Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20222

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.human capital

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    The dependency of an individual's and state well-being on higher education quality: analysis of Ukrainian students' and employers' opinion
    (ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Moroz, Svitlana; Moroz, Volodymyr; Kalagin, Yurii; Grygoryeva, Svitlana; Sutula, Oksana; Kozlova, Olena; Moroz, Oleksandr
    Statistical information attests to the fact that the share of the Ukrainian population with higher education is one of the largest in the world and comprises more than 82%, which considerably surmounts corresponding indicators for countries with a high level of social and market institutes’ development. A large share of persons with higher education in Ukraine and a comparatively low dynamics of its socio-economic development rise a question of the relevance of the human capital theory for those countries that are currently at the stage of the so-called permanent social and economic transformation. The socio-economic results of such countries’ development suggest certain limitations of the human capital theory, namely those of its postulates whose contents imply the existence of a directly proportional dependency of an individual’s well-being at the level and quality of their education. The controversy between the theory and practices of investment in higher education, especially in the context of comparing an expected and the actual social and economic effect, has determined the need to clarify the opinion of represent-atives of the present-day society concerning the existence of cause-and-effect connections between quality of higher education and well-being. As an instrument for collecting information on the issue of dependency of an individual’s well-being and that of the state on the quality of higher education, the method of polling was selected and applied in the form of a questionnaire. Representatives of student youth and employers from the eastern oblasts (areas) of Ukraine acted as respondents. On the results of the comparative analysis of 747 respondents’ answers, the authors of this article formulate generalizations and conclusions concerning the object of scientific interest. There is sub stantiated the expediency of introducing to the scientific circulation and further use of indicators of social and economic devaluation of higher education in practical activities for estimating state policy’s efficiency in the sphere of higher education.
  • Ескіз
    Документ
    Якість вищої освіти в системі трудового потенціалу людини та її вплив на розвиток людського капіталу держави: аналіз думки роботодавців
    (Національний університет цивільного захисту України, 2020) Мороз, Володимир Михайлович; Мороз, Світлана Анатоліївна
    В статті розглянуто взаємозв’язок рівня розвитку трудового потенціалу людини з якістю вищої освіти, а також визначено місце та роль її матеріальних та нематеріальних детермінант в системі формування та розвитку трудових можливостей людини. В статті підкреслено важливість залучення роботодавців до експертизи якості вищої освіти, а також наведено результати аналізу їх опитування щодо сили прояву окремих з детермінант відповідної категорії.Стаття містить узагальнення та висновки щодо напрямів вдосконалення змісту та практики використання механізмів державного управління якістю вищої освіт