Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving
Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".
Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.
За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Екологія(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Васьковець, Людмила Антонівна; Древаль, Олександр МиколайовичНавчальний посібник містить широкий спектр питань екології (екологічної культури, екологічні закони та інше). Викладено сучасні уявлення про завдання та методи екології, найголовніші теоретичні положення й закони, локальні та глобальні проблеми і шляхи їх вирішення у напрямку гармонізації потреб людства з природою та його стійкого розвитку. Розглянуто заходи та засоби захисту довкілля від антропогенного впливу. Призначено для студентів вищіх навчальних закладів технічного профілю.Документ Екологічні аспекти бойового конфлікту на сході України(ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Древаль, Олександр Миколайович; Шмикова, Вікторія АндріївнаДокумент Методичні вказівки до виконання практичних занять "Розрахунки акустичних засобів захисту від шуму для робочих місць у галузі машинобудування"(2021) Мезенцева, Ірина Олександрівна; Древаль, Олександр МиколайовичЗавідомо відомо, що шум несприятливо впливає на організм людини. У робітників, які мають справу з гуркотливими машинами та механізмами, виникають стійкі порушення слуху, що нерідко призводить до професійних захворювань. Тривала дія шуму на організм людини призводить до розвитку хронічної перевтоми, порушення терморегуляції, виникнення таких симптомів як поганий сон, сонливість, порушення терморегуляції. Усе це може спричинити аварію на виробництві. Шум впливає на систему травлення і кровообігу, серцево-судинну та ендокринну системи, нервову систему тощо. Шум не лише погіршує самопочуття людини, а й знижує продуктивність праці на 10–15 %. У зв’язку з цим боротьба з ним має не лише санітарно-гігієнічне, а й велике техніко-економічне значення. Виробничий шум є одним з основних шкідливих факторів, який ви-кликає професійну нейросенсорну приглухуватість у працівників різних професійних груп. У структурі професійних захворювань в Україні хвороби слуху займають третє місце – 14,9 % від загальної кількості діагнозів. Одними з потужних джерел шумового навантаження є підприємства машинобудівної галузі. Мета даних методичних вказівок – придбання студентами навичок самостійного вирішення інженерної задачі: розробка акустичних засобів захисту від шуму на виробництві, вибір оптимального варіанту; визначення ефективності заходів зниження рівня шуму на робочих місцях з урахуванням характеристик джерел шуму та особливостей їх розташування в приміщенні тощо.Документ Використання карт шуму для аналізу санітарно-гігієнічної ситуації на шумних виробництвах(ФОП Панов А. М., 2020) Древаль, Олександр Миколайович; Євжецький, П. С.Показано можливість використання карт шуму для аналізу санітарно-гігієнічної ситуації на шумних виробництвах.Документ Створення умов для енергетичної утилізації побутових відходів в Україні(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Древаль, Олександр МиколайовичПоказано сучасний стан поводженням поводження з побутовими відходами в Україні та перспективи його покращення.Документ Методичні вказівки до лабораторної роботи "Дослідження виробничого шуму" з дисципліни "Основи професійної безпеки та здоров'я людини"(ФОП Панов А. М., 2021) Древаль, Олександр Миколайович; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Васьковець, Людмила АнтонівнаШум є одним з провідних шкідливих факторів виробничого середовища, який викликає професійну нейросенсорну приглухуватість у працівників різних професійних груп. У структурі професійних захворювань в Україні хвороби слуху займають третє місце – 14,9 % від загальної кількості діагнозів. Надмірний шум знижує продуктивність та якість праці: збільшення шуму від норми на 25 дБ знижує продуктивність праці на 20–25 %, призводить до збільшення браку на 12,5 %. Крім того, шум є опосередкованою причиною виробничого травматизму. Боротьба з шумом є складною технічною і гігієнічною проблемою безпеки праці та має важливе соціально-економічне значення. Мета роботи – ознайомлення з основними поняттями про виробничий шум, нормуванням та методами боротьби з ним, набуттям практичних навичок вимірювання шуму (у тому числі, від кількох джерел), розрахунку та експериментального дослідження звукоізолюючих властивостей захисних конструкцій.Документ Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи "Визначення фізичного зносу житлових будинків"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Древаль, Олександр МиколайовичУ зв’язку зі зносом великої кількості будівель і споруд постійно збільшуються обсяги робіт з технічного обстеження будівельних конструкцій. Необхідність у проведенні таких робіт виникає у випадку усунення недоліків, допущених при проектуванні, виготовленні та монтажу; у процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; у результаті стихійних лих (землетрусів, пожеж, вибухів, просідань, повеней та ін.); реконструкції і модернізації будівель; визначення коштовності основних фондів при приватизації; оформлення заставного банківського кредиту; технічної паспортизації будівель і споруд і т. д. Критерієм оцінки технічного стану будівлі в цілому, його конструктивних елементів, а також інженерного обладнання є фізичний знос. У процесі експлуатації під впливом фізико-механічних факторів конструктивні елементи та інженерне обладнання постійно втрачають свої експлуатаційні якості. Втрата техніко-експлуатаційних якостей – зниження міцності, жорсткості, стійкості під дією руйнуючих впливів навколишнього середовища. Крім безлічі руйнуючих факторів, старіння, знос житлових будівель та їх конструкцій залежить також від різних місцевих умов, дотримання вимог з експлуатації та утримання системи технічного обслуговування і ремонту як будівлі в цілому, так і різних елементів конструкцій.Документ Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання "Визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Древаль, Олександр МиколайовичБезпека будівель і споруд залежить від відмов, під якими розуміють події, що полягають у переході будівельних конструкцій і будівлі в цілому із одного стану (граничного) в інший (позаграничний). Відмовою також вважається реалізація такого стану будівлі / споруди, її частини або елемента, який призводить до появи значних економічних збитків чи соціальних втрат. Мета роботи - систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань і практичних умінь студентів з визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва, набуття досвіду роботи з літературою та іншими джерелами інформації щодо теми розрахунково-графічного заняття тощо.Документ Методичні вказівки до виконання практичного заняття "Екологічні піраміди. Правило Ліндемана"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Древаль, Олександр МиколайовичСонце – практично єдине джерело всієї енергії на Землі. Однак не вся енергія сонячного випромінювання може засвоюватися й використовуватися організмами. Лише близько половини світлового потоку, що падає на зелені рослини, поглинається фотосинтетичними елементами, і лише мала частка поглиненої енергії (від 1 до 5 %) запасається у вигляді біохімічної енергії (або енергії хімічних зв’язків) – енергії, що міститься в тканинах рослин (їх біомасі). Більша частина сонячної енергії втрачається у вигляді тепла. При переміщенні біомаси та енергії, що еквівалентна цієї біомасі, по трофічному ланцюгу з одного рівня на інший швидкість цього потоку (тобто кількість біомаси/енергії, що перейшла з одного трофічного рівня на інший, в одиницю часу) різко зменшується. Втрати біомаси/енергії при переході з одного трофічного рівня на інший (більш високий) визначають кількість цих рівнів і співвідношення чисельності хижаків та жертв. Кількість енергії, що передається з одного рівня на інший (у процентному відношенні), можна визначити згідно із законом Ліндемана. Співвідношення таких показників кожного рівня трофічного ланцюга як кількість енергії, біомаси, організмів, з урахуванням закону Ліндемана, можна зобразити графічно у вигляді екологічних пірамід. Знання та використання закону Ліндемана дозволяє зробити практичні висновки щодо ведення сільськогосподарського виробництва та раціонального природокористування. Метою заняття є практичне ознайомлення студентів з харчовими взаємовідносинами в екосистемах, екологічними пірамідами, закономірністю, що лежить в основі їхнього існування – правилом Ліндемана (правилом 10 %), а також набуття практичних навичок із розв’язання задач, пов’язаних з цим правилом.Документ Методичні вказівки до виконання практичного заняття "Біотичні взаємовідносини. Рівняння Лотки – Вольтерри"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Древаль, Олександр МиколайовичБіотичні взаємовідносини є результатом взаємодії організмів один з одним. У природі немає організмів, які ізольовані від оточуючого середовища. Взаємодія організмів з довкіллям є основою для їхнього виживання та функціонування природних екосистем у цілому. В екології біотичні відносини являють собою взаємодії між двома видами в екосистемах. Ці взаємовідносини можуть бути класифіковані у різні групи взаємодій, залежно від ефекту або механізму взаємодії. Взаємодії між двома видами не обов’язково передбачають прямий контакт. Внаслідок існування різноманітних зв’язків у природних екосистемах види можуть впливати один на одного непрямо, наприклад, через розподіл ресурсів, або у результаті прямої боротьби. У природній екологічній системі завжди підтримується рівновага, що виключає необоротне знищення тих або інших ланок у трофічних ланцюгах. Чисельність і вовків, і оленів завжди буде підтримуватися на певному рівні. Це є виявленням основної властивості екосистеми – самоорганізації.