Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 14

Эволюция родительства
(2019) Ляшенко, Наталья Александровна
Волонтерська діяльність в Україні як вид соціальної активності
(Видавництво "Грані", 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Байдак, Тетяна Михайлівна
У статті описано поняття соціальної активності, критерії для виділення її форм та охарактеризована волонтерська діяльність як один із типів її прояву. З’ясовано основні ознаки, за якими можна відрізнити волонтерську діяльність, визначено ступені залучення до неї. Окремо розглянуті сучасні і традиційні напрямки та форми волонтерства, мотиви участі людей в ньому. Виділено фактори збільшення волонтерської активності в Україні. Наведено дані соціологічного дослідження, в межах якого було виявлено рівень волонтерської активності харків’ян, її основні напрямки і форми. Встановлено, що більшість харків’ян асоціюють волонтерство з наданням допомоги речами, їжею і технікою, тобто вибирають менш затратні за часом і коштами форми, а рівень довіри до волонтерів та інформованість про їх діяльність низькі. Були названі основні причини, якими харків’яни пояснюють відмову від особистої участі у волонтерській діяльності, при цьому виявлено вплив віку, доходу та рівня освіти респондентів на їх значимість. Оцінено вплив особистої участі респондентів у волонтерській діяльності на вибір найбільш актуальних її напрямків і форм, джерел інформації про об’єкти діяльності. Виявлено, в якості основних мотивів участі у волонтерській діяльності, бажання змінити суспільство шляхом вирішення гостросоціальних проблем, прохання близьких допомогти в цій діяльності і співчуття до нужденних, при цьому чоловіки і бідніші активніше бажають змінити суспільство, молодь і домогосподарки проявляють більше співчуття до нужденних. Встановлено сплеск волонтерської активності у зв’язку з військовими подіями на сході країни, який був викликаний співчуттям і прагненням вирішити найгостріші проблеми, але з часом він не переріс в активність по відношенню до типових для волонтерства груп (людей похилого віку, дітей, сиріт, інвалідів), тобто відбулося тимчасове включення в цю діяльність.
Репродуктивні установки сучасного українського студентства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Ляшенко, Наталія Олександрівна; Болотова, Вікторія Олександрівна
Стаття присвячена характеристиці репродуктивних установок сучасного українського студентства (на прикладі студентів м. Харкова). Під репродуктивними установками розумілись психічні стани особистості, що зумовлюють взаємну узгодженість різного роду дій, які характеризуються позитивним або негативним ставленням до народження певної кількості дітей. У статті наведено результати емпіричного дослідження щодо виявлення основних репродуктивних установок сучасного українського студентства (на прикладі студентів м. Харкова): кількості дітей в родині, мотивів їх народження, віку народження першої та останньої дитини, протогенетичного та інтергенетичного інтервалів, переривання вагітності, усиновлення. Порівнювались установки респондентів різної статі, віку, рівня матеріального забезпечення, релігійності, місця мешкання, типу батьківської сім'ї.
Роль атестації персоналу в управлінні кар'єрою
(Класичний приватний університет, 2019) Агаларова, Карина Адільївна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті розглядається роль атестації працівників у процесі управління їх внутрішньо-організаційною кар’єрою. Відмічається, що ефективне управління кар’єрою має будуватися на всебічній оцінці працівника, відповідності його досвіду, навичок і особистісних якостей займаній посаді. У статті підкреслюється соціологічний аспект вивчення ролі атестації в управлінні кар’єрою, який полягає в дослідженні рівня поширення цієї практики в сучасних організаціях, очікувань персоналу від атестацій, думок керівників і служб по роботі з персоналом про їх ефективності. Зазначається, що соціальна проблема полягає в тому, що в управлінні кадрами не використовуються нові технології, оцінка персоналу суб’єктивна, а особистісні та професійні якості працівників не є підставою для кар’єрних просувань. У статті представлені дані соціологічного дослідження, спрямовані на вивчення впливу сертифікації на кар’єрний рух працівників. Опитування показало, що серед працівників профспілки майже половина оцінює їх кар’єру як вдалу, а чверть – менш успішну. Серед чоловіків все менше незадоволених кар’єрою, але відсоток тих, хто вважає свою кар’єру в союзі невдалою, більше, ніж жінок. Серед якостей, які роблять співробітників різних посад успішними у просуванні кар’єри, є такі набори якостей: для керівників – здатність ставити чіткі цілі, вміння планувати та організовувати керівництво; для професіоналів – здатність ставити чіткі цілі, вміння планувати та організовувати, орієнтовані на результат, вміння збирати та аналізувати інформацію, вміння працювати в групі; для технічних виконавців – це вміння працювати в групі, здатність ставити чіткі цілі, вміння аналізувати інформацію та вміння робити важку роботу. Існує різниця у просуванні кар’єри між чоловіками та жінками: кожна третя жінка взагалі не перейшла на вищу посаду, тоді як лише кожна п’ята людина цього не зробила. Стажування впливає на просування по службі в профспілці. Також на кар’єрний ріст працівників впливає кілька факторів, серед яких: досвід роботи, професійна компетентність та особисті якості. Насамперед працівники очікують від оцінок змін у системі винагород та штрафних санкцій, зміни розміру заробітної плати та виявлення професійно сильних працівників. У статті доведено, що сучасні умови діяльності організацій зумовлюють необхідність удосконалення роботи з кадрами, спрямованої на підвищення професіоналізму трудових колективів і працівників, посилення вимогливості до їх ділових якостей та результативності праці.
Соціальні фактори прихильності студентів до моди
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті уточнено поняття "мода", визначено умови виникнення моди, особливості її функціонування в студентському середовищі. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено специфіку впливу моди на поведінку сучасної студентської молоді та визначено чинники прихильності студентів до модних тенденцій. Отримані дані можуть бути корисними для установ різної форми власності щодо використання моди як засобу впливу на поведінку студентської молоді.
Сучасний студент у соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Соціальна мережа – це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначений для побудови, відображення та організації соціальних відносин в Інтернеті. Соціальні мережі створюють автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися з групою користувачів, які мають спільний інтерес. Вони виконують низку важливих функцій: інформаційну, комунікаційну, ідентифікаційну, стратифікаційну, навчальну, розважальну, кооперативну, професійного затвердження та просування, обміну ресурсами та інші. Соціальні мережі є найпопулярнішими серед молоді інструментами. Але цілі та мотиви використання соціальних мереж для молоді, чинники, які впливають на використання мереж, потребують подальшого вивчення. Тому мета статті – визначити характер відвідування соціальними мережами сучасної студентської молоді. Анкетування студентів НТУ "КПІ" (Харків), в якому взяв участь 341 респондент, показало, що Telegram, Facebook та Skype є найпопулярнішими серед студентів. Ті, хто зареєстрований у цій мережі, частіше відвідують Telegram. Така ж кількість людей зареєструвала та відвідує Instagram. Набагато менша кількість респондентів зареєструвала свої відвідування у Facebook та Skype. Дослідження дозволило намалювати соціальні портрети шанувальників чотирьох найбільш відвідуваних соціальних мереж: Telegram, Instagram, ВКонтакте, Facebook. Опитування показало, що більше половини опитаних студентів перебували в соціальних мережах протягом 2–4 годин на день. Третина респондентів – від 6 годин і більше. Чим більше часу респонденти проводять у соціальних мережах, тим більше "друзів" та груп інтересів із соціальних мереж впливає на них. Серед мотивів використання сайтів соціальних мереж в Інтернеті варто зазначити такі: можливість швидко передавати або отримувати інформацію, самостійний вибір цікавої інформації, доступ до актуальної інформації та свобода, яка не обмежується. Для майже всіх респондентів головна мета відвідування соціальних мереж – спілкування з друзями та родиною. Тобто респонденти сприймають соціальні мережі як комунікативне середовище, в якому вони отримають взаєморозуміння та підтримку. Крім того, для студентів університету соціальні мережі більше схожі на розважальну зону, де вони слухають музику, переглядають фільми, відео, читають новини та книги. Таким чином, незважаючи на безліч можливостей, які пропонують соціальні мережі, студенти використовують їх як розважальний та комунікативний контент. Натомість їх навчальний потенціал, здатність розвивати творчу та соціальну діяльність, наукову діяльність та професійний розвиток майже не використовуються.
Професійний імідж викладача університету очима студента
(Класичний приватний університет, 2018) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті розглянуто сутність поняття професійного іміджу викладача університету, базові елементи його зовнішнього та внутрішнього аспектів. Наведено дані конкретного соціологічного дослідження, результати якого виявляють низку важливих професійних та моральних якостей на основі яких будується імідж викладача в свідомості студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), вимірюються найбільш суттєві розбіжності між ідеальним та реальним іміджем викладача.
Адаптація студента першокурсника до навчання в університеті
(Класичний приватний університет, 2017) Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
У статті описано основні аспекти соціальної адаптації студента-першокурсника, а саме соціально-психологічний, дидактичний і психофізіологічний. Зазначено фактори адаптації, які можуть сприяти або утруднювати її успішність. Наведено дані соціологічного дослідження, за результатами якого виявлено основні проблеми, що виникають під час первинної адаптації студентів (на прикладі НТУ "ХПІ"), здійснено вимірювання рівня їх адаптованості. Описано основних суб’єктів, від яких студенти отримували допомогу в процесі адаптації.
Соціологічний аналіз впливу основних каналів розповсюдження інформації на популяризацію волонтерського руху в Україні
(ТОВ "Видавничо-поліграфічний дім "Формат А+", 2018) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Факторы, влияющие на ксенофобию жителей Украины
(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2017) Ляшенко, Наталья Александровна