Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2019 - 20203

Налаштування

Автор: search.filters.author.Мороз, Володимир МихайловичКлючові слова: search.filters.subject.public administration

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційний ресурс як об'єкт державного управління: зміст, принципи та характеристика системи
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2020) Мороз, Володимир Михайлович
    За результатами аналізу існуючих у межах вітчизняної наукової думки тлумачень категорії «інформаційний ресурс» було з’ясовано наявність принципових розбіжностей серед вчених щодо змісту відповідної категорії. Така розбіжність може бути пояснена як мінливістю змісту об’єкту наукового дослідження так і фокусом уваги вчених щодо його безпосереднього розгляду. Розбіжність думок вчених обумовила необхідність систематизації їх поглядів та визначення концептуального змісту дефініції інформаційного ресурсу за кожним з існуючих напрямів. Опрацьовані за результатами аналізу узагальнення дозволили сформулювати авторський погляд щодо категоріального змісту інформаційного ресурсу та конкретизувати його систему. В статті визначено об’єкти державно-управлінського впливу на систему інформаційних ресурсів, а також розглянуто її основні підсистеми. В статті з’ясовано основні характеристики інформаційного ресурсу та розглянуто особливості їх прояву на рівні прийняття державно-управлінських рішень.
  • Ескіз
    Документ
    Організаційно-правовий механізм державно-управлінського впливу: зміст та характеристика категорії
    (Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
    За результатами аналізу існуючих у межах наукового дискурсу тлумачень дефініції "організаційно-правовий механізм державного управління" було виокремлено квінтесенцію їх категоріального змісту. Стаття містить узагальнення щодо особливостей прояву дуальності змісту організаційно-правовий механізму в контексті реалізації суб'єктом публічного управління функцій державного управління та державного регулювання. В статті обгрунтовано необхідність зміни змістовних акцентів під час формулювання дефініції організаційно-правового механізму з "державного управління" та "державного регулювання" на "державно-управлінський вплив". У статті запропоновано авторський погляд щодо переліку та змісту основних складових організаційно-правового механізму державно-управлінського впливу, а саме: мета, завдання та методи; функції, принципи та ресурси органів влади; система норм та правил; система органів влади; середовище, умови та фактори впливу. В статті наведено авторське тлумачення категоріального змісту дефініції організаційно-правового механізму державно-управлінського впливу та розглянуто його універсальну та функціональну складові.
  • Ескіз
    Документ
    Здоров'я людини як об'єкт державного управління
    (Херсонський національний технічний університет, 2019) Мороз, Володимир Михайлович
    У статті наводиться стислий аналіз тлумачення категорії «об’єкти державного управління», за результатами якого пропонується квінтесенція змісту відповідного явища. Розглядається можливість сприйняття феномену здоров’я на рівні одного із об’єктів державного управління із взяттям до уваги особливостей вияву його змісту в межах економічної та соціальної підсистем суспільства. Визначаються суперечності позиціонування феномену здоров’я на індивідуальному та державному рівнях, а також обґрунтовується потреба вдосконалення окремих норм законодавства України про охорону здоров’я.