Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Сучасний студент у соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2019) Байдак, Тетяна Михайлівна; Болотова, Вікторія Олександрівна; Ляшенко, Наталія Олександрівна
Соціальна мережа – це платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначений для побудови, відображення та організації соціальних відносин в Інтернеті. Соціальні мережі створюють автоматизоване соціальне середовище, яке дозволяє спілкуватися з групою користувачів, які мають спільний інтерес. Вони виконують низку важливих функцій: інформаційну, комунікаційну, ідентифікаційну, стратифікаційну, навчальну, розважальну, кооперативну, професійного затвердження та просування, обміну ресурсами та інші. Соціальні мережі є найпопулярнішими серед молоді інструментами. Але цілі та мотиви використання соціальних мереж для молоді, чинники, які впливають на використання мереж, потребують подальшого вивчення. Тому мета статті – визначити характер відвідування соціальними мережами сучасної студентської молоді. Анкетування студентів НТУ "КПІ" (Харків), в якому взяв участь 341 респондент, показало, що Telegram, Facebook та Skype є найпопулярнішими серед студентів. Ті, хто зареєстрований у цій мережі, частіше відвідують Telegram. Така ж кількість людей зареєструвала та відвідує Instagram. Набагато менша кількість респондентів зареєструвала свої відвідування у Facebook та Skype. Дослідження дозволило намалювати соціальні портрети шанувальників чотирьох найбільш відвідуваних соціальних мереж: Telegram, Instagram, ВКонтакте, Facebook. Опитування показало, що більше половини опитаних студентів перебували в соціальних мережах протягом 2–4 годин на день. Третина респондентів – від 6 годин і більше. Чим більше часу респонденти проводять у соціальних мережах, тим більше "друзів" та груп інтересів із соціальних мереж впливає на них. Серед мотивів використання сайтів соціальних мереж в Інтернеті варто зазначити такі: можливість швидко передавати або отримувати інформацію, самостійний вибір цікавої інформації, доступ до актуальної інформації та свобода, яка не обмежується. Для майже всіх респондентів головна мета відвідування соціальних мереж – спілкування з друзями та родиною. Тобто респонденти сприймають соціальні мережі як комунікативне середовище, в якому вони отримають взаєморозуміння та підтримку. Крім того, для студентів університету соціальні мережі більше схожі на розважальну зону, де вони слухають музику, переглядають фільми, відео, читають новини та книги. Таким чином, незважаючи на безліч можливостей, які пропонують соціальні мережі, студенти використовують їх як розважальний та комунікативний контент. Натомість їх навчальний потенціал, здатність розвивати творчу та соціальну діяльність, наукову діяльність та професійний розвиток майже не використовуються.
Мобільні месенджери як технології сучасної self-взаємодії у фокусі цифрової соціології
(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", 2019) Бірюкова, Марина Василівна
У статті представлено авторські роздуми щодо функціонування та впливу на соціальні процеси розвитку сучасних соціальних комунікаторів – мобільних месенджерів, які виступають одночасно як цифровими, так і соціальними технологіями та формують нове феноменологічне й дослідницьке поле – self-технології. У роботі проаналізовано темпи розвитку споживачів Інтернет-послуг і користувачів мобільних технологій в Україні й світі. Визначено, що в Україні найпопулярнішими мобільними месенджерами є Viber, Telegram і Skype, які об’єднують представників різних соціальних верств у мобільні соціальні мережі. Саме динаміка споживчого інтересу актуалізує соціологічне вивчення питання специфіки комунікації за допомогою мобільних месенджерів. У статті констатовано, що сучасна людина цілодобово, як кажуть 24/7, знаходиться не тільки під впливом цифрових технологій, а й вибудовує своє життя, бізнес, розваги, подорожі та інше за допомогою "цифри", на першому місці серед яких позиціонується смартфон та розташовані на ньому додатки, й передусім мобільні месенджери. За допомогою такого цифрового гаджету й месенджера кожна людина керує власно створеною мережею, презентує власні наробки соціальній спільноті й узагалі світу та стає не тільки споживачем, а й активним суб’єктом цих технологій. Визначено, що self-технології, які здійснюються за допомогою цифрових додатків і мобільного та Інтернет-зв’язку, на сьогодні стають реалією суспільного життя, й особливе місце в них відіграють мобільні месенджери. Під self-технологіями розуміємо постійно повторювальні дії для ініціювання, створення власної соціальної мережі з метою самопрезентації, просування серед прихильників власного контенту й керування комунікацією та взаємодією всередині мережі.
Технології самопросування в соціальних мережах
(Класичний приватний університет, 2021) Бірюкова, Марина Василівна
У статті представлено авторські роздуми щодо систематизації соціологічного дискурсу стосовно сучасних технологій самопрезентації та самопросування особистості в соціальних мережах. Передумовою вибухового прояву таких технологій стала передусім світова пандемія, яка перенесла більшість соціальних інтереакцій у віртуальний простір. Робота продовжує серію статей щодо сучасних технологій діджиталізації у віртуальному просторі за допомогою мобільних месенджерів та соціальних мереж. У статті проаналізовано особливості поширення технологій самопрезентації в соціальних мережах у період глобальних трансформації, а особливо в період світової пандемії. Визначено, що в недалекому минулому важливими функціями соціальної комунікацій та соціального управління слугували домінантні технології суб’єктно-об’єктної взаємодії, потім їх замінили партнерські технології суб’єктно-суб’єктної інтеракції, а нині актуалізуються технології самопросування як організаційного рівня, так і особистісного. У статті констатовано, що до класичних функцій соціальних мереж, серед яких найпоширенішими виступають зрощування, переплетіння реального та віртуального соціального життя; "глобалізація" життєвого простору людини (створення груп, які реально включають людей, що фізично проживають та перебувають у різних країнах); зберігання персональних даних анкет учасників та інформації про їхні зв’язки; можливість встановлювати зв’язки типу "друг", "читач", "колега" та інші. Натепер одними з важливіших функцій соціальних мереж стають функції самоактуалізації, "оцінювання" та фільтрації. Визначено, що основною технологією, що дає змогу реалізовувати всі вищезазначені функції в соціальних мережах, виступає особистий аккаунт, який розвивається за допомогою фото-контенту, постів і сторіз. Для просування "власного бренду" використовуються лайки, дізлайки, коментарі, хештеги, проведення конкурсів і здійснення діалогу з "армією" підписників. Новою технологією самопросування за допомогою соціальних мереж виступають різноманітні колаборації. Соціальні мережі так само активно допомагають просувати не тільки свої блоги й онлайн-бізнес, але й оффлайн-бізнес, послуги та товари. Однак наявні деструктивні технології, але вони також стають технологіями самопрезентації та самопросування, – це технології хайпу й кібербулінгу.
Згуртованість в сучасному світі: realem vs virtual
(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Бірюкова, Марина Василівна
У статті представлено авторські роздуми щодо питання згуртованості, які розглянуто в методології соціального партнерства. Проаналізовано особливості проявів соціальної згуртованості в оффлайн і онлайн. Передумовою вибухового прояву технологій згуртованості стала, передусім, світова пандемія, яка перенесла більшість соціальних інтереакцій у віртуальний простір. Стаття продовжує серію публікацій щодо сучасних технологій диджиталізації у віртуальному просторі за допомогою мобільних месенджерів та соціальних мереж. У роботі констатовано, що сучасна теорія соціальної згуртованості базується на ідеях О. Ярської-Смирнової та В. Ярського, які визначають її як системні зусилля основних акторів, що спрямовані та ресурсно забезпечують добробут населення і соціальну інтеграцію за допомогою інституційної бази, у тому числі установ і організацій, які проводять цю політику на практиці. Між тим із праксиологічних позицій дослідження соціальної згуртованості дають змогу оцінювати її як намір або колективну дію, яку здійснює особистість або співтовариство, які здатні до досягнення як внутрішньої згоди, кооперації і консенсусу, так і вибудовування партнерства у соціальному середовищі, в якому вони діють. У вітчизняних умовах велику популярність отримала ідея соціального партнерства, яка тлумачиться як корпоративізм. Як визначається у статті, метою соціального партнерства виступає спільне вирішення соціально значущих проблем шляхом налагодження конструктивної співпраці між державними, владними структурами, бізнесом і некомерційними організаціями. Між тим сьогодні, під час поширення пандемії, ідеї та практика соціального партнерства, а з ними й згуртованість переходять із взаємодії у реальному світі у віртуальний. При цьому віртуальний простір дає змогу особистості відчувати себе не одинокою в складні часи. Між тим міжособистісна інтеракція під час пандемії сконцентрувалася у соціальних мережах. Глобальна пандемія стимулювала появу нової соціальної мережі Clubhouse, яка з’явилася у квітні 2020 р. та серед призначень якої виступають пошук і створення співтовариств партнерів для живого спілкування за інтересами.
Людина в інформаційному суспільстві
(ТОВ "Планета – Принт", 2019) Семке, Ніна Миколаївна
Інформаційна нерівність в сучасному суспільстві
(ФОП Бровін О. В., 2015) Козлова, Олена Аркадіївна
В тезах проаналізовані соціальні аспекти інформаційної нерівності в умовах формування інформаційного суспільства. Розглянуто і уточнено поняття інформаційної нерівності. Визначені соціальні чинники, які детермінують стан інформаційної нерівності в сучасному суспільстві, а також запропоновані заходи що до зниження рівня інформаційної нерівності.
Використання мережі Internet в навчальному процесі
(Impress, 2019) Григор'єва, Світлана Василівна; Козлова, Олена Аркадіївна
Ідентифікація смислових відношень у текстах вікіпедії для побудови семантичної мережі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Петрасова, Світлана Валентинівна; Шанідзе, Олександр Дмитрович; Швець, С. І.