Кафедра "Соціологія і публічне управління"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp
Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Реалізація політики гендерної рівності у Збройних Силах України(Impress, 2019) Калагін, Юрій АркадійовичМетою статті є доведення результатів дослідження можливих шляхів упровадження гендерної політики в діяльність Збройних Сил України. Визначення можливих шляхів впровадження гендерної політики повинно здійснюватися на основі міжнародних і національних зобов’язань щодо забезпечення гендерної рівності та прав жінок.Документ Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.Документ Криза маскулінності та здоров’я військовослужбовців-чоловіків(Видавництво "Грані", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті розглядаються проблеми збереження здоров’я чоловіків-військовослужбовців у контексті реалізації гендерних стереотипів. Автор наводить результати соціологічного дослідження, що було проведене у лабораторії прикладних соціологічних досліджень кафедри соціології та політології НТУ «ХПІ» у 2020 році. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю забезпечення людськими ресурсами військових формувань, які шостий рік захищають суверенітет та територіальну цілісність України. Особовий склад військових формувань в Україні комплектується переважно чоловіками, тому вкрай важливе підтримка та збереження здоров’я чоловіків. Проблема полягає в тому, що ідеологія маскулінності, пануюча у соціумі, часто спонукає чоловіків обирати стратегію особистісної поведінки, небезпечну для особистого здоров’я. Науковці світу у середині ХХ століття звернули увагу громадськості на питання здоров’я чоловіків як на серйозну соціальну проблему сучасності. Пізніше вже чоловічі студії у США зосередили увагу на дослідженні наслідків реалізації маскулінної ідеології для чоловічого здоров’я. Вітчизняні науковці досліджували окремі аспекти впливу маскулінної ідеології, але подібні дослідження у контексті соціального забезпечення військових формувань України початку ХХІ століття не проводилися. Автор досліджує вплив на поведінку чоловіків таких стереотипів, як «чоловіки не плачуть», «чоловіки повинні бути сильними», «чоловік – годувальник родини» та доводить, що вони мають негативні ефекти. Результати дослідження показали, що ідеологія маскулінності формує стереотипи, що можуть негативно вплинути на здоров’я чоловіків. Намагання чоловіків, які не мають відповідних ресурсів, наслідувати стереотипи маскулінної ідеології призводять до негативних наслідків. Тому, на думку автора, сьогодні необхідно формування більш критичного ставлення до звичних стереотипів про «справжнього чоловіка».