Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20212

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-2807-7937Ключове слово: search.filters.subject.водне право

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Базові елементи структури правових механізмів регулювання скидання забруднювальних речовин у водному законодавстві ЄС та України
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Уберман, В. І.; Васьковець, Людмила Антонівна
    У статті досліджено структуру та базові норми правових механізмів регулювання скидання (РС) забруднювальних речовин (ЗР) із точкових техногенних джерел у поверхневі води, зазначені у законодавствах ЄС та України. Дослідження спрямовано на визначення шляхів апроксимації водного законодавства України до екологічного законодавства ЄС і створення першочергових змін в українському законодавстві. Показано, що концептуальними відмінностями європейського та українського РСЗР є відповідно: 1) фактори впливу на якість води: хімічні речовини vs зворотна вода; 2) реципієнти забруднювального впливу: людина та всі складники водних екосистем vs певне водокористування. Виявлено структуру та головні елементи базової частини правового механізму регулювального впливу інституту РСЗР у законодавстві ЄС та визначена їхня відмінність від українських відповідників. Запропоновано шкалу ознак для порівняння предметно-функціонального значення норм інститутів РСЗР обох законодавств. Визначено головні розбіжності інститутів РСЗР за п’ятьма значеннями ознак відповідності: «відповідає повністю», «не суперечить», «відповідає частково», «не відповідає», «не врегульовано законодавством ЄС». Із 35 отриманих оцінок розбіжності значення «не відповідає» мають 18 (51%), а значення «не суперечить» – 12 (34%). Зроблено висновок, що європейське еколого-правове РСЗР за системною побудовою і змістом базових елементів регулювального впливу принципово відрізняється від українського. Наголошено, що головний нормативний вплив європейських вимог спрямовано на найкращі доступні технології для джерел скидання всіх ЗР, а додатковий – на створення у приймальному масиві води зон змішування (ЗЗ) і використання їхніх властивостей для зменшення вмісту певних пріоритетних ЗР, тоді як в українському законодавстві головним інструментом обмежувального впливу на техногенні джерела ЗР є ЗЗ. Визначено першочергові зміни, потрібні у водному законодавстві України для імплементації вимог законодавства ЄС щодо РСЗР.
  • Ескіз
    Документ
    Еколого-правові принципи і тенденції українського регулювання скидання забруднювальних речовин
    (Видавничий дім "Гельветика", 2021) Васьковець, Людмила Антонівна; Уберман, В. І.
    У статті розглянуто еколого-правові проблеми екологічної безпеки скидання забруднювальних речовин (ЗР) у поверхневі води із точкових джерел, яке здійснюється за спеціального водокористування. Досліджено базові принципи водної політики, на яких будується законодавче регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) в Україні та в ЄС. Виконано огляд головних напрямів українського державного управління у сфері охорони вод і забезпечення якості води, за якими нині здійснюється реформування українського водного сектору. Наголошено, що провідну роль у досягненні доброго стану якості води відіграє підінститут РСЗР. Здійснено аналіз еколого-правових принципів, за якими будувалося українське РСЗР із часу визнання проблеми якості вод і донині. Виявлено незмінність таких принципів протягом майже 70 років. Зазначено, що матеріальне ядро РСЗР утворюється зонами змішування (ЗЗ) зворотної води від техногенних джерел із приймальною водою. Визначено, що найважливішою властивістю ЗЗ є її асиміляційна спроможність, яка забезпечує зменшення шкідливого впливу ЗР на довкілля і спричинює створення відповідних еколого-правових інструментів РСЗР (нормативи скидання, нормативи вмісту тощо). Констатовано, що наразі такі принципи не відповідають сучасній світовій екологічній політиці та науковій думці, не попереджають шкідливий вплив ЗР на довкілля. Імплементація європейського екологічного законодавства вимагає оновлення принципових засад забезпечення якості вод, внесення змін у директивні документи екологічної політики щодо нинішніх принципів РСЗР. Зазначено, що сучасна європейська політика щодо якості вод ґрунтується на інших принципах, зокрема на обережності і пріоритетному очищенні джерела забруднення, здійснення яких в Україні вимагає нових еколого-правових інструментів. Задля здійснення змін запропоновано такі першочергові заходи щодо РСЗР: європейська категоризація ЗР, створення законодавчих підстав для визначення і встановлення українських стандартів якості довкілля щодо найпоширеніших ЗР для запровадження української системи найкращих і доступних технологій.