Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу
(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана Василівна
У статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.
Методичні вказівки з написання дипломної роботи
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
При підготовці фахівців у ЗВО важливе місце посідає учбово-дослідницька робота студентів, в якій центральне місце надається виконанню дипломної роботи магістра. В учбовому плані підготовки соціологів передбачається виконання дипломної роботи магістра в ІІІ семестрі. Дипломна робота магістра – остання ланка в процесі підготовки фахівця-соціолога, що виявляє, наскільки випускник готовий до самостійної науково-дослідної діяльності, його уміння ставити та вирішувати науково технічні й практичні завдання. Важливим є те, щоб дипломна робота магістра носила реальний характер, виконувалась на матеріалах діяльності конкретних організацій та підприємств. Це дозволить оцінити як загальний рівень знань так і уміння підготувати й провести соціологічне дослідження, на базі якого сформувати конкретні практичні рекомендації.
Методичні вказівки до виконання переддипломної практики
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана Василівна; Сутула, Оксана Анатоліївна
Практика здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки соціологів-фахівців в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Її спрямовано на закріплення теоретичних знань, отриманих здобувачами вищої освіти під час навчання, набуття й удосконалення практичних навичок і вмінь, визначених освітньою програмою підготовки фахівців в галузі соціології. Практика проводиться на оснащених відповідним чином базах практики, на сучасних виробництвах, в науково-дослідних та проєктних організаціях різних галузей господарства та форм власності. Порядок проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Соціологія» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (із змінами); Положення «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93; Проекту Положення «Про практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів» від 09.02.2011, розробленого Міністерством освіти і науки України; рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, розроблених Державною науковою установою «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» у 2013 році на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 970 «Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2012 № 1448 «Щодо плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва».
Біженці та внутрішньо-переміщені особи України на шляхах війни: кроки незламності
(2023) Бірюкова, Марина Василівна; Калагін, Юрій Аркадійович; Коваліско, Наталія Володимирівна; Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Сутула, Оксана Анатоліївна
В монографії представлено результати ініціативного дослідження колективу авторів щодо аналізу соціальних характеристик біженців та внутрішньо-переміщених осіб України як соціальної групи, яка виникла в наслідок повномасштабного вторгнення з боку сторони агресора. В книзі розглянуто причини та соціальні наслідки війни й висвітлено структуру соціального капіталу, що дав змогу українцям вистояти й консолідуватися. Виявлено особливості соціальних практик українців, що вибудовуються при прийнятті ними рішення про від'їзд, мотивів стримування евакуації, шляхів адаптації на новому місці проживання, типових проблем переселенців, факторів, що впливають на їх поведінку. Монографія містить значний емпіричний матеріал онлайн-опитування, результати вторинного аналізу даних та самостійних досліджень авторів. Монографія буде цікава науковцям та науково-педагогічним працівникам, докторантам, здобувачам вищої освіти з соціології, публічного управління, психології, представникам органів влади та громадських організацій, журналістам й пересічним громадянам, які бажають отримати інформацію про перше півріччя війни й ресурси українців в їх незламності.
Гендерні дослідження в сучасній Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шанідзе, Олександр Дмитрович; Калагін, Юрій Аркадійович
Реалізація політики гендерної рівності у Збройних Силах України
(Impress, 2019) Калагін, Юрій Аркадійович
Метою статті є доведення результатів дослідження можливих шляхів упровадження гендерної політики в діяльність Збройних Сил України. Визначення можливих шляхів впровадження гендерної політики повинно здійснюватися на основі міжнародних і національних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок.
Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій Аркадійович
У статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.
Криза маскулінності та здоров’я військовослужбовців-чоловіків
(Видавництво "Грані", 2020) Калагін, Юрій Аркадійович
У статті розглядаються проблеми збереження здоров’я чоловіків-військовослужбовців у контексті реалізації гендерних стереотипів. Автор наводить результати соціологічного дослідження, що було проведене у лабораторії прикладних соціологічних досліджень кафедри соціології та політології НТУ «ХПІ» у 2020 році. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю забезпечення людськими ресурсами військових формувань, які шостий рік захищають суверенітет та територіальну цілісність України. Особовий склад військових формувань в Україні комплектується переважно чоловіками, тому вкрай важливе підтримка та збереження здоров’я чоловіків. Проблема полягає в тому, що ідеологія маскулінності, пануюча у соціумі, часто спонукає чоловіків обирати стратегію особистісної поведінки, небезпечну для особистого здоров’я. Науковці світу у середині ХХ століття звернули увагу громадськості на питання здоров’я чоловіків як на серйозну соціальну проблему сучасності. Пізніше вже чоловічі студії у США зосередили увагу на дослідженні наслідків реалізації маскулінної ідеології для чоловічого здоров’я. Вітчизняні науковці досліджували окремі аспекти впливу маскулінної ідеології, але подібні дослідження у контексті соціального забезпечення військових формувань України початку ХХІ століття не проводилися. Автор досліджує вплив на поведінку чоловіків таких стереотипів, як «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними», «чоловік – годувальник родини» та доводить, що вони мають негативні ефекти. Результати дослідження показали, що ідеологія маскулінності формує стереотипи, що можуть негативно вплинути на здоров’я чоловіків. Намагання чоловіків, які не мають відповідних ресурсів, наслідувати стереотипи маскулінної ідеології призводять до негативних наслідків. Тому, на думку автора, сьогодні необхідно формування більш критичного ставлення до звичних стереотипів про «справжнього чоловіка».
Парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Калагін, Юрій Аркадійович; Шанідзе, Олександр Дмитрович
Сучасне суспільство знаходиться на шляху великих соціальних перетворень, швидкість змін та дисциплінарна розмитість конкретних наукових напрямів зумовлена тим, що сучасне суспільство є суспільством постмодерну. Постмодерн привніс до більшості наукових концепцій нові погляди, нові течії, що часто є критичними по відношенню до старих наукових досліджень. Сфери гендерних досліджень такий процес також торкнувся. Гендерні дослідження все більше відходять від концепції біологічного детермінізму, концепції сталих гендерних ролей. Суспільство та наука змінюють картину сприйняття гендерної проблематики під важелем останніх змін в соціумі, соціального життя індивіда, а також, керуючись сучасними здобутками соціально-гуманітарних наук, розробляють нові гендерні теорії, які мусять відповідати таким цілям, як: встановлення гендерної рівності, боротьба з гендерною дискримінацією, вирішення конфліктів між гендерними групами зовні та всередині самих груп. Суспільству постмодерну притаманна віра в різноманітну ідентичність, спростування сталих норм, критичне відношення до традиційних цінностей, моральних, культурних, релігійних засад. Окрім цього, суспільство постмодерну приділяє велику увагу проблематиці сексуальності, сексуальної самоідентифікації. Ці риси притаманні гендерним дослідженням, гендер перетворюється з біологічно детермінованої соціальної ролі на особисту самоідентифікацію індивіда, незалежно від його фізичних особливостей. Такий погляд суто відрізняється від класичних гендерних досліджень ХХ ст. Зміни у концепціях та цілях гендерних досліджень призводять до виникнення нової парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень. Визначення таких змін показують різницю між сучасними та класичними дослідженнями та істотній шлях наукової думки щодо гендерних питань.