Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20201

Налаштування

Автор: search.filters.author.Гапон, Андрій ОлександровичDOI: search.filters.doi.doi.org/10.20998/2079-0023.2020.01.12

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз методології DevSecOps в процесах розробки програмного забезпечення
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гапон, Андрій Олександрович; Федорченко, Володимир Миколайович; Поляков, Андрій Олександрович; Воловщиков, Валерій Юрійович; Гужва, Віктор Олексійович
    Предметом дослідження в статті є методологія розробки і захисту програмного забезпечення в рамках DevSecOps. Дана методологія змінилаи підхід до забезпечення безпеки з реактивного на проактивний, а також підкреслює важливість забезпечення безпеки на всіх рівнях організації. DevSecOps означає забезпечення безпеки в розробці додатків від самих ранніх етапів до самого кінця, а також включає в себе автоматизацію деяких шлюзів безпеки, щоб запобігти уповільнення робочого процесу DevOps. Необхідно підтримувати короткі і часто повторювані цикли розробки програмного продукту, а також інтегрувати заходи безпеки. Вибір правильних інструментів для безперервної інтеграції безпеки може допомогти в досягненні цих цілей. Сучасні інструменти автоматизації допомогли організаціям впровадити більш гнучкі методи розробки, а також зіграли свою роль в розробці нових заходів безпеки. Для ефективного захисту DevOps потрібні не тільки нові інструменти, а й зміни в самій організації процесів DevOps, щоб швидше інтегрувати роботу груп фахівців з безпеки з іншими спеціалістами, що призведе до покращення якості продукту. Стаття присвячена детальному аналізу сучасних підходів і методологій систематизації розробки та захисту програмного забезпечення, серед яких SDLC, BSIMM і OpenSAMM. Мета роботи – класифікація підходів до побудови процесів DevSecOps, а також розгляд методологій систематизації існуючих засобів захисту програмного забезпечення, що забезпечують взаємодію команди розробників і фахівців із захисту інформації в рамках одного життєвого циклу розробки. У статті вирішуються наступні завдання : розгляд і аналіз підходів побудови процесів DevSecOps і розгляд методологій систематизації засобів захисту програмного забезпечення. Отримані наступні результати: проаналізовано необхідні складові для побудови DevSecOps процесів. Висновки: проведений аналіз дозволяє класифікувати процес розробки і захисту програмного забезпечення за допомогою методології DevSecOps.