Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19

Інформаційно-методичні основи підтримки прийняття рішень для комплексного дослідження системних об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У монографії надано теоретичні положення щодо обґрунтування концепції корпоративної екологічної системи чи комплексної екологічності систем (КЕС), ентропійного підходу з аналізу складноструктурованих системних об’єктів (ССО), систем-системних методів вивчення та моделювання стану і процесів в складних системах будь-якого рівня дослідження і вирішення різноманітних завдань, які стосуються умов стійкості та якості забезпечення сталого розвитку ССО і безпеки. Монографія призначається для ознайомлення з питаннями моделювання, новими підходами системного аналізу складних систем аспірантами і викладачами, пов’язаних з роботою та підготовкою спеціалістів і магістрів для наукових інформаційно-екологічних досліджень.
Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Теорія прийняття рішень"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Годлевський, Михайло Дмитрович; Воловщиков, Валерій Юрійович; Козуля, Марія Михайлівна
Метою лабораторного практикуму є закріплення студентами теоретичних знань і набуття практичних навичок до розв’язання задач багатокритеріальної оптимізації. У загальному випадку формально задача багатокритеріальної оптимізації, ключовою особливістю якої є суперечливість множини функцій мети (критеріїв). До пошуку ефективних альтернатив застосовуються методи, які належать до особливого класу методів, що забезпечують розв’язання саме задач багатокритеріальної оптимізації. У лабораторному практикумі наводяться теоретичні основи підходів до розв’язання задач багатокритеріальної оптимізації, приклади їхнього використання, контрольні завдання та посилання на літературу, що рекомендується.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing». Ця частина комп’ютерного практикум присвячена питанням з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У роботі відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторного практикуму відповідно до наданих тем дисципліни з урахуванням ймовірних об’єктів екологічних досліджень. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing (дисципліна загальної підготовки)». Ця частина комп’ютерного практикум має завдання, що стосуються тем з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У практикуму відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторної роботи відповідно до наданих тем першого модулю за обраним студентом об’єктом дослідження. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Початок роботи з Python і робота з даними. Частина 2. Робота з Python: функції, класи, вбудовані модулі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Марія Михайлівна; Козуля, Тетяна Володимирівна
У другій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Основи програмування Python» надані матеріали до практичного виконання задач з тем, що стосуються вивчення функцій, класів, вбудованих модулів Python. Практикум містить 3 лабораторні роботи з поясненням понятійно-термінологічного апарату щодо інструментарію використання функцій, класів і модулів у програмах збудованих на Python. Наведено багато прикладів, які ілюструють реалізацію конкретних завдань. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи програмування Python для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у галузях науково-практичних досліджень. Рекомендовано для самостійної роботи для практичних завдань з дисципліни «Green computing» для спеціальності 101 «Екологія».
Інформаційне забезпечення для розв’язання задач екобезпеки
(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2018) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу "Теорія прийняття рішень"
(2023) Годлевський, Михайло Дмитрович; Воловщиков, Валерій Юрійович; Козуля, Марія Михайлівна
Метою лабораторного практикуму є закріплення студентами теоретичних знань і набуття практичних навичок до розв’язання задач багатокритеріальної оптимізації. У загальному випадку формально задача багатокритеріальної оптимізації, ключовою особливістю якої є суперечливість множини функцій мети (критеріїв). До пошуку ефективних альтернатив застосовуються методи, які належать до особливого класу методів, що забезпечують розв’язання саме задач багатокритеріальної оптимізації. У лабораторному практикумі наводяться теоретичні основи підходів до розв’язання задач багатокритеріальної оптимізації, приклади їхнього використання, контрольні завдання та посилання на літературу, що рекомендується.
Початок роботи з Python і робота з даними. Частина 1
(2022) Козуля, Марія Михайлівна; Козуля, Тетяна Володимирівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни "Основи програмування Python" надані матеріали 3-х лабораторних робіт з завданням до практичного виконання задач щодо набуття початкових знань з Python. У практикуму відзначені перші кроки роботи з даними для набуття студентами професійних умінь (компетенцій) та практичних навичок при роботі з мовою програмування Python. Наведено багато прикладів, які ілюструють реалізацію конкретних завдань. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи програмування Python для практичного застосування при створенні додатків для розвязку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Розв’язання системних задач за сценарно-цільовим підходом на основі розробки знання-орієнтованих систем
(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2019) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
Формування ентропiйно-iнформацiйної оцінки вiдповiдностi стану складних об’єктів і знання-орієнтованих баз даних у межах моніторингових систем
(Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ", 2018) Козуля, Тетяна Володимирівна; Моїсєєв, В. Ф.; Козуля, Марія Михайлівна; Савченко, Анатолій Вікторович
Обґрунтовано знання-орієнтований підхід до оцінювання та прогнозування стану складних систем. Розглянуто продукційні системи вигляду «0-стан об’єкта (системи як складові) – процес (система процесів, оператор змін стану або його підтримання) – і-стан об’єкта (системи)», а також питання формування інформаційного забезпечення реалізації методичної бази аналізу складних моніторингових систем. Визначено основи інформаційно-ентропійного підходу до формування моделей об’єктів дослідження з метою об’єктивного аналізу стану системних утворень природно-техногенного походження з використанням знання-орієнтованих даних і здобування нових знань. Надано інформаційну систему для збирання та зберігання інформації про моніторинговий стан об’єкта дослідження, передавання даних для формування моделі, аналізу отриманих результатів і прийняття зваженого рішення.