Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Волонтерська діяльність в Україні як вид соціальної активності
(Видавництво "Грані", 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Байдак, Тетяна Михайлівна
У статті описано поняття соціальної активності, критерії для виділення її форм та охарактеризована волонтерська діяльність як один із типів її прояву. З’ясовано основні ознаки, за якими можна відрізнити волонтерську діяльність, визначено ступені залучення до неї. Окремо розглянуті сучасні і традиційні напрямки та форми волонтерства, мотиви участі людей в ньому. Виділено фактори збільшення волонтерської активності в Україні. Наведено дані соціологічного дослідження, в межах якого було виявлено рівень волонтерської активності харків’ян, її основні напрямки і форми. Встановлено, що більшість харків’ян асоціюють волонтерство з наданням допомоги речами, їжею і технікою, тобто вибирають менш затратні за часом і коштами форми, а рівень довіри до волонтерів та інформованість про їх діяльність низькі. Були названі основні причини, якими харків’яни пояснюють відмову від особистої участі у волонтерській діяльності, при цьому виявлено вплив віку, доходу та рівня освіти респондентів на їх значимість. Оцінено вплив особистої участі респондентів у волонтерській діяльності на вибір найбільш актуальних її напрямків і форм, джерел інформації про об’єкти діяльності. Виявлено, в якості основних мотивів участі у волонтерській діяльності, бажання змінити суспільство шляхом вирішення гостросоціальних проблем, прохання близьких допомогти в цій діяльності і співчуття до нужденних, при цьому чоловіки і бідніші активніше бажають змінити суспільство, молодь і домогосподарки проявляють більше співчуття до нужденних. Встановлено сплеск волонтерської активності у зв’язку з військовими подіями на сході країни, який був викликаний співчуттям і прагненням вирішити найгостріші проблеми, але з часом він не переріс в активність по відношенню до типових для волонтерства груп (людей похилого віку, дітей, сиріт, інвалідів), тобто відбулося тимчасове включення в цю діяльність.
Соціальні фактори прихильності студентів до моди
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті уточнено поняття "мода", визначено умови виникнення моди, особливості її функціонування в студентському середовищі. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено специфіку впливу моди на поведінку сучасної студентської молоді та визначено чинники прихильності студентів до модних тенденцій. Отримані дані можуть бути корисними для установ різної форми власності щодо використання моди як засобу впливу на поведінку студентської молоді.
Сучасний студент у соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Соціальна мережа – це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначений для побудови, відображення та організації соціальних відносин в Інтернеті. Соціальні мережі створюють автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися з групою користувачів, які мають спільний інтерес. Вони виконують низку важливих функцій: інформаційну, комунікаційну, ідентифікаційну, стратифікаційну, навчальну, розважальну, кооперативну, професійного затвердження та просування, обміну ресурсами та інші. Соціальні мережі є найпопулярнішими серед молоді інструментами. Але цілі та мотиви використання соціальних мереж для молоді, чинники, які впливають на використання мереж, потребують подальшого вивчення. Тому мета статті – визначити характер відвідування соціальними мережами сучасної студентської молоді. Анкетування студентів НТУ "КПІ" (Харків), в якому взяв участь 341 респондент, показало, що Telegram, Facebook та Skype є найпопулярнішими серед студентів. Ті, хто зареєстрований у цій мережі, частіше відвідують Telegram. Така ж кількість людей зареєструвала та відвідує Instagram. Набагато менша кількість респондентів зареєструвала свої відвідування у Facebook та Skype. Дослідження дозволило намалювати соціальні портрети шанувальників чотирьох найбільш відвідуваних соціальних мереж: Telegram, Instagram, ВКонтакте, Facebook. Опитування показало, що більше половини опитаних студентів перебували в соціальних мережах протягом 2–4 годин на день. Третина респондентів – від 6 годин і більше. Чим більше часу респонденти проводять у соціальних мережах, тим більше "друзів" та груп інтересів із соціальних мереж впливає на них. Серед мотивів використання сайтів соціальних мереж в Інтернеті варто зазначити такі: можливість швидко передавати або отримувати інформацію, самостійний вибір цікавої інформації, доступ до актуальної інформації та свобода, яка не обмежується. Для майже всіх респондентів головна мета відвідування соціальних мереж – спілкування з друзями та родиною. Тобто респонденти сприймають соціальні мережі як комунікативне середовище, в якому вони отримають взаєморозуміння та підтримку. Крім того, для студентів університету соціальні мережі більше схожі на розважальну зону, де вони слухають музику, переглядають фільми, відео, читають новини та книги. Таким чином, незважаючи на безліч можливостей, які пропонують соціальні мережі, студенти використовують їх як розважальний та комунікативний контент. Натомість їх навчальний потенціал, здатність розвивати творчу та соціальну діяльність, наукову діяльність та професійний розвиток майже не використовуються.
Соціологічний аналіз впливу основних каналів розповсюдження інформації на популяризацію волонтерського руху в Україні
(ТОВ "Видавничо-поліграфічний дім "Формат А+", 2018) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Атестація науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Болотова, Вікторія Олександрівна; Байдак, Тетяна Михайлівна
Соціологія зв'язків з громадськістю
(2018) Байдак, Тетяна Михайлівна
Історія соціології
(2018) Байдак, Тетяна Михайлівна
Фріланс як форма зайнятості в умовах електронної цивілізації
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2017) Болотова, Вікторія Олександрівна; Байдак, Тетяна Михайлівна
Історія соціології
(ТОВ "Планета-Прінт", 2017) Агаларова, Карина Адільївна; Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Бурега, Валерій Васильович; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Рущенко, Ігор Петрович; Саппа, Ганна-Марія Миколаївна
Навчальний посібник містить навчальні матеріали, що необхідні для опанування курсу "Історія соціології". Зміст посібника охоплює розвиток соціології від протосоціологічного періоду до першої половини ХХ ст. Розглядається історія як теоретичної соціології, так і розвиток емпіричних досліджень. Окрема частина присвячується виникненню української академічної соціологічної традиції. Посібник розраховано на студентів, аспірантів, викладачів соціологічних факультетів та відділень.
Професіоналізм як відповідальне ставлення до професії
(НТУ "ХПІ", 2017) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Стаття присвячена важливої для любого суб’єкта праці якості – професіоналізм. Професіоналізм розглядається як відповідний набір та стан розвитку системи діяльнісних, професійно-ділових, комунікативних та особистісних якостей, які формуються за умови відповідального ставлення до професії, забезпечують ефективну професійну діяльність та реалізуються у професійній культурі та етиці.