Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Управление рисками в высокотехнологичных проектах: состояние и подходы управления
    (Інститут програмних систем НАН України, 2006) Годлевский, Михаил Дмитриевич; Поляков, А. А.
    Анализируется актуальное состояние в области разработки программных проектов и главных факторов в процессах управления разработкой программных проектов. Одной с проблем является низкий уровень зрелости процессов управления разработкой, наименьшую зрелость имеют процессы управления рисками. Далее высветляются существующие подходы к управлению рисками и рассматриваются на примере применения одного из методов управления, который базируется на аппарате имитационного моделирования.
  • Ескіз
    Документ
    Пути повышения скорости работы алгоритма последовательного анализа вариантов применительно к математической модели зрелости CMMI
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2014) Голоскокова, Анна Александровна; Годлевский, Михаил Дмитриевич
  • Ескіз
    Документ
    Структурный синтез модели зрелости SPICE Integration
    (НТУ "ХПИ", 2015) Рубин, Эдуард Ефимович; Годлевский, Михаил Дмитриевич; Бараш, Виталий Сергеевич
    Рассматриваются подходы к улучшению качества процесса разработки программного обеспечения на основе моделей зрелости CMMI и SPICE. Проводится их сравнительный анализ и предлагается подход к формированию гибкой структуры модели зрелости SPICE, которая учитывает недостатки существующих моделей. Реализация гибкой структуры осуществляется путём структурно-параметрического синтеза модели зрелости SPICE Integration.
  • Ескіз
    Документ
    Подход к построению интегрированной системы управления высотехнологичными проектами
    (НТУ "ХПИ", 2006) Годлевский, Михаил Дмитриевич; Поляков, А. А.
    Висвітлена необхідність побудови інтегрованої системи управління проектами з метою забезпечення процесу прийняття рішення з ретроспективними даними. Запропоновано архітектуру до побудови такої системи та впроваджена реалізація системи, що підтверджую теоретичні результати.
  • Ескіз
    Документ
    Улучшение качества процесса разработки программного обеспечения на основе методов последовательного анализа вариантов и локальной оптимизации
    (НТУ "ХПИ", 2014) Годлевский, Михаил Дмитриевич; Рубин, Э. Е.; Голоскокова, Анна Александровна
    Предлагается совместное использование метода локальной оптимизации и алгоритма последовательного анализа вариантов для улучшения качества процесса разработки программного обеспечения. На основании полученного результата были сделаны выводы, что совместное использование методов обеспечивает уменьшение количества возможных вариантов развития данного процесса разработки.