Кафедра "Соціологія і публічне управління"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp
Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності: ґендерний аспект аналізу(Видавництво "Грані", 2022) Калагін, Юрій Аркадійович; Григор'єва, Світлана ВасилівнаУ статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи дослідження ґендерних стереотипів, коротко подано поняття стереотипу та його характеристику. Автори наводять результати соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Харківського національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Тема дослідження: стереотипи сучасного студентства в сфері професійної діяльності (ґендерний аспект аналізу). Актуальність дослідження обумовлена необхідністю допомогти студентству успішно адаптуватися до вимог сучасного світу. Знання про пануючи ґендерні стереотипи у суспільстві дає можливість проводити роботу науковцям та практикам з нейтралізації впливу застарілих, стереотипів, таких що гальмують реалізацію особистісного потенціалу студентів у майбутньої професії. Ґендерні стереотипи розуміються як сформовані культурою та розповсюджені в ній узагальнені уявлення (переконання) про властивості та поведінку у соціумі представниками різних ґендерів (чоловіків і жінок). Сьогодні проведення соціологічних досліджень щодо вивчення ґендерних стереотипів задовольняє довгоочікувану потребу суспільства, оскільки розкриває найбільш загальні закономірності та тенденції трансформації стереотипів сучасної молоді, зокрема її авангарду – студентства, особливо стосовно ґендерної рівності в сучасному соціумі. Результати проведеного дослідження показали наявність чітко окреслених ґендерних стереотипів у студентському середовищі стосовно сфери професійної діяльності, також результати засвідчили, що у стереотипному уявленні про чоловіків домінують особистісні якості, що сприяють активному просуванню професійними сходинками, реалізації особистісного потенціалу в соціумі. Стереотипні уявлення про жінок часто демонструють протилежні якості, покірність, терплячість, низьку ініціативність порівняно з чоловіками. Розуміючи, що подібні стереотипні уявлення мають довгі культурно-історичні коріння, але вони, за думкою авторів, вступають у протиріччя з сучасною дійсністю, новими соціальними ролями та статусами, особливо що стосується прагнення сучасних жінок досягти успіху у професійної сфері. Така ситуація не сприяє повної реалізації особистісного потенціалу студентів у професійному та особистісному житті. Метою статті є ознайомлення наукової спільноти з результатами соціологічного дослідження проведеного співробітниками лабораторії соціологічних досліджень кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2020-2021 роках. Наводиться аналіз результатів дослідження ґендерного аспекту стереотипів сучасного студентства в сфері професійної діяльності.Документ Особливості соціальної активності студентів: ґендерний аспект(Класичний приватний університет, 2021) Агаларова, Карина Адільївна; Ляшенко, Наталія ОлександрівнаУ статті розглядаються ґендерні аспекти проблеми соціальної активності сучасного студентства. Зазначено, що соціальна активність виступає як характеристика діяльності молоді. Підкреслюється, що всі звичні поведінкові реакції молодих людей, їхні емоційні й когнітивні характеристики тісно пов’язані з ґендерною ідентичністю. Зазначається, що спостерігається залежність між ґендерною ідентичністю та соціальною активністю чоловіків та жінок. Також підкреслюються важливість і необхідність соціальної активності студентства як чинника діяльності молоді, її самодіяльності та добровільної діяльності, як те, що поєднує особистість і суспільство. У зв’язку із цим у статті обґрунтовується необхідність соціологічного вивчення проблематики соціальної активності з погляду ґендерних аспектів, яке дасть змогу з’ясувати характер соціальної активності студентської молоді, а також визначити її особливості в різних соціально-демографічних групах. У статті доведено, що міра бажання стати активною людиною майже однакова в чоловіків і жінок, але сфери діяльності, у яких чоловіки та жінки себе бачать та бажають стати активною людиною, відрізняються, це появ’язано з наявністю ґендерних відмінностей (у ставленні до участі в різноманітних громадських організаціях, проєктах, прояві на позиціях виконавця або керівника тощо). Зроблено висновок, що бажання опитаних студентів стати більш соціально активною людиною перевищую середнє значення, а розвиток соціальної активності дозволяє чоловікам і жінкам подолати рамки традиційних ґендерних ролей, сприяє більш ефективній взаємодії з оточенням і досягненню самореалізації. Встановлено, що соціальна активність, незалежно від ґендерної приналежності, пояснюється передусім реалізацією наявного в себе потенціалу, у налагодженні корисних соціальних зв’язків, накопиченні практичного досвіду в обраній сфері діяльності.Документ Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Калагін, Юрій АркадійовичУ статті викладаються основні результати соціологічного аналізу особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Автор знайомить громадськість із результатами дослідження змісту соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця у контексті гендерного аналізу. Дослідження було розпочате співробітниками кафедри психології та педагогіки Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та продовжено співробітниками кафедри соціології та політології Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у 2019 році. Аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України проводився на основі трьох визначених типів. За основу типологізації особистості був обраний рівень сформованості соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних Сил України, який розуміється як системне поняття, що характеризує рівень розвитку соціальних і професійних якостей особистості, їх узгодженості та забезпечує соціальну спрямованість професійній діяльності військовослужбовця, ступінь його соціальної відповідальності. Він включає характеристики військовослужбовця з урахуванням співвідношення двох компонентів його особистісної структури: соціального і професійного. За ступенем розвиненості цих компонентів, їхньої узгодженості було виділено три типи особистості військовослужбовця. Автор наводить результати, які свідчать, що військовослужбовці-жінки та військовослужбовці-чоловіки мають суттєво різні показники рівня розвитку соціальної складової соціально-професійного потенціалу та майже однакові показники рівня розвитку його професійного складника. Військовослужбовці-жінки характеризуються небайдужістю до потреб суспільства, пов’язаних із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки, сталого розвитку та соціальної ефективності, а сенс професійної діяльності вони пов’язують зі служінням Україні на шляху її національного, демократичного відродження. Військовослужбовці-жінки готові брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших громадян. Один з основних мотивів військової служби для військовослужбовців-жінок – приносити користь суспільству, протистояти дестабілізуючим ефектам, породженим бойовими діями на сході нашої країни. Загалом результати аналізу суб’єктивних та об’єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості військовослужбовців-жінок показали, що в них професійний складник гармонійно поєднується із соціальним. Відповідно до запропонованої типологізації особистості військовослужбовця – це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.