Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Соціальна держава: сутність та змістовні ознаки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Бурега, Валерій Васильович
У статті зроблено спробу з’ясувати з позицій нової наукової соціологічної дисципліни – «соціологія держави» сутність та основні змістовні характеристики держави, яка претендує на статус соціальної. Підкреслюється, що чинна декларація щодо соціальності української держави потребує певного уточнення не тільки за своєю сутністю, а й за змістом, орієнтування на соціальний механізм, який буде здатним реалізувати ідею державної соціальності. Таке уточнення має базуватися на з’ясуванні сутності понять «соціальне» та «держава» виходячи з сучасних українських вітчизняних реалій. Наголошено на тому, щозмістовні характеристики держави, яка є соціальною, повинні розглядатися в органічному зв’язку з характеристиками держави як правової, демократичної, суверенноїта такої, що має соціально орієнтовану економіку. Проаналізовано існуючі підходи до тлумачення поняття «соціальна держава». Виділено основні функції держави, що претендує на статус соціальної та обгрунтовано, що їх реалізація має відбуватися на засадах спеціального механізму у вигляді втановлення та дотримання певного соціального порядку. Встановлено, що держава повною мірою відповідає свому соціальному призначенню лише за умов того, що вона за своєю сутністю та змістом функціонування являється соціальною. Запропоновано авторське розуміння поняття «соціальної держави» як соціальної форми масштабної організаційної структури, що об’єднує населення країни, забезпечує реалізацію та захист корінних прав й інтересів громадян, делегує владні повноваження органам державного управління, які виконують функції управління процесами забезпечення бажаного соціального порядку.
Інформаційний простір: сутність, зміст і функції
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Бурега, Валерій Васильович; Розова, Олена Володимирівна
У статті зроблено спробу уточнення сутності, змісту й функцій інформаційного простору, а також розглядаються його певні соціальні властивості, що зумовлені природою інформації й такі, які набуваються внаслідок перетинання основних складників соціального простору, до якого простір інформаційний входить як один зі складників і в результаті встановлення взаємовідносин і взаємодій основних структур суспільства – держави, громадянського суспільства й ринкової економіки. Наголошується на тому, що сутність інформаційного простору полягає в розповсюдженні інформації в певному складнику соціального простору в інтересах забезпечення динаміки процесів соціальної реальності, що поєднує за рахунок властивості транскордонності всі сфери людської діяльності, є провідником знань, інструментом спілкування та співробітництва, сприяє усталенню стереотипів мислення й моделей поведінки, що соціально сприймаються. Для визначення змістовності інформаційного простору мають ураховуватися суб’єктні характеристики процесів, що відбуваються в цій частині соціальної реальності та представляються окремими особистостями, групами людей і соціальними спільнотами, соціальними інститутами, соціальними організаціями та певної спрямованості соціальними структурами. Спектр інформаційних ресурсів, до яких долучаються ті чи інші суб’єкти, що є активними в інформаційному просторі, складається із засобів масової інформації, доменних ресурсів Інтернету, різного роду й призначення бібліотек. Функціонування інформаційного простору створює умови для реалізації його соціального призначення шляхом виконання інтеграційної, комунікативної, соціальної, геополітичної та актуалізуючої функцій. Пропонується розширити коло уявлень про функціональний спектр інформаційного простору за рахунок виокремлення функції – безпекової – як такої, що пов’язується саме з безпекою перебігу інформаційних процесів, стрімким зростанням їх значення для створення умов безпеки та їх підтримання в інтересах виключення можливостей виник-нення небезпеки різного роду й походження в усій різноманітності соціальної реальності.
Соціальний простір: умови та можливості динаміки позиціонування у ньому
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Бурега, Валерій Васильович
Професіографічний аспект розробки освітніх програм підготовки фахівців
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Бурега, Валерій Васильович
Часова специфіка контенту соціально-адекватного управління
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Бурега, Валерій Васильович
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Сучасні соціологічні теорії"
(2018) Бурега, Валерій Васильович
Соціальна неадекватність державного управління: причини репродукування
(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2017) Бурега, Валерій Васильович
Історія соціології
(ТОВ "Планета-Прінт", 2017) Агаларова, Карина Адільївна; Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Бурега, Валерій Васильович; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Рущенко, Ігор Петрович; Саппа, Ганна-Марія Миколаївна
Навчальний посібник містить навчальні матеріали, що необхідні для опанування курсу "Історія соціології". Зміст посібника охоплює розвиток соціології від протосоціологічного періоду до першої половини ХХ ст. Розглядається історія як теоретичної соціології, так і розвиток емпіричних досліджень. Окрема частина присвячується виникненню української академічної соціологічної традиції. Посібник розраховано на студентів, аспірантів, викладачів соціологічних факультетів та відділень.
Першокурсник НТУ "ХПІ": хто він?
(НТУ "ХПІ", 2017) Бурега, Валерій Васильович
У статті зроблено спробу з’ясувати основні характеристики студентського контингенту, що складає перший курс університету. До числа таких характеристик традиційно віднесено мотивацію отримання вищої освіти та вступу саме до НТУ «ХПІ», основні мотиви вибору абітурієнтами певної спеціальності та чинники формування професійного інтересу, певні підходи ло розбудови життєвих стратегій після закінчення університету й відношення щодо можливого виїзду для продовження навчання за кордон та перспектив залишитися для постійного перебування та праці за кордоном. Наголошується на необхідності вивчення проблеми формування та реалізації життєвих стратегій студентської молоді. Визначаються можливі напрями діяльності щодо використання інформації яка характеризує студентів-першокурсників у навчальній, організаційній, виховній та профорієнтаційної роботі в університеті.
Професійне самовизначення у вимірі соціально-адекватного управління
(НТУ "ХПІ", 2017) Бурега, Валерій Васильович; Скок, Наталя Сергіївна
У статті зроблена спроба проаналізувати професійне самовизначення у вимірі соціально-адекватного управління. Професійне самовизначення розглядається як складний довготривалий процес, котрий, залежно від особистісної та соціально-політичної ситуації, може актуалізуватися на різних етапах життя індивіда. Взаємозв’язок професійного самовизначення та соціально-адекватного управління можна розглядати з позицій необхідності створення соціальних, політичних, економічних умов, а також набуття ознак соціальної адекватності контексту соціальних проблем та потреб суспільства. Соціально-адекватний контекст професійного самовизначення у цілому має бути орієнтованим на майбутнє, адаптованим до конкретного соціального середовища, його характеристик, регіональних потреб.