Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2022 - 20233

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.біженці

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Адаптаційні практики біженців та ВПО в умовах воєнного стану
    (СПОЛОМ, 2023) Григор'єва, Світлана Василівна
  • Ескіз
    Документ
    Цивільні українці в контексті терористичної війни
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна
    Війна Росії проти України має терористичний та геноцидний характери. Доказом цього є: обстріли мирних мешканців; акустичний терор; знищення цивільної інфраструктури країни; терор цивільних на окупованих територіях. Спираючись на емпіричне дослідження, яке було проведено за участю авторів в липні-серпні 2022 року, наведено результати аналізу реакції цивільних громадян на загрози та ризики війни. Виявлені групи респондентів в залежності від їх очікувань щодо вірогідності початку війни, доказано вплив усвідомлення реальності війни на обсяг та стратегії підготовчих дій до зменшення її загроз. Описано, з яких джерел респонденти дізналися про початок війни та які психологічні стани у них були після цього. Виділено чотири основні групи цивільних громадян за стратегіями виживання в умовах війни. Розглянуто типові причини, що гальмували прийняття рішення про евакуацію. Доведено, що на перше місце вийшли сподівання на те, що війна не на довго, що фронт не встигне дійти до їх населеного пункту. Також це було пов’язано з тим що більшість не вірила в вірогідність війни. Виявлено, що найбільш вагомими причинами при прийнятті рішення про евакуацію в більш безпечне місце була тривога за життя близьких та власне життя, постійні обстріли міста та побоювання окупації. Виділено основні евакуаційні хвилі та транспортні засоби, що використовували українці. Доведено, що необхідно проводити кваліфіковані інформаційні компаній щодо наявних реальних макро- ризиків, замість замовчення цих загроз, щоб цивільні мешканці змогли краще підготуватися до них та розробити план дій. Підкреслено необхідність розробки моделей евакуації населених пунктів різного розміру, з врахуванням маршрутів та транспортних засобів, що використовувалися для евакуації на початку війни. При плануванні заходів цивільної оборони та національної безпеки слід враховувати те, що завжди буде залишатися певна частка населення в «найбільш гарячих точках», та необхідно організувати інформаційну підтримку тим, хто виявив бажання евакуюватися.
  • Ескіз
    Документ
    Біженці і внутрішньо-переміщені особи російсько-української війни: соціальні характеристики й практики
    (Видавництво "Грані", 2022) Бірюкова, Марина Василівна; Рущенко, Ігор Петрович; Ляшенко, Наталія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна
    Статтю присвячено аналітичному опису соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Висновки, які зазначено в статті, зроблено на основі результатів соціологічного дослідження, яке проводилося у червні-липні 2022 року науковцями кафедри соціології і публічного управління Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». На основі аналізу результатів Інтернет опитування (N=1170 осіб) охарактеризовано біженців і ВПО як стійку соціальну групу й надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення, визначення мотивів стримування від'їзду. До консолідуючого фактора, що згуртував опитаних в стійку соціальну групу, було віднесено готовність респондентів ідентифікувати себе українцями, майже з однаковими реакціями на події, що пов’язані з початком воєнної агресії РФ, та схожими соціальними практиками щодо вирішення проблем евакуації незалежно від регіону проживання, віку, освіти й матеріального становища. Встановлено, що більшість з опитаних це представники середнього класу, які мають родину й дітей, опитаних мають вищу освіту, зайняті в різноманітних галузях господарства (велику кагорту становлять освітяни й науковці, представники ІТ-сфери, й сфери послуг), самозайняті й власники бізнесу; мають достатньо добрий рівень економічного капіталу (наявність у власності житла й автомобіля, високий рівень споживацької поведінки). Спонукальним мотивом до скорішої й термінової евакуації стала тривога за життя дітей, онуків, близьких, власне життя. Зафіксовано чотири хвилі евакуації: напередодні воєнної агресії приблизно 3% опитаних, в перший день й на першому тижні воєнної агресії до четверті респондентів; найбільша частина респондентів евакуювалася у березні 2022 року й протягом наступних місяців під впливом подій на фронті.