Кафедра "Безпека праці та навколишнього середовища"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2354

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/safetyofliving

Від 2020 року кафедра має назву "Безпека праці та навколишнього середовища", попередня назва – "Охорона праці та навколишнього середовища", первісна назва – кафедра "Охорона праці".

Кафедра "Охорона праці" була створена в 1963 році. Першим її завідувачем був доцент Наумов С. С., який очолював кафедру протягом 1963-1970 років.

За час існування кафедри, крізь її "стіни" пройшло понад 70 тисяч студентів.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 25 викладачів, серед яких 2 доктора технічних наук, 17 – кандидатів технічних, біологічних та психологічних наук, 1 – доктор філософії, 3 співробітника мають звання професора, 14 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2005 - 200922010 - 20181

Налаштування

Ключове слово: search.filters.subject.chemical deposition

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Chemical deposition of CdS films from ammoniac-thiourea solutions
    (Технологический центр, 2018) Pancheva, Hanna; Khrystych, Olena; Mykhailova, Evgeniia; Ivashchenko, Maryna; Pilipenko, Alexei
    This paper investigates the process of chemical deposition of CdS films from ammonia-thiourea solutions. It was established that a change in the turbidity of solution occurs in the process of chemical deposition. The results of visual observations and measurement of turbidity of solution allowed us to establish that these dependences could be used to monitor the status of the process. Visual observations correlate with the obtained dependences for turbidity and suggest that the chemical deposition of CdS includes the accumulation of colloidal-dispersed precipitate in the volume of solution, agglomeration of CdS particles, and a stationary mode of the CdS film growth at the surface of a sample. The first stage of the process is matched by a sharp increase in the turbidity of solution; the second stage is accompanied by the emergence of a maximum in the dependence. No significant change in turbidity occurs at the third stage. The observation of morphology of the resulting precipitate allowed us to establish working concentrations of reagents in solution, which ensure obtaining a high-quality CdS film with a thickness not less than 100 μm. The working concentrations of cadmium chloride, ammonia, and thiourea are, respectively, 1.8, 0.6, and 8.4 g·l⁻¹. It was assumed that the CdS formation is accompanied by the formation of thiourea. This is confirmed by data on the analysis of a working solution. An analysis of the solution revealed high concentrations of the CO₃²⁻ ions, which are a product of the thiourea decomposition. The data obtained are a preliminary stage in the development of a technology of chemical deposition of CdS films from ammonia-thiourea solutions.
  • Ескіз
    Документ
    Технология очистки промышленных жидких отходов в алмазном производстве
    (НТУ "ХПИ", 2005) Семенов, Евгений Александрович
    Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.17.01 – технология неорганических веществ. – Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", Харьков, 2005. Диссертация посвящена разработке технологии очистки сточных вод алмазного производства от солей марганца и никеля с получением ликвидных химических продуктов. Проведены теоретические термодинамические исследования по изучению взаимодействия компонентов отходов с различными восстановителями и окислителями, также проведена оценка термодинамической вероятности протекания твердофазных реакций между компонентами отходов. Изучено и установлено влияние на процессы осаждения в случае присутствия одного из металлов в растворе, и при их одновременном присутствии, которые содержат 1-60 г/л и 0,76-40 г/л марганца и никеля соответственно, технологических параметров: концентрации реагентов, температуры, времени осаждения. Для существующего производства синтетических алмазов предложена технологическая схема очистки сточных вод, содержащих соединения марганца и никеля, с двумя способами утилизации водно-солевого раствора: электродиализ с получением раствора NaClO и водорода или направлением в водооборотную систему предприятия.
  • Ескіз
    Документ
    Технологія очищення промислових рідких відходів в алмазному виробництві
    (НТУ "ХПІ", 2005) Семенов, Євгеній Олександрович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.01 – технологія неорганічних речовин. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2005. Дисертація присвячена розробці технології очищення стічних вод алмазного виробництва від солей мангану та нікелю, що дозволяє одержувати продукти ліквідні на хімічному ринку. У дисертації проведено термодинамічні дослідження з вивчення взаємодії компонентів відходів з різними відновниками та окислювачами: HCOOH, HCOH, H₂, CH₄, CO, KMnO₄, (NH₄)₂S₂O₈, K₂Cr₂O₇, NaClO, FeCl₃, Cl₂, O₃, O₂, H₂O₂. Проведено дослідження з вивчення впливу різних параметрів на процес осадження сполук нікелю та мангану з розчинів, які вміщують сполуку одного з металів, та з розчинів, в яких є сполуки двох металів: концентрації реагентів, температури та часу осадження. Установлено механізми процесів осадження, як для осадження з розчинів, в яких є сполуки одного з металів, так і з розчинів в яких є як сполуки мангану, так і нікелю. На підставі отриманих даних й встановлених механізмів запропоновано математичні моделі процесів осадження сполук нікелю та мангану, які враховують вплив концентрації реагентів, температури та час осадження. Запропонована принципова технологічна схема очищення стічних вод, вміщуючих сполуки мангану та нікелю з різними способами утилізації водно-сольового розчину. У результаті проведеного техніко-економічного розрахунку встановлено, що найбільш ефективним варіантом є напрямок водно-сольового розчину в водозворотню систему підприємства.