Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20192

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.державно-приватне партнерство

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Розвиток державно-приватного партнерства в Україні: механізми державного регулювання
    (Видавництво ХарРІ НАДУ "Магістр", 2019) Круглов, Віталій Вікторович
    У монографії розглянуто теоретико-методологічні основи формування механізмів державного регулювання розвитку державно-приватного партнерства в Україні, охарактеризовано його сучасний стан та проблеми розвитку в умовах реформування суспільних відносин, визначено шляхи вдосконалення механізмів державного регулювання державно-приватного партнерства та підвищення його дієвості в процесі децентралізації. Досліджено сутність і соціально-економічну та правову природу ДПП в умовах сучасних суспільних відносин, узагальнено його основні принципи та моделі на основі аналізу світового досвіду. ДПП виявляє себе як перспективний інструмент трансформації інвестицій різних форм власності в суспільно важливі об’єкти, послуги та якісні зміни, досягаючи за результатами реалізації відповідних проєктів позитивного впливу на зростання конкурентоспроможності держави, посилюючи функції держави, спрямовані на регулювання безпеки, освіти, охорони здоров’я, захисту довкілля, логістичної діяльності та ін. Визначено механізми регулювання ДПП, виділено та класифіковано ризики держави та приватного власника у проєктах ДПП, розроблено методичні підходи до визначення його ефективності, проаналізовано розподіл ризиків держави та приватного власника. Обґрунтовано підходи до політики формування та розвитку ДПП. Виявлено умови розвитку системи ДПП в секторі безпеки та в системі міжмуніципального співробітництва в умовах децентралізації влади. Досліджено правові механізми реалізації проєктів розбудови інфраструктури шляхом ДПП. Розроблено концептуальні підходи до державного регулювання розвитку організаційного механізму ДПП. Запропоновано шляхи вдосконалення правового механізму державного регулювання ДПП. Визначено напрями підвищення дієвості державного регулювання ДПП.
  • Ескіз
    Публікація
    Public-private partnership as tool for developing regional labor potential
    (ВД "Академперіодика", 2019) Kruhlov, V. V.; Tereshchenko, D. A.
    Introduction. The modern direction of infrastructure development is the attraction of the private owner by the state under public-private partnership (PPP) agreements. Problem Statement. Analysis of the possibilities of PPP for the development of labor potential in the modern labor market, taking into account the peculiarities of interaction between public and private capital and on the basis of their economic and social objectives, is an important issue of our time. Purpose. Justification of the objectives and directions of public-private partnership as a tool for the development of labor potential, taking into account the main objectives of the implementation of infrastructure projects. Materials and Methods. Method of theoretical generalization and systematization (to determine the specific features of forming PPP and labor potential in the modern labor market); monographs (a review of scientific ideas about the problem of developing PPP, and the sphere of education); statistical method (to present the key figures that characterize PPP and labor potential); the analytical method (to identify factors that influence implementation of PPP projects as a tool for labor potential development). Results. The implementation of PPP projects has been found to stimulate the labor market and to enhance labor capacity. In case of successful implementation of PPP projects, social problems will be solved due to improved quality of services in the field of education, healthcare, culture, etc. Implementation of the innovation projects of public-private partnership in education and science shapes actually the prerequisites for an increase in figures that characterize labor potential as a whole, and involves staff in specific projects where the key approach is satisfaction of the need for highly qualified specialists. Conclusions. The state policies of PPP development, innovational development of the economy and strengthening labor potential should be aimed at establishing a legislative basis for the institutional environment; introduction of effective economic mechanisms; establishing up-to-date standards which apply to the key development paths of knowledge-based economy.