Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Політичне лідерство в Україні: гендерний аспект
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семке, Ніна Миколаївна
Проблема політичного лідерства існувала у всі часи і завжди привертала до себе увагу. Довгий час вона вивчалась без урахування соціальної статі. Хоча філософи усіх історичних періодів звертались до трактування ролі жінки в суспільстві. В ХХ ст. жінки заявили про себе на політичній арені. Метою дослідження є виявлення особливостей та механізмів формування жіночого політичного лідерства в Україні. Відносно цієї мети у статті звертається увага на процеси соціалізації, які повинні сприяти подоланню гендерних стереотипів щодо участі жінок в політичному процесі та ролі політичних партій у залучені жінок до політики. З часу проголошення державної незалежності України проблеми участі жінок у політиці, жіночого політичного лідерства в Україні набули надзвичайної актуальності. Розробкою цієї проблематики на сучасному етапі розвитку українського політикуму класично вивчається в рамках гендерного підходу, таким чином усвідомлення того, що суспільніявища по-різному впливають на чоловіків та жінок, викликають у них неоднакові реакції є ключовою парадигмою статті. Обмін досвідом і наставництво більш досвідчених жінок-політиків, поглиблене вивчення та тренінги з основ державного управління, лідерства, публічних виступів повинні організовувати політичні партії для підтримки професійного розвитку своїх кандидаток-жінок, таким чином посилювати позиції партії в конкурентній передвиборчій боротьбі.
Гендерний розрив при формуванні Верховної Ради України
(Національна академія державного управління при Президентові України, 2016) Семке, Ніна Миколаївна
У статті акцентовано увагу на тому, що процес демократизації в сучасній Україні актуалізує проблему забезпечення гендерної гармонії в суспільстві, рівних прав і можливостей кожної людини незалежно від статі. Зазначено, що збільшення представництва жінок у владних структурах є запорукою соціально-політичного розвитку країни, дає змогу покращити процеси прийняття й ухвалення рішень на всіх рівнях влади. Здійснено гендерний аналіз механізмів формування та структури вищого законодавчого органу України – Верховної Ради. Особливу увагу зосереджено на механізмі гендерного квотування при формуванні виборчих списків. Докладно розглянуто, як дотримувалися законодавчих норм відносно гендерних квот партії, що пройшли до парламенту. Досліджено представництво жінок у складі депутатських фракцій Верховної Ради України восьмого скликання. Визначено перспективні напрями активізації участі жінок у політиці: вдосконалення механізму гендерного квотування, посилення громадського та міжпартійного діалогу, "покращання" гендерної статистики.
Гендерні дослідження політичного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Семке, Ніна Миколаївна
Доступ жінок до політики в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Семке, Ніна Миколаївна
Гендерна асиметрія української політики
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015) Семке, Ніна Миколаївна; Агаларова, Карина Адільївна
Проаналізовано гендерні зміни у складі українського парламенту за роки незалежності України. Особливий акцент зроблено на формуванні останнього (восьмого) скликання парламенту та його результати у гендерному вимірі. Зроблено висновок, що гендерна структура нинішньої Верховної Ради, незважаючи на позитивні зрушення, свідчить про чіткий "чоловічий" профіль української законодавчої влади. Наведено також дані, що свідчать про гендерний дисбаланс у складі вищого виконавчого органу влади в Україні – Кабінету Міністрів. Автори дійшли висновку, що гендерні розходження у складі політичної та державної влади є багато в чому не причиною, а наслідком усіх інших гендерних диспропорцій, у першу чергу, економічних. Політичне представництво – це тільки верхівка айсберга, в основі якого перебувають нерівності на ринку праці, у доступі до економічних ресурсів, у володінні власністю.