Кафедра "Соціологія і публічне управління"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5835

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/sp

Від квітня 2021 року кафедра має назву "Соціологія і публічне управління", попередня назва – кафедра "Соціологія і політологія" (від вересня 1992 року), первісна – кафедра наукового комунізму (заснована в 1964 році).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора соціологічних наук, 3 доктора наук з державного управління, 2 кандидата соціологічних, 1 – філософських наук; 4 співробітника мають звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2017 - 20192

Налаштування

Ключові слова: search.filters.subject.political activity

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Національні меншини як суб'єкти політичного процесу
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Семке, Ніна Миколаївна
    У статті розглянуті національні меншини як суб’єкти етнополітичного життя України. Указано на широкий спектр соціальних та політичних прав національних меншин згідно з чинним законодавством України, та звернута увага на той факт, що на практиці недостатньо дієвих механізмів реалізації цих прав. Виділено три рівня розвитку національних меншин України: латентний, організаційний, політичний. Позитивний вплив на активність національних меншин здійснюють національно-культурні товариства України. Поряд із забезпеченням освітніх, культурних, інформаційних потреб, робота таких товариств сприяє росту політичної активності їх членів. Україна, обравши євроінтеграційний курс розвитку, актуалізувала в політичному полі проблему представництва національних меншин в органах влади та місцевого самоврядування, їх участі у соціальнополітичному житті держави. Автор звертає увагу на той факт, що з розвитком демократії діяльність національних меншин активізується, а отже, таким чином переходить у політичну площину, тому національні меншини розглядаються в статті як потенційно впливовий політичний фактор. За останні роки в Україні чітко простежується тенденція щодо активізації діяльності національних меншин, котрі виходять на арену суспільно-політичних відносин держави, й, окрім культурних, освітніх та релігійних інтересів, все активніше піднімають питання задоволення політичних інтересів та потреб. Це закономірне явище, характерне для усіх суспільств, однак його вирішення великою мірою залежить від рівня демократичності та сформованості громадянського суспільства.
  • Ескіз
    Документ
    Лоббізм у політичній системі суспільства: плюси та мінуси
    (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2019) Малявін, Євген Вікторович
    Проаналізовано світовий досвід розвитку такого соціально-політичного інституту як лобізм. Метою статті є аналіз специфіки функціонування лобізму в політичній системі суспільства, а також визначення природи позитивного й негативного впливу даного політичного інституту на взаємовідносини між соціальними групами у сучасній державі. Автором використані наступні методи дослідження: метод аналізу, соціологічний метод, історичний та метод порівняння. Зокрема, наводяться данні соціологічного дослідження щодо рівня участі громадян України у громадському житті. Історичний метод використовувався для огляду досвіду США, щодо лобістської діяльності. Метод порівняння, дозволив визначити головну перешкоду для поширення лобізму в українській практиці, мова йде про слабкість громадянського суспільства. Підводячи підсумок необхідно констатувати факт існування як позитивних так і негативних наслідків від лобістської діяльності, проте автором доводиться, що в умовах демократичного устрою саме лобізм здатен стати дієвим механізмом подолання корупції за умови розвинутого громадянського суспільства та правової держави.