Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Ескіз
    Документ
    Культура безпеки праці як складова професійної діяльності фахівця з охорони праці
    (Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Мовмига, Наталія Євгенівна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Панчева, Ганна Михайлівна; Ященко, Лариса Олександрівна
    Технологічний прогрес та інтенсивний вплив конкуренції стрімко змінюють умови праці, планування та організацію трудового процесу. Першорядне значення належить законодавству, але саме собою воно недостатньо у тому, щоб керувати цими змінами і попереджати нові виробничі небезпеки та ризики. В управлінських системах, які функціонують у соціальному середовищі, головним і провідним є людський фактор. В даному ракурсі ми актуалізуємо питанням удосконалення менеджменту підприємств з точки зору безпеки та охорони праці, зокрема формування культури безпеки праці на підприємстві. В роботі приведені дані щодо напрацювань з культури безпеки праці зарубіжних та вітчизняних авторів, розглянуто сучасні підходи до формування культури безпеки праці та визначено основні положення, принципи та аспекти. Стаття присвячена аспектам раціонального використання людського ресурсу в питаннях безпеки, сформованості та підвищенню культури безпеки, підвищенню ступеню професійної відповідальності з безпеки діяльності та сінергійному поєднанню людського ресурсу з організаційною системою культури безпеки праці на підприємстві. Культура безпеки має розглядатися в якості невід’ємної частини професійної активності та довгострокової ефективної діяльності підприємства, та є важливою складовою працеохоронного менеджменту. У статті також визначається професійна діяльність фахівця з охорони праці в цьому напрямі та основні аспекти його професійної культури. Культура безпеки професійної діяльності є інтегральною якістю особистості фахівця з охорони праці, що характеризується цілісною єдністю його знань, умінь щодо попередження небезпечних ситуацій і загроз, і ступеня готовності до саморозвитку, засноване на глибокому усвідомленні пріоритету безпеки під час розв’язання будь−яких професійних завдань. В роботі визначено провідну роль фахівця з охорони праці з формування та розвитку сприятливої культури безпеки праці на підприємстві, підвищення інтересу працівників до питань власної безпеки.
  • Ескіз
    Документ
    Безпека праці при виконанні робіт в замкнутому просторі
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Удовіченко, Є. В.; Панчева, Ганна Михайлівна
    Обґрунтовано доцільність та необхідність дотримання безпеки праці при виконанні робіт в замкнутому просторі, розглянуто основні небезпеки та заходи безпеки ведення робіт, захисне та рятувальне обладнання.
  • Ескіз
    Документ
    Попередження суб'єктивних причин виробничого травматизму в системі працеохоронного менеджменту
    (Молодий вчений, 2022) Мовмига, Наталія Євгенівна; Мезенцева, Ірина Олександрівна; Панчева, Ганна Михайлівна
    У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних занять з курсу "Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація". Частина 2. Основи метрології та стандартизації
    (Моделіст, 2022) Панчева, Ганна Михайлівна
    Дисципліна "Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація" для студентів спеціальності 263 "Цивільна безпека" викладається згідно з робочим навчальним планом підготовки бакалавра в циклі дисциплін спеціальної фахової підготовки. Методичні вказівки присвячені п’ятьом практичним роботам, які є другим етапом у процесі ознайомлення студентів із дисципліною. Практичні заняття присвячені вивченню національних неметричних одиниць виміру та наведення їх в одиницях міжнародної системи СІ, особливостей та термінології штрихового кодування та ознайомлення із законодавчо-нормативна база у сфері метрології. Практичні заняття з стандартизації присвячені вивченню правил впровадження стандартів та техніко-економічною ефективністю їх застосування, організації робіт з стандартизації, ознайомленні з чинними міжнародними стандартами ISO серії 9000 та ISO серії 10000. Мета проведення практичних занять з курсу "Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація" – це закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів, одержаних під час вивчення лекційного матеріалу та рекомендованої літератури, а також формування вмінь і навичок їх практичного застосування. Запитання для самоконтролю і перелік завдань запропонований у практичній частині вказівок, мають допомогти студентам краще засвоїти лекційний матеріал та закріпити отримані знання. До початку практичного заняття студенти мають вивчити відповідний теоретичний матеріал за підручниками, конспектами лекцій та іншою рекомендованою літературою, ознайомитися зі змістом і порядком виконання практичної роботи з даної теми. До практичних занять допускаються тільки підготовлені студенти. На початку заняття проводиться опитування студентів усно або письмово шляхом тестування відповідно до теми.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання практичних занять з курсу "Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація". Частина 1. Основи метрології та стандартизації
    (Моделіст, 2020) Панчева, Ганна Михайлівна
    Мета проведення практичних занять з курсу "Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація" – це закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів, одержаних під час вивчення лекційного матеріалу та рекомендованої літератури, а також формування вмінь і навичок їх практичного застосування. Завдання практичних занять полягають в ознайомленні з законодавчими актами і нормативними документами, методичними матеріалами зі стандартизації, сертифікації та метрології, розв’язанні поставлених задач різної складності. У результаті проведення практичних занять студенти повинні знати структуру Національної системи стандартизації України, Державної метрологічної системи і системи сертифікації УкрСЕПРО, правила розроблення і побудови національних нормативних документів, порядок проведення сертифікації продукції, вимоги до системи управління якістю підприємства. Після проведення практичних занять студенти повинні вміти користуватися нормативно-правовою документацією, визначати категорії та види стандартів, оформлювати сертифікати відповідності на продукцію. До початку практичного заняття студенти мають вивчити відповідний теоретичний матеріал за підручниками, конспектами лекцій та іншою рекомендованою літературою, ознайомитися зі змістом і порядком виконання практичної роботи з даної теми.
  • Ескіз
    Документ
    Безпека при роботі на металообробних верстатах
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Панчева, Ганна Михайлівна
  • Ескіз
    Документ
    Безпека використання кадмію для виготовлення сонячних панелей
    (ФОП Панов А. М., 2020) Панчева, Ганна Михайлівна; Дащенко, В. Е.
    Обґрунтовано доцільність та необхідність перевірки нових технологій на питання безпеки використання та впливу на навколишнє середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз впливу промислового виробництва на навколишнє середовище
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Панчева, Ганна Михайлівна
    Проаналізовано шкідливий вплив промислових виробництв на навколишнє середовище та розглянуті шляхи подолання цієї проблеми.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз методів перероблення пластикових відходів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Михайлова, Євгенія Олександрівна; Дейнека, Дмитро Миколайович; Панчева, Ганна Михайлівна
    Розглянуто способи поводження з пластиковими відходами, кількість яких постійно зростає через високий попит на полімерну продукцію, що має високі експлуатаційні властивості. Актуальність проблеми обумовлена довговічністю пластику, який, потрапивши у довкілля, поступово деградує з утворенням речовин небезпечних для живих організмів. Найбільш поширеними способами поводження з пластиковими відходами є їх складування на спеціально відведених земельних ділянках або спалення з/ без отримання тепла. Кожен з цих способів має певні недоліки, що викликає необхідність впровадження інших заходів. Перспективним з екологічної та економічної точок зору способом поводження з пластиковими відходами може бути їх перероблення у вторинну сировину, енергію або продукцію з певними споживчими властивостями. Мета даної роботи полягає у проведені аналізу методів перероблення пластикових відходів, встановлення їх переваг і недоліків, визначення оптимальних підходів для утилізації полімерних матеріалів з різними властивостями. Розглянуто дві основні групи методів перероблення полімерів: фізичні та хімічні. До фізичного перероблення відносять механічний рециклінг, який базується на фізичному подрібненні пластикових відходів з отриманням вторинної сировини без суттєвої зміни хімічної структури матеріалу. Цей процес достатньо простий з точки зору технічного оформлення, але вимагає ретельного сортування і очищення відходів, а також має обмеження щодо повторного застосування переробленого матеріалу. Хімічне перероблення відбувається шляхом проведення процесів сольволізу (гідролізу, гліколізу, метанолізу) та конверсії (піролізу, газифікації). В цьому випадку пластикові відходи розкладаються на вихідні молекули – мономери, з яких знову можна виготовити полімерний продукт з тими ж властивостями. Хімічні методи дозволяють утилізувати невідсортовані та забруднені полімерні матеріали багато разів без втрати їх якості. Таким чином, впровадження описаних методів дозволить зменшити кількість відходів, перетворити їх на цінну вторинну сировину та скоротити використання природних ресурсів, що застосовуються для отримання первинних пластикових матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Методичні вказівки до виконання лабораторної работи "Визначення фізичних показників якості води"
    (Моделіст, 2021) Березуцький, Вячеслав Володимирович; Панчева, Ганна Михайлівна; Максименко, Олена Аркадіївна
    Екологія, за умови її інтенсивного практичного застосування в усіх галузях господарства, стала інтегральною наукою, яка має безпосередній зв’язок з природничими і спеціальними дисциплінами. Як відомо, найбільш глибоке усвідомлення знань відбувається у процесі безпосередньої практичної діяльності. Отже, виконання лабораторної роботи "Визначення фізичних показників якості води" надасть змогу поглибити теоретичні знання з дисципліни, набуті в процесі вивчення теоретичного матеріалу. Методичні вказівки доповнюють теоретичне навчання студентів відповідно до програми курсу "Основи екології" у рамках вивчення теми "Природні та антропогенні фактори впливу на біосферу" з метою надання практичних навичок у визначенні фізичних показників якості води для захисту гідросфери. Методичні вказівки "Визначення фізичних показників якості води" містять опис методик для визначення температури води, вмісту завислих речовин, прозорості, каламутності, кольоровості води, порядок визначення кольоровості в циліндрах Генера, порядок визначення кольоровості на колориметрі. Наведено визначення запаху води, смаку води, органолептичні показники води відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10. Методичні вказівки містять запитання для самоконтролю знань студентів і правила безпеки під час проведення лабораторної роботи.