Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 28

Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті
(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Мороз, Володимир Михайлович; Бірюкова, Марина Василівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Семке, Ніна Миколаївна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Мороз, Світлана Анатоліївна; Труш, Олександр Олегович; Мороз, Олександр Володимирович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Сутула, Оксана Анатоліївна; Терещенко, Антон Анатолійович
В монографії розглянуто окремі з теоретико-методологічних та науково-прикладних аспектів актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості вищої освіти в сучасному університеті. Конкретизовано зміст та структуру механізмів державного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні, а також з’ясовано потенціали норм міжнародних стандартів якості для удосконалення практики функціонування систем забезпечення якості на університетському та державному рівнях. Визначено місце та роль інформаційних технологій в системах управління розвитком ЗВО та забезпечення якості його освітньої діяльності. Узагальнено практики оцінювання якості вищої освіти та презентовано результати опитування окремих з представників груп стейкхолдерів щодо рівня якості освітньої діяльності ЗВО. Монографія містить приклади анкет, які можуть бути використані для опитування різних категорій стейкхолдерів якості вищої освіти Монографія буде корисною для наукових та науково-педагогічних працівників, докторантів, здобувачів вищої освіти, а також інших осіб до кола дослідницьких або професійних інтересів яких входять питання теорії та практики проведення соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню дипломної роботи магістра. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання дипломної роботи магістра в ІІІ семестрі. Дипломна робота магістра – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково технічні й практичні завдання. Важливим є те, щоб дипломна робота магістра носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Застосування теорій комунікації ХХ ст. в сучасних умовах російсько-української війни
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
У статті вказано, що в процесі аналізу комунікації доцільно звернутися до наукової спадщини вчених ХХ ст., окреслити актуальні положення та визначити доповнення до теорій, яких вимагають комунікаційні практики сучасності. Показано, що чинником, який актуалізує потребу в окресленні працюючих положень цих теорій є війна в результаті агресії РФ. Розглянуто теорію символічного інтеракціонізму як таку, яка підкреслювала символічність характеру комунікації, вказано на необхідність доповнити теорію Міда у зв’язку з тим, що в рази збільшився обсяг зовнішніх імпульсів, значущі жести стає складніше інтерпретувати, процес прийняття ролі ускладнено. Зазначається, що з’являються нові та переосмислюються старі вісі соціальної диференціації, що викликає нові вимоги щодо здійснення комунікації представників різних груп. Підкреслено актуальність положень Ч. Кулі, зазначено, що формування соціальної складової людини дійсно здійснюється, в першу чергу, під впливом первинних груп, але в сучасному суспільстві в цих групах відбулися зміни: сім’я стає меншою за розміром, не стабільною, сусіди зменшили свій вплив на особистість, особливо в містах, коло друзів зараз може з’явитися не тільки завдяки реальному, але й віртуальному спілкуванню. Вказано на актуальність ідей Гофмана, коли під впливом активної діяльності російської пропаганди, яка усвідомлено використовує фабрикацію в свідомості користувачів медіа формуються оцінки, вигідні для представників політичної влади РФ. Розглянуто ідеї Франкфуртської школи щодо нових технологій впливу на свідомість людини, завдяки яким формуються такі цінності та ухвалюється така поведінка, які найбільш вигідні правлячій еліті. Показана актуальність теорій пропаганди Гарольда Лассвела (щодо поступової підготовки людей до прийняття нових ідей завдяки детально розробленої стратегії розповсюдження та культивації нових символів і сильних емоцій) та «лідерів думок» Поля Лазарсфельда. Робиться висновок, що певні положення теорій комунікації XX ст. можуть потребувати актуалізації у зв’язку зі змінами умов, ситуації або акторів взає-модії, проте, чим більш базові речі пояснює теорія, тим менше вона вимагає перегляду та переосмислення. Втім останнє не є показником слабкості теоретичної моделі, а скоріше показує наявність можливостей її подальшого розвитку.
Волонтерська діяльність в Україні як вид соціальної активності
(Видавництво "Грані", 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Байдак, Тетяна Михайлівна
У статті описано поняття соціальної активності, критерії для виділення її форм та охарактеризована волонтерська діяльність як один із типів її прояву. З’ясовано основні ознаки, за якими можна відрізнити волонтерську діяльність, визначено ступені залучення до неї. Окремо розглянуті сучасні і традиційні напрямки та форми волонтерства, мотиви участі людей в ньому. Виділено фактори збільшення волонтерської активності в Україні. Наведено дані соціологічного дослідження, в межах якого було виявлено рівень волонтерської активності харків’ян, її основні напрямки і форми. Встановлено, що більшість харків’ян асоціюють волонтерство з наданням допомоги речами, їжею і технікою, тобто вибирають менш затратні за часом і коштами форми, а рівень довіри до волонтерів та інформованість про їх діяльність низькі. Були названі основні причини, якими харків’яни пояснюють відмову від особистої участі у волонтерській діяльності, при цьому виявлено вплив віку, доходу та рівня освіти респондентів на їх значимість. Оцінено вплив особистої участі респондентів у волонтерській діяльності на вибір найбільш актуальних її напрямків і форм, джерел інформації про об’єкти діяльності. Виявлено, в якості основних мотивів участі у волонтерській діяльності, бажання змінити суспільство шляхом вирішення гостросоціальних проблем, прохання близьких допомогти в цій діяльності і співчуття до нужденних, при цьому чоловіки і бідніші активніше бажають змінити суспільство, молодь і домогосподарки проявляють більше співчуття до нужденних. Встановлено сплеск волонтерської активності у зв’язку з військовими подіями на сході країни, який був викликаний співчуттям і прагненням вирішити найгостріші проблеми, але з часом він не переріс в активність по відношенню до типових для волонтерства груп (людей похилого віку, дітей, сиріт, інвалідів), тобто відбулося тимчасове включення в цю діяльність.
Репродуктивні установки сучасного українського студентства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
Стаття присвячена характеристиці репродуктивних установок сучасного українського студентства (на прикладі студентів м. Харкова). Під репродуктивними установками розумілись психічні стани особистості, що зумовлюють взаємну узгодженість різного роду дій, які характеризуються позитивним або негативним ставленням до народження певної кількості дітей. У статті наведено результати емпіричного дослідження щодо виявлення основних репродуктивних установок сучасного українського студентства (на прикладі студентів м. Харкова): кількості дітей в родині, мотивів їх народження, віку народження першої та останньої дитини, протогенетичного та інтергенетичного інтервалів, переривання вагітності, усиновлення. Порівнювались установки респондентів різної статі, віку, рівня матеріального забезпечення, релігійності, місця мешкання, типу батьківської сім'ї.
Соціальні фактори прихильності студентів до моди
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті уточнено поняття "мода", визначено умови виникнення моди, особливості її функціонування в студентському середовищі. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено специфіку впливу моди на поведінку сучасної студентської молоді та визначено чинники прихильності студентів до модних тенденцій. Отримані дані можуть бути корисними для установ різної форми власності щодо використання моди як засобу впливу на поведінку студентської молоді.
Сучасний студент у соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Соціальна мережа – це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначений для побудови, відображення та організації соціальних відносин в Інтернеті. Соціальні мережі створюють автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися з групою користувачів, які мають спільний інтерес. Вони виконують низку важливих функцій: інформаційну, комунікаційну, ідентифікаційну, стратифікаційну, навчальну, розважальну, кооперативну, професійного затвердження та просування, обміну ресурсами та інші. Соціальні мережі є найпопулярнішими серед молоді інструментами. Але цілі та мотиви використання соціальних мереж для молоді, чинники, які впливають на використання мереж, потребують подальшого вивчення. Тому мета статті – визначити характер відвідування соціальними мережами сучасної студентської молоді. Анкетування студентів НТУ "КПІ" (Харків), в якому взяв участь 341 респондент, показало, що Telegram, Facebook та Skype є найпопулярнішими серед студентів. Ті, хто зареєстрований у цій мережі, частіше відвідують Telegram. Така ж кількість людей зареєструвала та відвідує Instagram. Набагато менша кількість респондентів зареєструвала свої відвідування у Facebook та Skype. Дослідження дозволило намалювати соціальні портрети шанувальників чотирьох найбільш відвідуваних соціальних мереж: Telegram, Instagram, ВКонтакте, Facebook. Опитування показало, що більше половини опитаних студентів перебували в соціальних мережах протягом 2–4 годин на день. Третина респондентів – від 6 годин і більше. Чим більше часу респонденти проводять у соціальних мережах, тим більше "друзів" та груп інтересів із соціальних мереж впливає на них. Серед мотивів використання сайтів соціальних мереж в Інтернеті варто зазначити такі: можливість швидко передавати або отримувати інформацію, самостійний вибір цікавої інформації, доступ до актуальної інформації та свобода, яка не обмежується. Для майже всіх респондентів головна мета відвідування соціальних мереж – спілкування з друзями та родиною. Тобто респонденти сприймають соціальні мережі як комунікативне середовище, в якому вони отримають взаєморозуміння та підтримку. Крім того, для студентів університету соціальні мережі більше схожі на розважальну зону, де вони слухають музику, переглядають фільми, відео, читають новини та книги. Таким чином, незважаючи на безліч можливостей, які пропонують соціальні мережі, студенти використовують їх як розважальний та комунікативний контент. Натомість їх навчальний потенціал, здатність розвивати творчу та соціальну діяльність, наукову діяльність та професійний розвиток майже не використовуються.
Професійний імідж викладача університету очима студента
(Класичний приватний університет, 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті розглянуто сутність поняття професійного іміджу викладача університету, базові елементи його зовнішнього та внутрішнього аспектів. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, результати якого виявляють низку важливих професійних та моральних якостей на основі яких будується імідж викладача в свідомості студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), вимірюються найбільш суттєві розбіжності між ідеальним та реальним іміджем викладача.
Адаптація студента першокурсника до навчання в університеті
(Класичний приватний університет, 2017) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті описано основні аспекти соціальної адаптації студента-першокурсника, а саме соціально-психологічний, дидактичний і психофізіологічний. Зазначено фактори адаптації, які можуть сприяти або утруднювати її успішність. Наведено дані соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено основні проблеми, що виникають під час первинної адаптації студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), здійснено вимірювання рівня їх адаптованості. Описано основних суб’єктів, від яких студенти отримували допомогу в процесі адаптації.
Соціологічний аналіз впливу основних каналів розповсюдження інформації на популяризацію волонтерського руху в Україні
(ТОВ "Видавничо-поліграфічний дім "Формат А+", 2018) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна