Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 20202

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.social space

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Соціальний простір у науковому дискурсі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Розова, Олена Володимирівна
    У статті розкривається сутність поняття «соціальний простір» і аналізуються основні напрямки наукового дискурсу з цього напрямку. На основі проведеного аналізу виявлено, що соціальний простір являє собою логічно мислимий ідеальний об'єкт (конструкт), який включає події та дії, процеси та відносини, пов'язані з соціальною практикою. Доводиться, що соціальний простір має активну, діяльну сутність і є феноменом, який формується за рахунок впливу багатьох чинників: політичних, економічних, культурних тощо. Визначається, що в умовах особливого ставлення українського суспільства до університетської освіти, що формує стратегію формування суспільної свідомості, важливо визначити позицію університету в соціальному просторі. Крім того, для сучасного вітчизняного вишу, який функціонує в різних соціальних підпросторах: інформаційному, науковому, освітньому, культурному і т.д. вельми істотним є не тільки визначення його позиції в соціальному просторі, а й вплив на цю позицію за допомогою прес-служби університету.
  • Ескіз
    Документ
    Інформаційний простір: сутність, зміст і функції
    (Видавничий дім "Гельветика", 2020) Бурега, Валерій Васильович; Розова, Олена Володимирівна
    У статті зроблено спробу уточнення сутності, змісту й функцій інформаційного простору, а також розглядаються його певні соціальні властивості, що зумовлені природою інформації й такі, які набуваються внаслідок перетинання основних складників соціального простору, до якого простір інформаційний входить як один зі складників і в результаті встановлення взаємовідносин і взаємодій основних структур суспільства – держави, громадянського суспільства й ринкової економіки. Наголошується на тому, що сутність інформаційного простору полягає в розповсюдженні інформації в певному складнику соціального простору в інтересах забезпечення динаміки процесів соціальної реальності, що поєднує за рахунок властивості транскордонності всі сфери людської діяльності, є провідником знань, інструментом спілкування та співробітництва, сприяє усталенню стереотипів мислення й моделей поведінки, що соціально сприймаються. Для визначення змістовності інформаційного простору мають ураховуватися суб’єктні характеристики процесів, що відбуваються в цій частині соціальної реальності та представляються окремими особистостями, групами людей і соціальними спільнотами, соціальними інститутами, соціальними організаціями та певної спрямованості соціальними структурами. Спектр інформаційних ресурсів, до яких долучаються ті чи інші суб’єкти, що є активними в інформаційному просторі, складається із засобів масової інформації, доменних ресурсів Інтернету, різного роду й призначення бібліотек. Функціонування інформаційного простору створює умови для реалізації його соціального призначення шляхом виконання інтеграційної, комунікативної, соціальної, геополітичної та актуалізуючої функцій. Пропонується розширити коло уявлень про функціональний спектр інформаційного простору за рахунок виокремлення функції – безпекової – як такої, що пов’язується саме з безпекою перебігу інформаційних процесів, стрімким зростанням їх значення для створення умов безпеки та їх підтримання в інтересах виключення можливостей виник-нення небезпеки різного роду й походження в усій різноманітності соціальної реальності.