Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 22

Соціологія споживання
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Григор'єва, Світлана Василівна
Соціологія культури
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Григор'єва, Світлана Василівна
Адаптаційні практики біженців та ВПО в умовах воєнного стану
(СПОЛОМ, 2023) Григор'єва, Світлана Василівна
Шлях незалежності, кроки незламності: історія питання
(СПОЛОМ, 2023) Григор'єва, Світлана Василівна; Сутула, Оксана Анатоліївна
Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу
(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана Василівна
У статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.
Геополітичні складові гібридної війни: концептуальний аналіз
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Сутула, Оксана Анатоліївна; Григор'єва, Світлана Василівна
Радикальні трансформації у світовій геополітичній реальності призвели до появиновітньої форми геополітичного конфлікту – гібридної війни. Зазначено актуальність розуміння поняття «гібридна війна», систематизації геополітичних концепцій, розробки і впровадження технології досягнення консенсусу у світових та регіональних гібридних війнах. Розглядаються основні характерні риси російсько-української гібридної війни з точки зору класичних та сучасних геополітичних концепцій. Акцентовано увагу на тому, що російсько-українська гібридна війна відбувається у принципово новому світовому геополітичному середовищі. Розв’язання воєнних дій з боку країни-агресора вказує на неспроможність досягти мети несиловими методами. Доводиться, що основні геостратегічні цілі Росії пов’язані з намаганням перетворити власні євразійські ресурси на єдині у світі. Таким чином, по-перше, створюється конкуренція атлантичній геополітичній системі, а по-друге, це може призвести більшість держав, в тому числі й Україну до енергетичного виснаження, що сприятиме інституційному руйнуванню та кризі легітимності влади. Доводиться, що головна причина розв’язування російсько-української гібридної війни пов’язана з бажанням РФ відновити регіональне та світове лідерство. Така геостратегія базується на всебічно обґрунтованій геополітичній євразійській концепції Росії, яка надає російській експансії цивілізаційний зміст і виправдовує необхідність об’єднання євразійського материка як противагу експансії атлантизму. З позиції цивілізаційного підходу, підкреслюється геополітична вразливість України через те, що вона знаходиться на межі зіткнення двох потужних цивілізацій – євразійської та європейської. Зазначено, що під час загострення протистояння геополітична межа перетворилася на реальну лінію фронту, а територія України використовується як плацдарм для воєнних дій. Виокремлюються геостратегічні чинники, що пояснюють умови існування сучасних взаємовідносин між державою-агресором та державою-об’єктом.
Соціологічний супровід моніторингу якості освіти в сучасному університеті
(Видавництво ПП "Новий Світ-2000", 2023) Мороз, Володимир Михайлович; Бірюкова, Марина Василівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Семке, Ніна Миколаївна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Мороз, Світлана Анатоліївна; Труш, Олександр Олегович; Мороз, Олександр Володимирович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Сутула, Оксана Анатоліївна; Терещенко, Антон Анатолійович
В монографії розглянуто окремі з теоретико-методологічних та науково-прикладних аспектів актуалізації проблематики соціологічного супроводу моніторингу якості вищої освіти в сучасному університеті. Конкретизовано зміст та структуру механізмів державного регулювання моніторингу якості вищої освіти в Україні, а також з’ясовано потенціали норм міжнародних стандартів якості для удосконалення практики функціонування систем забезпечення якості на університетському та державному рівнях. Визначено місце та роль інформаційних технологій в системах управління розвитком ЗВО та забезпечення якості його освітньої діяльності. Узагальнено практики оцінювання якості вищої освіти та презентовано результати опитування окремих з представників груп стейкхолдерів щодо рівня якості освітньої діяльності ЗВО. Монографія містить приклади анкет, які можуть бути використані для опитування різних категорій стейкхолдерів якості вищої освіти Монографія буде корисною для наукових та науково-педагогічних працівників, докторантів, здобувачів вищої освіти, а також інших осіб до кола дослідницьких або професійних інтересів яких входять питання теорії та практики проведення соціологічного супроводу моніторингу якості освіти в сучасному університеті.
Методичні вказівки до виконання переддипломної практики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Терещенко, Діна Акрамівна; Мороз, Володимир Михайлович; Григор'єва, Світлана Василівна
Процес підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних публічних службовців з кожним роком істотно підвищує рівень вимог до майбутніх фахівців, змінюються зміст і структура завдань, які здобувач вищої освіти має вирішувати самостійно. Методичні вказівки з переддипломної практики складено на основі освітньо-професійної програми «Адміністративний менеджмент» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», метою якої є формування у здобувачів вищої освіти системних знань, професійних умінь та навичок в управлінні державними органами на загальнонаціональному, регіональному рівнях, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями; прищеплення навичок діяльності в публічній сфері на основі поєднання теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти з практикою в органах державного управління та місцевого самоврядування, установах громадянського суспільства.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Терещенко, Діна Акрамівна; Мороз, Володимир Михайлович; Григор'єва, Світлана Василівна
Виконання дипломної роботи є складовою підсумкової атестації й завершальним етапом навчання здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» в НТУ «ХПІ». Дипломна робота магістра – це робота, яка виконується після засвоєння теоретичного курсу за програмою підготовки магістра та проходження відповідної практики. Магістерська дипломна робота дає змогу виявити рівень засвоєння здобувачами вищої освіти знань, умінь, навичок та практичної підготовки, набуття практичних компетентностей відповідно до Стандарту вищої освіти за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» для другого (магістерського) рівня вищої освіти, а також виявити здатність до самостійної роботи за спеціальністю. Це дипломний документ, на підставі якого екзаменаційна комісія визначає відповідність знань здобувача вищої освіти рівню магістра та його здатність до самостійної роботи в галузі публічного управління та адміністрування. Методичні вказівки складено на основі освітньо-професійної програми «Адміністративний менеджмент» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», метою якої є формування у здобувач вищої освітиів системних знань, професійних умінь та навичок в управлінні державними органами на загальнонаціональному, регіональному рівнях, органами місцевого самоврядування; прищеплення навичок діяльності в публічній сфері на основі поєднання теоретичної підготовки здобувач вищої освітиів з практикою в органах державного управління та місцевого самоврядування, установах громадянського суспільства.У дипломній роботі має бути розв’язане складне спеціалізоване завдання та практична проблема у сфері публічного управління та адміністрування або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та наукових методів галузі «Публічне управління та адміністрування» і характеризується комплексністю та невизначеністю умов, які обумовлені розвитком і впровадженням електронного урядування або його впливом на інші сфери суспільного життя.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Бірюкова, Марина Василівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню бакалаврської роботи. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання бакалаврської роботи на ІV курсі у 8-му семестрі. Бакалаврська робота – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково-технічні й практичні завдання. Важливим є те щоб бакалаврська робота носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань, так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.