Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20161

Налаштування

Автор: search.filters.author.Семке, Ніна МиколаївнаКлючові слова: search.filters.subject.гендерна політика

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Гендерний розрив при формуванні Верховної Ради України
    (Національна академія державного управління при Президентові України, 2016) Семке, Ніна Миколаївна
    У статті акцентовано увагу на тому, що процес демократизації в сучасній Україні актуалізує проблему забезпечення гендерної гармонії в суспільстві, рівних прав і можливостей кожної людини незалежно від статі. Зазначено, що збільшення представництва жінок у владних структурах є запорукою соціально-політичного розвитку країни, дає змогу покращити процеси прийняття й ухвалення рішень на всіх рівнях влади. Здійснено гендерний аналіз механізмів формування та структури вищого законодавчого органу України – Верховної Ради. Особливу увагу зосереджено на механізмі гендерного квотування при формуванні виборчих списків. Докладно розглянуто, як дотримувалися законодавчих норм відносно гендерних квот партії, що пройшли до парламенту. Досліджено представництво жінок у складі депутатських фракцій Верховної Ради України восьмого скликання. Визначено перспективні напрями активізації участі жінок у політиці: вдосконалення механізму гендерного квотування, посилення громадського та міжпартійного діалогу, "покращання" гендерної статистики.