Вісник № 04. Економічні науки

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/62701

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Публікація
    Генезис наукових підходів до теорії людського капіталу осіб з інвалідністю
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Косенко, Олександра Петрівна
    Наукове дослідження спрямоване на поєднання теоретичних аспектів розвитку наукового пізнання та теоретико-прикладного застосування вказаних аспектів щодо людського капіталу. В статті аналізуються поняття науки, розвитку науки та пізнання, за допомогою хронологічного та історіографічного методів визначено поняття генезу, наукового та донаукового пізнання дійсності. Визначено ознаки наукового перетворення дійсності на основі суспільного сприйняття нових парадигм, їх освоєння, застосування на практиці і в подальшому наукового опрацювання для виявлення методологічних зв’язків, формування відповідних теорій, які поєднані з вже освоєною практикою. В даний час ми бачимо традиційний розвиток наукового пізнання проблеми введення осіб з інвалідністю в економічний потенціал країни. Стаття подає поняття людського капіталу та його особливостей, розкриває вчених-дослідників, які виводять людський потенціал від теоретичного освоєння поняття продуктивності праці у ХХ столітті до теоретичного та практичного поняття людського капіталу у ХХІ столітті. Вказують, що на початку наукового дослідження було застосовано поняття продуктивності праці, а з розвиком технології та техніки, вищим розвитком цивілізаційних процесів поступово продуктивність праці опосередковується ще й інтелектуальним потенціалом працівника. Тому наголошується на тому, що підвищення наукового рівня та освіти працівника в нинішній час дає роботодавцю вищий коефіцієнт віддачі витрачених коштів, так як працівник використовує не лише покращені засоби праці, а й розумові здібності та вміння, практичні навички і тим самим видає вищий рівень доходу. В економічній системі сучасного стану, наслідок зростання кількості людей з інвалідністю виходить на новий щабель дослідження використання потенціалу людей з інвалідністю в економічному розвитку країни. Технлогенні катастрофи, війни та погіршення стану екології створюють вищі загрози і продукують зростання чисельності людей з інвалідністю як від народження, так і протягом життя. Їх економічний потенціал слід використовувати нарівні з іншими професійно придатними людьми, виконуючи вимогу дотримання їх прав і свобод щодо працевлаштування та соціального та фінансового забезпечення. В статті чітко наголошується на ролі держави у формування нормативного та наукового базису професійної адаптації таких осіб, створенні професій в усіх галузях господарства і програм, які зацікавлять і роботодавців, і науковців в розробці програм застосування праці осіб з інвалідністю залежно від їх фізичного та психічного стану.
  • Ескіз
    Публікація
    Моніторинг комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Шаульська, Лариса Володимирівна; Райко, Діана Валеріївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Долина, Ірина Володимирівна
    В статті доведено, що принципи моніторингу комерційного потенціалу інтелектуальних технологій мають одну спільну властивість – системність, тобто, не дивлячись на високу важливість кожного окремого фактору (показника), економічний моніторинг розглядає їх тільки в певній сукупності (системі). Крім того, розгляд окремих чинників комерційного потенціалу може призвести до певного перекосу результуючого показника, так як кожний показник має свій ранг, свою ступінь впливу на кінцевий результат, що, безперечно, слід також враховувати. Виходячи з цих посилок, пропонуємо до системи традиційних принципів моніторингу додати ще, на наш погляд, два надзвичайно важливих принципи: принцип системності і принцип інтеграції. Обґрунтовано, що моніторинг комерційного потенціалу інтелектуальних технологій повинен проводитися з урахуванням певних вимог, сутність яких відтворюється в пропонованих в статті принципах моніторингу комерційного потенціалу: принцип організації; принцип ідентичності; принцип цілеспрямованості; принцип точності; принцип деталізації; принцип інтеграції; принцип цілеспрямованості; принцип об’єктивності; принцип ефективності результатів моніторингу. Розроблено організаційна система моніторингу комерційного потенціалу інтелектуально-інноваційних бізнес-структур для забезпечення стійкості його розвитку і функціонування передбачає наступні заходи на промисловому підприємстві: визначення складу підрозділів, що беруть участь у здійсненні моніторингу комерційного потенціалу; підготовка фахівців, відповідальних за моніторинг, методологію та методи аналізу інформації, отриманої від підрозділів; проведення роботи та зустрічей з керівниками зацікавлених підрозділів для надання їм допомоги в організації роботи зі створення та функціонування системи моніторингу; визначення джерел вихідної інформації; систематизація, обробка та інтерпретація отриманих показників; розробка стратегії сталого інтелектуально-інноваційного розвитку підприємства; регулярне коригування поточних управлінських рішень в сфері комерціалізації інтелектуально-інноваційних технологій. Застосування розроблених інструментів забезпечення сталого розвитку підприємства на основі формування та використання системи моніторингу інноваційного потенціалу на практиці дає можливість обґрунтовано переглянути стратегічні орієнтири підприємства щодо впровадження інновацій та отримати економічний ефект, виражений у сталому розвитку підприємства, зміцненні його позицій на ринку, підвищенні ефективності його функціонування.
  • Ескіз
    Публікація
    Інтелектуальна власність як об'єкт управління
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Маслак, Марія Володимирівна
    В статті доведено, що найбільш важливою складовою інтелектуального капіталу промислового підприємства є інтелектуальна власність. Істотною умовою підвищення конкурентоспроможності інтелектуального капіталу є комерціалізація та ефективне керування об'єктами інтелектуальної власності. Під поняттям управління інтелектуальною власністю запропоновано розуміти інтегровану систему підготовки та забезпечення різних рівнів управління для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень щодо об'єктів інтелектуальної власності. Воно покликане забезпечити координацію, взаємодію та узгодженість окремих елементів управління для досягнення стратегічних цілей підприємства та його ефективну діяльність. Процес управління інтелектуальною власністю автор рекомендує розглядати як сукупність низки етапів. Перший етап – це процес створення об’єкту інтелектуальної власності, ефективна реалізація якого дозволяє підприємству стати їх правовласником. На другому етапі слід здійснити низку дій, завдяки яким згодом правовласник зможе захистити нематеріальний актив від незаконних посягань. Третім етапом управління запропоновано вважати оборот об'єктів інтелектуальної власності. Він передбачає власне монетизацію інтелектуальної власності, зокрема, використання її у діяльності самого підприємства. Четвертий етап передбачає забезпечення актуальності правоохоронних документів на результати інтелектуальної діяльності. Головною задачею управління на даному етапі є підтримка охоронних документів у силі. П'ятий етап - це один із найважливіших етапів управління правами на інтелектуальну власність - це запобігання та припинення порушень виняткових прав компанії та стягнення з порушників компенсацій та штрафів, тобто захист своєї інтелектуальної власності. Дії в рамках цього етапу ведуться у двох основних напрямках: моніторинг використання належної компанії інтелектуальної власності та претензійна робота з порушниками її прав; захист прав на інтелектуальну власність у суді, якщо така необхідність становиться нагальною. Важливим етапом управління є проведення реєстрації об’єкту інтелектуальної власності в інших країнах. Важливо відзначити, що при розвитку підприємства та виведення продукції на міжнародний ринок може знадобитися отримання правової охорони відповідно до законодавства інших держав. Як окремий етап управління можна також назвати процес відчуження об'єкта інтелектуальної власності. Ці етапи зовсім не повинні в такому порядку здійснюватися. Як правило, це комплексний процес, у якому створення, оформлення, монетизація, контроль та захист прав здійснюються паралельно та регулярно.
  • Ескіз
    Публікація
    Дослідження сучасного стану та визначення перспектив функціонування індустрії туризму та гостинності України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Стригуль, Лариса Станіславівна; Александрова, Вікторія Олександрівна; Жадан, Тетяна Андріївна
    У статті проаналізовано сучасний стан та визначення перспектив функціонування індустріїї туризму та гостинності України. Доведено, що проблема післявоєнного відродження та розвитку процесів сфери туристичного та готельно-ресторанного бізнесу нашої держави є досить актуальною, виходячи з її фінансово-економічного та соціального значення для відбудови економіки нашої країни. Досліджено рівень руйнацій який зазнала як країна в цілому так і сфера гостинності зокрема. Визначено доцільність створення єдиного універсального механізму для підвищення ефективності заходів та засобів протидії впливу кризових явищ на функціонування індустріїї гостинності з урахуванням нових викликів та передумов. Проаналізовано рівень збитків інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України. Досліджено рівень податків що надійшли до державного бюджету від галузі туризму та індустрії гостинності у період воєнної агресії. Відображено картину бізнес-релокації по країні в цілому та різним сферам діяльності, туристичного бізнесу та особливо сфери гостинності. Доведено, що сфера гостинності і туризму функціонує лише частково навіть в тих регіонах в яких немає активних бойових дій. Досліджено рівень завантаженості готелів з урахуванням специфіки клієнтської бази, цінових категорій та послуг. Доказано, що культура, спорт та туристична сфера зазнали значних втрат внаслідок військових дій не тільки з точки зору їх розміру в загальній частині втрат, але й з точки зору моральної цінності. Виокремлено проблеми з якими стикнулась сфера туризму і гостинності внаслідок воєнної агресії росії, доведено, що вони є вагомим підгрунттям для визначення аспектів, напрямків та перспектив її повоєнного функціонування. Зроблено висновок, що важливим етапом її відновлення стане формування нових концепцій меморіалізації певних місць в Україні та створення маршрутів пам'яті, що дозволить розширити існуючу велику історико-культурну спадщину нашої держави та збільшити туристичні потоки з урахуванням шаленої зацікавленості всього цивілізованого світу українським народом. Культурна сфера є особливою частиною національної ідентичності і тому відновлення постраждалих культурних установ і об’єктів займатимуть важливе місце в процесі відбудови країни у післявоєнний час.
  • Ескіз
    Публікація
    Управління персоналом як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Погорєлова, Тетяна Олексіївна
    Метою даної статті є розгляд проблем, пов’язаних з впливом ефективності управління персоналом на ефективність господарської діяльності підприємств. Доведено, що основним джерелом економічного розвитку підприємства є його персонал. Персонал підприємства є важливим ресурсом підприємства, ефективність використання якого потребує особливої уваги. Роль людських ресурсів у високоефективному виробництві зумовлена їх здібностями, рівнем знань і кваліфікацією, до яких сьогодні висуваються все більш високі вимоги. Таким чином, одним із найефективніших способів підвищення економічного розвитку підприємства є поліпшення ефективності управління персоналом. Наголошується, що управління персоналом – це стратегічна функція, важливість якої зросла з неминучою потребою в глобалізації. Швидке зростання глобалізації бізнесу створило жорстке конкурентне середовище, де єдиний ефективний спосіб залишатися в конкуренції – це розвивати та вдосконалювати робочу силу. Для досягнення поставленої мети розглянуті основні напрями роботи менеджерів з персоналу. Особливу увагу приділено чотирьом основним моментам, які менеджери з персоналу повинні проаналізувати, щоб створити здорову та ефективну стратегічну функцію управління персоналом. Відзначається, що службою управління персоналом слід керувати та розвивати її разом із загальною стратегією для встановлення найкращої відповідності між підприємством, його працівниками та середовищем. Це вимагає систематичного узгодження організаційних цілей і процесів із потребами та можливостями співробітників. Це дозволить співробітникам отримати різноманітні можливості для навчання та розвитку. Це критично важливо, тому що, натомість, підприємства з більшою ймовірністю отримають конкурентну перевагу, та існує велика ймовірність того, що загальна ефективність організації та зв’язок між працівниками та підприємством покращиться. Зроблено висновок, що від ефективності та раціональності управлінської діяльності залежать успіхи підприємства, міра розкриття його економічного потенціалу.
  • Ескіз
    Публікація
    Діагностика ефективності антикризового маркетингу на підприємстві
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларка, Людмила Сергіївна
    Обґрунтовано необхідність застосування засад антикризового маркетингу в сучасних умовах та діагностики ефективності його застосування у межах концепції антикризового менеджменту. Підкреслено необхідність аналізу ефективності функціонування підсистеми управління маркетингом у взаємозв’язку із іншими функціональними підсистемами управління: управління виробництвом, управління кадрами, управління фінансами, управління інноваціями. Систематизовано показники ефективності маркетингової діяльності, які доцільно застосовувати при діагностуванні ефективності антикризового маркетингу на підприємстві. Розроблено форму семантичного диференціалу для оцінювання ефективності реалізації функцій антикризового маркетингу на підприємстві. Виділено зони маркетингової безпеки та маркетингових загроз відповідно до ймовірних результатів оцінювання. Визначено відповідність функцій антикризового маркетингу «зонам» маркетингової діяльності. Запропоновано визначати ефективність антикризового маркетингу за трьома напрямами: ефективність превентивного маркетингу, ефективність кризового маркетингу, ефективність посткризового маркетингу. Запропоновано систему показників для оцінювання маркетингової стійкості підприємства у межах діагностування ефективності антикризового маркетингу. До блоку кількісних показників віднесено рівень рентабельності маркетингової діяльності підприємства, динаміка зміни частки ринку, індекс задоволеності споживачів, індекс лояльності споживачів, оцінка зусиль клієнта. До блоку якісних показників належать швидкість, точність та своєчасність діагностування кризових явищ в сфері маркетингу, ефективність використання маркетингового потенціалу підприємства, ефективність реалізації функцій антикризового маркетингу, ефективність превентивного маркетингу, ефективність кризового маркетингу, ефективність посткризового маркетингу.
  • Ескіз
    Публікація
    Основні принципи та етапи формування конкурентної стратегії промислового підприємства
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Фощій, Марія Дмитрівна; Фощій, Петро Миколайович
    У статті досліджено теoретичні i практичні заcади формування конкурентної стратегії промислового підприємства. Виділено завдання конкурентної стратегії промислового підприємства. Відповідно до визначених завдань описано вимоги, які потрібно враховувати при формуванні конкурентної стратегії. Проаналізовано різні підходи до процесу формування конкурентної стратегії. Вивчення фахової літератури дало змогу виокремити такі основні принципи формування конкурентної стратегії. Для підвищення ефективності впровадження конкурентної стратегії процес формування має бути тісно пов’язаний із її реалізацією, в ході якої об’єктами коригувань стають виявлені відхилення. Слід зазначити, що процес формування конкурентної стратегії промислового підприємства повинен характеризуватися комплексністю та завершеністю. В роботі виділено послідовність етапів процесного підходу до формування конкурентної стратегії промислового підприємства. В основі процесного підходу до формування конкурентної стратегії лежить загальна стратегія підприємства, яка являє собою комплексний план діяльності промислового підприємства, що забезпечує реалізацію його місії та цілей і орієнтований переважно на підвищення довгострокової ефективності. Концепція ж являє собою комплекс певних положень, які пов’язані головною ідеєю та спрямовані на досягнення конкретної мети. Незважаючи на особливості процесу формування конкурентної стратегії промислового підприємства, більшість підходів об'єднує спільна мета – створення більшої цінності для споживачів і інших зацікавлених сторін порівняно з конкурентами. Формування дієвої конкурентної стратегії є складним і багатогранним процесом, необхідною передумовою досягнення стійкого функціонування підприємства, і має безперечну практичну цінність. Реалізація конкурентної стратегії з урахуванням ситуації на ринку та своєчасним аналізом та реагуванням на відхилення від цільових орієнтирів та реакцією на зовнішні й внутрішні зміни дозволить підприємству сформувати та зміцнити свої конкурентні переваги й становище на ринку.