(ТОВ "Планета – Принт", 2018) Кобець, Анна Олександрівна; Сотнікова, О. О.; Кобзєв, Олександр Вікторович