Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 11

Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу
(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана Василівна
У статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.
Геополітичні складові гібридної війни: концептуальний аналіз
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Сутула, Оксана Анатоліївна; Григор'єва, Світлана Василівна
Радикальні трансформації у світовій геополітичній реальності призвели до появиновітньої форми геополітичного конфлікту – гібридної війни. Зазначено актуальність розуміння поняття «гібридна війна», систематизації геополітичних концепцій, розробки і впровадження технології досягнення консенсусу у світових та регіональних гібридних війнах. Розглядаються основні характерні риси російсько-української гібридної війни з точки зору класичних та сучасних геополітичних концепцій. Акцентовано увагу на тому, що російсько-українська гібридна війна відбувається у принципово новому світовому геополітичному середовищі. Розв’язання воєнних дій з боку країни-агресора вказує на неспроможність досягти мети несиловими методами. Доводиться, що основні геостратегічні цілі Росії пов’язані з намаганням перетворити власні євразійські ресурси на єдині у світі. Таким чином, по-перше, створюється конкуренція атлантичній геополітичній системі, а по-друге, це може призвести більшість держав, в тому числі й Україну до енергетичного виснаження, що сприятиме інституційному руйнуванню та кризі легітимності влади. Доводиться, що головна причина розв’язування російсько-української гібридної війни пов’язана з бажанням РФ відновити регіональне та світове лідерство. Така геостратегія базується на всебічно обґрунтованій геополітичній євразійській концепції Росії, яка надає російській експансії цивілізаційний зміст і виправдовує необхідність об’єднання євразійського материка як противагу експансії атлантизму. З позиції цивілізаційного підходу, підкреслюється геополітична вразливість України через те, що вона знаходиться на межі зіткнення двох потужних цивілізацій – євразійської та європейської. Зазначено, що під час загострення протистояння геополітична межа перетворилася на реальну лінію фронту, а територія України використовується як плацдарм для воєнних дій. Виокремлюються геостратегічні чинники, що пояснюють умови існування сучасних взаємовідносин між державою-агресором та державою-об’єктом.
Методичні вказівки до виконання переддипломної практики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Терещенко, Діна Акрамівна; Мороз, Володимир Михайлович; Григор'єва, Світлана Василівна
Процес підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних публічних службовців з кожним роком істотно підвищує рівень вимог до майбутніх фахівців, змінюються зміст і структура завдань, які здобувач вищої освіти має вирішувати самостійно. Методичні вказівки з переддипломної практики складено на основі освітньо-професійної програми «Адміністративний менеджмент» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», метою якої є формування у здобувачів вищої освіти системних знань, професійних умінь та навичок в управлінні державними органами на загальнонаціональному, регіональному рівнях, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями; прищеплення навичок діяльності в публічній сфері на основі поєднання теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти з практикою в органах державного управління та місцевого самоврядування, установах громадянського суспільства.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Терещенко, Діна Акрамівна; Мороз, Володимир Михайлович; Григор'єва, Світлана Василівна
Виконання дипломної роботи є складовою підсумкової атестації й завершальним етапом навчання здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» в НТУ «ХПІ». Дипломна робота магістра – це робота, яка виконується після засвоєння теоретичного курсу за програмою підготовки магістра та проходження відповідної практики. Магістерська дипломна робота дає змогу виявити рівень засвоєння здобувачами вищої освіти знань, умінь, навичок та практичної підготовки, набуття практичних компетентностей відповідно до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, а також виявити здатність до самостійної роботи за спеціальністю. Це дипломний документ, на підставі якого екзаменаційна комісія визначає відповідність знань здобувача вищої освіти рівню магістра та його здатність до самостійної роботи в галузі публічного управління та адміністрування. Методичні вказівки складено на основі освітньо-професійної програми «Адміністративний менеджмент» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», метою якої є формування у здобувач вищої освітиів системних знань, професійних умінь та навичок в управлінні державними органами на загальнонаціональному, регіональному рівнях, органами місцевого самоврядування; прищеплення навичок діяльності в публічній сфері на основі поєднання теоретичної підготовки здобувач вищої освітиів з практикою в органах державного управління та місцевого самоврядування, установах громадянського суспільства.У дипломній роботі має бути розв’язане складне спеціалізоване завдання та практична проблема у сфері публічного управління та адміністрування або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та наукових методів галузі «Публічне управління та адміністрування» і характеризується комплексністю та невизначеністю умов, які обумовлені розвитком і впровадженням електронного урядування або його впливом на інші сфери суспільного життя.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бірюкова, Марина Василівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню бакалаврської роботи. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання бакалаврської роботи на ІV курсі у 8-му семестрі. Бакалаврська робота – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково-технічні й практичні завдання. Важливим є те щоб бакалаврська робота носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань, так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню дипломної роботи магістра. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання дипломної роботи магістра в ІІІ семестрі. Дипломна робота магістра – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково технічні й практичні завдання. Важливим є те, щоб дипломна робота магістра носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Методичні вказівки до виконання переддипломної практики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана Василівна; Сутула, Оксана Анатоліївна
Практика здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки соціологів-фахівців в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Її спрямовано на закріплення теоретичних знань, отриманих здобувачами вищої освіти під час навчання, набуття й удосконалення практичних навичок і вмінь, визначених освітньою програмою підготовки фахівців в галузі соціології. Практика проводиться на оснащених відповідним чином базах практики, на сучасних виробництвах, в науково-дослідних та проєктних організаціях різних галузей господарства та форм власності. Порядок проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Соціологія» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (із змінами); Положення «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93; Проекту Положення «Про практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів» від 09.02.2011, розробленого Міністерством освіти і науки України; рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, розроблених Державною науковою установою «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» у 2013 році на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 970 «Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2012 № 1448 «Щодо плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва».
Методичні вказівки з написання курсової роботи з курсу "Сучасні соціологічні теорії"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Курсова робота з курсу «Сучасні соціологічні теорії» підводить підсумок вивченню цієї навчальної дисципліни в четвертому семестрі другого курсу, сприяє закріпленню отриманих знань, допомагає набути необхідні навички роботи з першоджерелами та літературою, їх аналізу та викладення матеріалу за темою.
Методичні вказівки з написання курсової роботи з курсу "Загальна соціологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Курсова робота з предмета «Загальна соціологія» виконується на І-му курсі. Вона ставить своєю метою : - поглиблене вивчання однієї з тем курсу, - аналіз освітленості теми в наукової літературі; - опис особливостей дослідження з цієї теми в нашій країні та за кордоном; - навчання аналізу суспільних змін, які торкаються теми курсового дослідження, їх причин та наслідків, трансформаційних процесів в суспільстві; - виявлення практичної значущості соціологічних досліджень з цієї теми.
Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики
(Видавництво "Грані", 2022) Бірюкова, Марина Василівна; Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
Статтю присвячено аналітичному опису соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Висновки, які зазначено в статті, зроблено на основі результатів соціологічного дослідження, яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На основі аналізу результатів Інтернет опитування (N=1170 осіб) охарактеризовано біженців і ВПО як стійку соціальну групу й надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення, визначення мотивів стримування від'їзду. До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища. Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.