Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Політичне лідерство в Україні: гендерний аспект
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Семке, Ніна Миколаївна
Проблема політичного лідерства існувала у всі часи і завжди привертала до себе увагу. Довгий час вона вивчалась без урахування соціальної статі. Хоча філософи усіх історичних періодів звертались до трактування ролі жінки в суспільстві. В ХХ ст. жінки заявили про себе на політичній арені. Метою дослідження є виявлення особливостей та механізмів формування жіночого політичного лідерства в Україні. Відносно цієї мети у статті звертається увага на процеси соціалізації, які повинні сприяти подоланню гендерних стереотипів щодо участі жінок в політичному процесі та ролі політичних партій у залучені жінок до політики. З часу проголошення державної незалежності України проблеми участі жінок у політиці, жіночого політичного лідерства в Україні набули надзвичайної актуальності. Розробкою цієї проблематики на сучасному етапі розвитку українського політикуму класично вивчається в рамках гендерного підходу, таким чином усвідомлення того, що суспільніявища по-різному впливають на чоловіків та жінок, викликають у них неоднакові реакції є ключовою парадигмою статті. Обмін досвідом і наставництво більш досвідчених жінок-політиків, поглиблене вивчення та тренінги з основ державного управління, лідерства, публічних виступів повинні організовувати політичні партії для підтримки професійного розвитку своїх кандидаток-жінок, таким чином посилювати позиції партії в конкурентній передвиборчій боротьбі.
Знання про чоловіків як елемент гендерної компетентності студентів ВНЗ
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020) Калагін, Юрій Аркадійович
Гендерна рівність, що базується на принципах рівного правового статусу жінок і чоловіків та рівних можливостях для його реалізації розглядається як основоположний принципи демократичного розвитку. У цьому контексті зростає важливість діяльності навчальних закладів, яка спрямована на формування гендерної компетентності студентів. Висвітлені сучасні знання про чоловіків як елементу гендерної компетентності студентів.
Реалізація політики гендерної рівності у Збройних Силах України
(Impress, 2019) Калагін, Юрій Аркадійович
Метою статті є доведення результатів дослідження можливих шляхів упровадження гендерної політики в діяльність Збройних Сил України. Визначення можливих шляхів впровадження гендерної політики повинно здійснюватися на основі міжнародних і національних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок.
Парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Калагін, Юрій Аркадійович; Шанідзе, Олександр Дмитрович
Сучасне суспільство знаходиться на шляху великих соціальних перетворень, швидкість змін та дисциплінарна розмитість конкретних наукових напрямів зумовлена тим, що сучасне суспільство є суспільством постмодерну. Постмодерн привніс до більшості наукових концепцій нові погляди, нові течії, що часто є критичними по відношенню до старих наукових досліджень. Сфери гендерних досліджень такий процес також торкнувся. Гендерні дослідження все більше відходять від концепції біологічного детермінізму, концепції сталих гендерних ролей. Суспільство та наука змінюють картину сприйняття гендерної проблематики під важелем останніх змін в соціумі, соціального життя індивіда, а також, керуючись сучасними здобутками соціально-гуманітарних наук, розробляють нові гендерні теорії, які мусять відповідати таким цілям, як: встановлення гендерної рівності, боротьба з гендерною дискримінацією, вирішення конфліктів між гендерними групами зовні та всередині самих груп. Суспільству постмодерну притаманна віра в різноманітну ідентичність, спростування сталих норм, критичне відношення до традиційних цінностей, моральних, культурних, релігійних засад. Окрім цього, суспільство постмодерну приділяє велику увагу проблематиці сексуальності, сексуальної самоідентифікації. Ці риси притаманні гендерним дослідженням, гендер перетворюється з біологічно детермінованої соціальної ролі на особисту самоідентифікацію індивіда, незалежно від його фізичних особливостей. Такий погляд суто відрізняється від класичних гендерних досліджень ХХ ст. Зміни у концепціях та цілях гендерних досліджень призводять до виникнення нової парадигми теоретико-методологічних засад гендерних досліджень. Визначення таких змін показують різницю між сучасними та класичними дослідженнями та істотній шлях наукової думки щодо гендерних питань.
Гендерний розрив при формуванні Верховної Ради України
(Національна академія державного управління при Президентові України, 2016) Семке, Ніна Миколаївна
У статті акцентовано увагу на тому, що процес демократизації в сучасній Україні актуалізує проблему забезпечення гендерної гармонії в суспільстві, рівних прав і можливостей кожної людини незалежно від статі. Зазначено, що збільшення представництва жінок у владних структурах є запорукою соціально-політичного розвитку країни, дає змогу покращити процеси прийняття й ухвалення рішень на всіх рівнях влади. Здійснено гендерний аналіз механізмів формування та структури вищого законодавчого органу України – Верховної Ради. Особливу увагу зосереджено на механізмі гендерного квотування при формуванні виборчих списків. Докладно розглянуто, як дотримувалися законодавчих норм відносно гендерних квот партії, що пройшли до парламенту. Досліджено представництво жінок у складі депутатських фракцій Верховної Ради України восьмого скликання. Визначено перспективні напрями активізації участі жінок у політиці: вдосконалення механізму гендерного квотування, посилення громадського та міжпартійного діалогу, "покращання" гендерної статистики.
Гендерні дослідження політичного лідерства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Семке, Ніна Миколаївна
Доступ жінок до політики в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Семке, Ніна Миколаївна
Гендерна асиметрія української політики
(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2015) Семке, Ніна Миколаївна; Агаларова, Карина Адільївна
Проаналізовано гендерні зміни у складі українського парламенту за роки незалежності України. Особливий акцент зроблено на формуванні останнього (восьмого) скликання парламенту та його результати у гендерному вимірі. Зроблено висновок, що гендерна структура нинішньої Верховної Ради, незважаючи на позитивні зрушення, свідчить про чіткий "чоловічий" профіль української законодавчої влади. Наведено також дані, що свідчать про гендерний дисбаланс у складі вищого виконавчого органу влади в Україні – Кабінету Міністрів. Автори дійшли висновку, що гендерні розходження у складі політичної та державної влади є багато в чому не причиною, а наслідком усіх інших гендерних диспропорцій, у першу чергу, економічних. Політичне представництво – це тільки верхівка айсберга, в основі якого перебувають нерівності на ринку праці, у доступі до економічних ресурсів, у володінні власністю.