Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Біженці та внутрішньо-переміщені особи України на шляхах війни: кроки незламності
    (2023) Бірюкова, Марина Василівна; Калагін, Юрій Аркадійович; Коваліско, Наталія Володимирівна; Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Сутула, Оксана Анатоліївна
    В монографії представлено результати ініціативного дослідження колективу авторів щодо аналізу соціальних характеристик біженців та внутрішньо-переміщених осіб України як соціальної групи, яка виникла в наслідок повномасштабного вторгнення з боку сторони агресора. В книзі розглянуто причини та соціальні наслідки війни й висвітлено структуру соціального капіталу, що дав змогу українцям вистояти й консолідуватися. Виявлено особливості соціальних практик українців, що вибудовуються при прийнятті ними рішення про від'їзд, мотивів стримування евакуації, шляхів адаптації на новому місці проживання, типових проблем переселенців, факторів, що впливають на їх поведінку. Монографія містить значний емпіричний матеріал онлайн-опитування, результати вторинного аналізу даних та самостійних досліджень авторів. Монографія буде цікава науковцям та науково-педагогічним працівникам, докторантам, здобувачам вищої освіти з соціології, публічного управління, психології, представникам органів влади та громадських організацій, журналістам й пересічним громадянам, які бажають отримати інформацію про перше півріччя війни й ресурси українців в їх незламності.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття "мовна особистість" як соціологічна категорія
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми та перспективи електронного навчання в сучасних умовах
    (Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Соціальна стратифікація та мова: соціологічний аспект взаємодії
    (WayScience, 2020) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Поняття мовної особистості у соціологічному вимірі
    (Impress, 2019) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми інформатизації освітньої діяльності
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Методи штучних нейронних мереж для адаптивного тестування знань
    (Харківський національний університет радіоелектроніки, 2021) Шубін, Ігор Юрійович; Четвериков, Григорій Григорович; Ляшик, Володимир Андрійович; Шанідзе, Надія Олександрівна
    Під адаптивним тестовим контролем розуміють комп’ютеризовану систему науково обґрунтованої перевірки й оцінювання результатів навчання, що має високу ефективність за рахунок оптимізації процедур генерації, пред’явлення й оцінки результатів виконання адаптивних тестів, що заснована на методах побудови та оптимізації логічних мереж. Алгоритми підбору й пред’явлення завдань будуються за принципом зворотного зв’язку, коли при правильній відповіді суб’єкта навчання чергове завдання вибирається більш важким, а невірна відповідь спричиняє пред’явлення наступного більш легкого завдання, ніж те, на яке суб’єктом навчання була дана невірна відповідь. Також є можливість завдання додаткових питань по темах, які суб’єкт навчання знає не дуже добре для більш точного з’ясування рівня знань у даних областях. Вибір алгоритмів тестування наразі фактично обмежений формами представлення тестових завдань і алгоритмами оцінювання результатів тестування. Досягнення більш високих результатів і підвищення мотивації навчання в остаточному підсумку є основною метою тестування знань. Для визначення базового алгоритму, необхідно навести сценарій роботи системи. У його основі лежить модель приймання іспиту викладачем у студента, як модель адаптивного тестування. Такий вибір сценарію роботи системи обумовлений тим, що, по-перше, дана процедура історично добре формалізована, по-друге, при проектуванні тестів, їх розробнику необхідно спиратися на загальноприйняті, відомі й використовувані їм методи з мінімальною модифікацією.
  • Ескіз
    Документ
    Трансформація ідеї неперервної освіти як чинника соціалізації особистості в умовах мережевого суспільства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Шанідзе, Надія Олександрівна
  • Ескіз
    Документ
    Адаптивне тестування знань методами логічних мереж
    (Харківський національний університет радіоелектроніки, 2020) Шубін, Ігор Юрійович; Четвериков, Григорій Григорович; Ляшик, Володимир Андрійович; Шанідзе, Надія Олександрівна
    Під адаптивним тестовим контролем розуміють комп’ютеризовану систему науково обґрунтованої перевірки й оцінювання результатів навчання, що має високу ефективність за рахунок оптимізації процедур генерації, пред’явлення й оцінки результатів виконання адаптивних тестів, що заснована на методах побудови та оптимізації логічних мереж. Алгоритми підбору й пред’явлення завдань будуються за принципом зворотного зв’язку, коли при правильній відповіді суб’єкта навчання чергове завдання вибирається більш важким, а невірна відповідь спричиняє пред’явлення наступного більш легкого завдання, ніж те, на яке суб’єктом навчання була дана невірна відповідь. Також є можливість завдання додаткових питань по темах, які суб’єкт навчання знає не дуже добре для більш точного з’ясування рівня знань у даних областях. Вибір алгоритмів тестування наразі фактично обмежений формами представлення тестових завдань і алгоритмами оцінювання результатів тестування. Досягнення більш високих результатів і підвищення мотивації навчання в остаточному підсумку є основною метою тестування знань. Для визначення базового алгоритму, необхідно навести сценарій роботи системи. У його основі лежить модель приймання іспиту викладачем у студента, як модель адаптивного тестування. Такий вибір сценарію роботи системи обумовлений тим, що, по-перше, дана процедура історично добре формалізована, по-друге, при проектуванні тестів, їх розробнику необхідно спиратися на загальноприйняті, відомі й використовувані їм методи з мінімальною модифікацією.