Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20191

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-7287-5725Ключові слова: search.filters.subject.громадянське суспільство

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Лоббізм у політичній системі суспільства: плюси та мінуси
    (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2019) Малявін, Євген Вікторович
    Проаналізовано світовий досвід розвитку такого соціально-політичного інституту як лобізм. Метою статті є аналіз специфіки функціонування лобізму в політичній системі суспільства, а також визначення природи позитивного й негативного впливу даного політичного інституту на взаємовідносини між соціальними групами у сучасній державі. Автором використані наступні методи дослідження: метод аналізу, соціологічний метод, історичний та метод порівняння. Зокрема, наводяться данні соціологічного дослідження щодо рівня участі громадян України у громадському житті. Історичний метод використовувався для огляду досвіду США, щодо лобістської діяльності. Метод порівняння, дозволив визначити головну перешкоду для поширення лобізму в українській практиці, мова йде про слабкість громадянського суспільства. Підводячи підсумок необхідно констатувати факт існування як позитивних так і негативних наслідків від лобістської діяльності, проте автором доводиться, що в умовах демократичного устрою саме лобізм здатен стати дієвим механізмом подолання корупції за умови розвинутого громадянського суспільства та правової держави.