Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 41

Правове регулювання скидання забруднювальних речовин в Україні та ЄС
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Уберман, Володимир Ілліч; Васьковець, Людмила Антонівна
Принципи і механізми європейського й українського правового регулювання скидання пріоритетних забруднювальних речовин
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
У статті порівнюються принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих механізмів правового регулювання безпеки речовинного складу поверхневих вод України та ЄС, які входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових стаціонарних джерел. Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до acquis ЄС – менеджменту річковими басейнами. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення, в умовах економічної кризи та наслідків бойових дій. Метою статті є порівняння відповідності європейського та українського еколого-правових механізмів, якими регулюється скидання пріоритетних ЗР, зокрема небезпечних, з точкових джерел у поверхневі води. Бойові дії на території України викликають значне розширення номенклатури та обсягу екзогенних речовин, які потрапляють у водні об’єкти. Дослідження ґрунтується на порів няльному аналізі законодавчих вимог до: обмежувальних нормативів впливу на склад та вміст пріоритетних ЗР у водних об’єктах; цільових нормативів речовинного складу (стану) води; ланок регулювання впливу, які зменшують небезпеку ЗР всередині водного об’єкта. Виявлено існування численних невідповідностей, які перешкоджають апроксимації. Визначено найголовніші відмінності українського РСЗР від європейського: застарілий на 40 років науковий принцип побудови УРСЗР; кількість одночасно регульованих джерел скидання з наданням переваги т. зв. «басейновому принципу» реалізації РСЗР, який не відповідає українському законодавству; відсутність законодавчих пріоритетів щодо знешкодження та боротьби із ЗР, їх поділу за небезпекою для поверхневих вод; принципова відмінність нормативів ГДК від європейських аналогів. Найважливішою відмінністю європейського РСЗР є його призначення лише для пріоритетних ЗР та наявність законодавчих вимог до ланок регулювання всередині водойм.
Нормативне регулювання скидання забруднювальних речовин в поверхневі води України
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Комплексне оцінювання умов праці для поліпшення її безпеки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Васьковець, Людмила Антонівна
Еколого-правові засади українського регулювання скидання забруднювальних речовин у поверхневі води
(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
У статті досліджено принципи та еколого-правові особливості найбільш дієвих інструментів правового механізму охорони якості поверхневих вод України, які у складі інститутут спеціального водокористування входять до підінституту регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) зі зворотною водою точкових джерел (промислових, господарських тощо). Актуальність дослідження визначається переходом українського водного законодавства у практичну фазу наближення до законодавства ЄС. Остання має здійснюватися одночасно з дотриманням загальних правових вимог екологічної безпеки, урахуванням вимог особливого періоду та повоєнного відновлення. Метою статті є визначення еколого-господарської природи та структури українського правового механізму РСЗР, відповідності його інструментів чинному законодавству і можливих шляхів спрощення у перехідний період. Дослідження ґрунтується на аналізі модельної структури логіко-функціональних зв’язків між головними елементами еколого-правового механізму РСЗР. Визначено, що наразі українське РСЗР здійснюється за точковим (один скид) та басейновим або каскадним (низка скидів) варіантами, з яких другий – вважається головним. РСЗР ґрунтуються на господарському використанні екологічної властивості водного об’єкта – асиміляційної спроможності, базовою характеристикою якої є різниця між нормативом ГДК та фоновою концентрацією, – шляхом встановлення нормативу ГДС. Виявлено, що: 1) поняття асиміляційної спроможності й право на неї у законодавстві відсутнє; 2) асиміляційна спроможність є локальною екологічною характеристикою, яка є неподільною за просторовою ознакою; 3) використання каскадного варіанту порушує еколого-політичний принцип єдиності на території України нормативів ГДК. За наслідками виявлених особливостей каскадний варіант РСЗР не відповідає вимогам водного, екологічного, господарського та цивільного законодавств, сприяє корупційним ризикам при організації й здійсненні спеціального водокористування та погіршенню якості води. Запропоновано зміни, які не вимагають значних нормотворчих зусиль, для включення відповідних правових інструментів у тимчасове водне законодавство в умовах особливого періоду і подальшого відновлення економіки.
Українські еколого-правові засади скидання забруднювальних речовин у поверхневі води
(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Правові механізми екологічної безпеки водокористування в період наближення до європейського законодавства та воєнних дій в Україні
(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
У статті розглядається проблема створення ефективного правового механізму регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) з точкових техногенних джерел у поверхневі води України. Цей механізм призначається для забезпечення екологічної безпеки водокористування в сучасних умовах воєнного стану та в період відновлення економіки, виконання вимог директивних документів України, наближення законодавства до acquis communautaire ЄС. Для дослідження використовується модельна структура логіко-функціональних зв’язків між елементами правового механізму, яка відображає ланцюг правового впливу на обсяг забруднювальних речовин, що скидаються зі зворотною водою. Дослідження здійснювалося на мікрорівні (окремих норм) та охоплює усю структуру українського правового механізму РСЗР, який ґрунтується на застарілому більш ніж на 40 років, екологічному принципі «emission – immission». Виявлено, що до базових законодавчих інструментів сучасного українського еколого-правового механізму РСЗР крім відомих нормативів ГДС та ГДК мають належати вимоги до зони змішування зворотної й поверхневої води та до її асимілюючої спроможності, а український цільовий екологічний «норматив якості води» є принципово відмінним від його європейського відповідника «екологічного стандарту якості», що заважає гармонізації українського та європейського підінститутів РСЗР. До інструментів РСЗР слід включити вимоги щодо можливостей агрегації низки скидів зворотної води для розрахункового визначення нормативів ГДС за точковим або каскадним (басейновим) принципом. Доведено, що визначення нормативів ГДС за каскадним (басейновим) принципом не відповідає вимогам українського екологічного, господарського та цивільного законодавств, створює умови для порушення нормативних вимог до якості поверхневих вод і містить корупційні ризики. Наведено пропозиції щодо встановлення тимчасових перехідних еколого-правових законодавчих вимог до РСЗР.
Імплементація європейського регулювання скидання забруднювальних речовин у водне законодавство України
(Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2022) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Досліджується важлива складова проблеми імплементації водного законодавства ЄС в екологічне законодавство України, яка стосується європейського правового регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) з точкових джерел у поверхневі води. При цьому РСЗР розглядається як активний інструмент впливу на джерела ЗР, як частина плану управління річковими басейнами для інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, яке зараз впроваджується Україною. Визначається шлях та пропонуються конкретні заходи щодо змін у сукупності чинних норм українського водного законодавства, які забезпечують адаптацію його РСЗР до європейського відповідника. Виявлено, що суттєвою проблемою для адаптації є відмінність підінститутів РСЗР обох законодавств за базовими еколого-політичними принципами. Український РСЗР ґрунтується на застарілому принципі «emission – immission», який передбачає економічне (господарське) використання властивості ділянок водних об’єктів асимілювати забруднення при регулюванні скидання усіх забруднювальних речовин (ЗР). Тоді як європейське регулювання здійснюється за комбінованим підходом і засновано на сучасних принципах «обережності» та «ліквідації шкоди довкіллю в першу чергу у його джерелі», а використання асимілювальної спроможності дозволяється як виняток лише в окремих випадках скидання пріоритетних ЗР. Визначено шлях для швидкої адаптації, яка досягається запропонованими змінами та доповненнями до Водного кодексу України (ВКУ). Відповідні заходи полягають у 2-х змінах понятійно-категоріального апарату ВКУ та у включенні до нього 11-и європейських термінів. Також пропонується змінити регулятивні норми у 9-и статтях та додати 4 нових статті у деякі розділи ВКУ. Для конкретизації запропонованих змін у ВКУ слід розробити та змінити 11 підзаконних нормативно-правових актів, 5 яких за змістом належить до завдань Кабінету Міністрів України. Запропонованими змінами у водному законодавстві України вибудовується та охоплюється весь ланцюг європейського еколого-правового регулювального впливу на скид ЗР.
Правові особливості регулювання скидання забруднювальних речовин в період воєнних дій в Україні
(Baltija Publishing, Latvia, 2024) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
Правові розбіжності басейнового управління скиданнями забруднювальних речовин в Україні та ЄС
(Baltija Publishing, Latvia, 2023) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна