Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Управління репутацією в соціальних мережах у військовий час
(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2023) Горошко, Олена Ігорівна; Каширова, Наталія Михайлівна
Біженці та внутрішньо-переміщені особи України на шляхах війни: кроки незламності
(2023) Бірюкова, Марина Василівна; Калагін, Юрій Аркадійович; Коваліско, Наталія Володимирівна; Подшивалкіна, Валентина Іванівна; Терещенко, Діна Акрамівна; Шанідзе, Надія Олександрівна; Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна; Сутула, Оксана Анатоліївна
В монографії представлено результати ініціативного дослідження колективу авторів щодо аналізу соціальних характеристик біженців та внутрішньо-переміщених осіб України як соціальної групи, яка виникла в наслідок повномасштабного вторгнення з боку сторони агресора. В книзі розглянуто причини та соціальні наслідки війни й висвітлено структуру соціального капіталу, що дав змогу українцям вистояти й консолідуватися. Виявлено особливості соціальних практик українців, що вибудовуються при прийнятті ними рішення про від'їзд, мотивів стримування евакуації, шляхів адаптації на новому місці проживання, типових проблем переселенців, факторів, що впливають на їх поведінку. Монографія містить значний емпіричний матеріал онлайн-опитування, результати вторинного аналізу даних та самостійних досліджень авторів. Монографія буде цікава науковцям та науково-педагогічним працівникам, докторантам, здобувачам вищої освіти з соціології, публічного управління, психології, представникам органів влади та громадських організацій, журналістам й пересічним громадянам, які бажають отримати інформацію про перше півріччя війни й ресурси українців в їх незламності.
Проблеми та перспективи електронного навчання в сучасних умовах
(Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2021) Шанідзе, Надія Олександрівна
Сучасні соціальні практики студентів НТУ "ХПІ" в соціальних мережах, або Чи існує життя в соціальних мережах?
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Бірюкова, Марина Василівна
Мобільні месенджери як технології сучасної self-взаємодії у фокусі цифрової соціології
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2019) Бірюкова, Марина Василівна
У статті представлено авторські роздуми щодо функціонування та впливу на соціальні процеси розвитку сучасних соціальних комунікаторів – мобільних месенджерів, які виступають одночасно як цифровими, так і соціальними технологіями та формують нове феноменологічне й дослідницьке поле – self-технології. У роботі проаналізовано темпи розвитку споживачів Інтернет-послуг і користувачів мобільних технологій в Україні й світі. Визначено, що в Україні найпопулярнішими мобільними месенджерами є Viber, Telegram і Skype, які об’єднують представників різних соціальних верств у мобільні соціальні мережі. Саме динаміка споживчого інтересу актуалізує соціологічне вивчення питання специфіки комунікації за допомогою мобільних месенджерів. У статті констатовано, що сучасна людина цілодобово, як кажуть 24/7, знаходиться не тільки під впливом цифрових технологій, а й вибудовує своє життя, бізнес, розваги, подорожі та інше за допомогою "цифри", на першому місці серед яких позиціонується смартфон та розташовані на ньому додатки, й передусім мобільні месенджери. За допомогою такого цифрового гаджету й месенджера кожна людина керує власно створеною мережею, презентує власні наробки соціальній спільноті й узагалі світу та стає не тільки споживачем, а й активним суб’єктом цих технологій. Визначено, що self-технології, які здійснюються за допомогою цифрових додатків і мобільного та Інтернет-зв’язку, на сьогодні стають реалією суспільного життя, й особливе місце в них відіграють мобільні месенджери. Під self-технологіями розуміємо постійно повторювальні дії для ініціювання, створення власної соціальної мережі з метою самопрезентації, просування серед прихильників власного контенту й керування комунікацією та взаємодією всередині мережі.
Згуртованість в сучасному світі: realem vs virtual
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Бірюкова, Марина Василівна
У статті представлено авторські роздуми щодо питання згуртованості, які розглянуто в методології соціального партнерства. Проаналізовано особливості проявів соціальної згуртованості в оффлайн і онлайн. Передумовою вибухового прояву технологій згуртованості стала, передусім, світова пандемія, яка перенесла більшість соціальних інтереакцій у віртуальний простір. Стаття продовжує серію публікацій щодо сучасних технологій диджиталізації у віртуальному просторі за допомогою мобільних месенджерів та соціальних мереж. У роботі констатовано, що сучасна теорія соціальної згуртованості базується на ідеях О. Ярської-Смирнової та В. Ярського, які визначають її як системні зусилля основних акторів, що спрямовані та ресурсно забезпечують добробут населення і соціальну інтеграцію за допомогою інституційної бази, у тому числі установ і організацій, які проводять цю політику на практиці. Між тим із праксиологічних позицій дослідження соціальної згуртованості дають змогу оцінювати її як намір або колективну дію, яку здійснює особистість або співтовариство, які здатні до досягнення як внутрішньої згоди, кооперації і консенсусу, так і вибудовування партнерства у соціальному середовищі, в якому вони діють. У вітчизняних умовах велику популярність отримала ідея соціального партнерства, яка тлумачиться як корпоративізм. Як визначається у статті, метою соціального партнерства виступає спільне вирішення соціально значущих проблем шляхом налагодження конструктивної співпраці між державними, владними структурами, бізнесом і некомерційними організаціями. Між тим сьогодні, під час поширення пандемії, ідеї та практика соціального партнерства, а з ними й згуртованість переходять із взаємодії у реальному світі у віртуальний. При цьому віртуальний простір дає змогу особистості відчувати себе не одинокою в складні часи. Між тим міжособистісна інтеракція під час пандемії сконцентрувалася у соціальних мережах. Глобальна пандемія стимулювала появу нової соціальної мережі Clubhouse, яка з’явилася у квітні 2020 р. та серед призначень якої виступають пошук і створення співтовариств партнерів для живого спілкування за інтересами.