Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 107

Правове регулювання скидання забруднювальних речовин в Україні та ЄС
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Уберман, Володимир Ілліч; Васьковець, Людмила Антонівна
Принципи і механізми європейського й українського правового регулювання скидання пріоритетних забруднювальних речовин
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
У статті порівнюються принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих механізмів правового регулювання безпеки речовинного складу поверхневих вод України та ЄС, які входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових стаціонарних джерел. Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до acquis ЄС – менеджменту річковими басейнами. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення, в умовах економічної кризи та наслідків бойових дій. Метою статті є порівняння відповідності європейського та українського еколого-правових механізмів, якими регулюється скидання пріоритетних ЗР, зокрема небезпечних, з точкових джерел у поверхневі води. Бойові дії на території України викликають значне розширення номенклатури та обсягу екзогенних речовин, які потрапляють у водні об’єкти. Дослідження ґрунтується на порів няльному аналізі законодавчих вимог до: обмежувальних нормативів впливу на склад та вміст пріоритетних ЗР у водних об’єктах; цільових нормативів речовинного складу (стану) води; ланок регулювання впливу, які зменшують небезпеку ЗР всередині водного об’єкта. Виявлено існування численних невідповідностей, які перешкоджають апроксимації. Визначено найголовніші відмінності українського РСЗР від європейського: застарілий на 40 років науковий принцип побудови УРСЗР; кількість одночасно регульованих джерел скидання з наданням переваги т. зв. «басейновому принципу» реалізації РСЗР, який не відповідає українському законодавству; відсутність законодавчих пріоритетів щодо знешкодження та боротьби із ЗР, їх поділу за небезпекою для поверхневих вод; принципова відмінність нормативів ГДК від європейських аналогів. Найважливішою відмінністю європейського РСЗР є його призначення лише для пріоритетних ЗР та наявність законодавчих вимог до ланок регулювання всередині водойм.
Проблеми імплементації європейського поняття "забруднення" у водне законодавство України
(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Уберман, Володимир Ілліч; Васьковець, Людмила Антонівна
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу "Фізіологія людини"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Васьковець, Людмила Антонівна
Методичні матеріали передбачають можливість проведення студентом самоконтролю. Самостійна робота студента виконується у вільний від занять час. Контроль за її виконанням відбувається під час консультацій викладача за даним курсом. «Фізіологія людини» – дисципліна, що вивчає закономірності функціонування організму людини та його складових частин у їхній єдності й взаємозв’язку з навколишнім середовищем.
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу "Виробнича санітарія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Васьковець, Людмила Антонівна
Теплостійкий наповнювач "Премікс" – властивості та екологічна небезпека
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Нормативне регулювання скидання забруднювальних речовин в поверхневі води України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Комплексне оцінювання умов праці для поліпшення її безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Васьковець, Людмила Антонівна
Еколого-правові засади українського регулювання скидання забруднювальних речовин у поверхневі води
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
У статті досліджено принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих інструментів правового механізму охорони якості поверхневих вод України, які у складі інститутут спеціального водокористування входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових джерел (промислових, господарських тощо). Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до законодавства ЄС. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення. Метою статті є визначення еколого-господарської природи та структури українського правового механізму РСЗР, відповідності його інструментів чинному законодавству і можливих шляхів спрощення у перехідний період. Дослідження ґрунтується на аналізі модельної структури логіко-функціональних зв’язків між головними елементами еколого-правового механізму РСЗР. Визначено, що наразі українське РСЗР здійснюється за точковим (один скид) та басейновим або каскадним (низка скидів) варіантами, з яких другий – вважається головним. РСЗР ґрунтуються на господарському використанні екологічної властивості водного об’єкта – асиміляційної спроможності, базовою характеристикою якої є різниця між нормативом ГДК та фоновою концентрацією, – шляхом встановлення нормативу ГДС. Виявлено, що: 1) поняття асиміляційної спроможності й право на неї у законодавстві відсутнє; 2) асиміляційна спроможність є локальною екологічною характеристикою, яка є неподільною за просторовою ознакою; 3) використання каскадного варіанту порушує еколого-політичний принцип єдиності на території України нормативів ГДК. За наслідками виявлених особливостей каскадний варіант РСЗР не відповідає вимогам водного, екологічного, господарського та цивільного законодавств, сприяє корупційним ризикам при організації й здійсненні спеціального водокористування та погіршенню якості води. Запропоновано зміни, які не вимагають значних нормотворчих зусиль, для включення відповідних правових інструментів у тимчасове водне законодавство в умовах особливого періоду і подальшого відновлення економіки.
Українські еколого-правові засади скидання забруднювальних речовин у поверхневі води
(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна