Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Комплексна оцінка рівня екологічної безпеки діяльності автозаправних станцій
(Національний транспортний університет, 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Коршунов, Святослав
Питання екологічної безпеки стосовно діяльності мережі автозаправних станцій (АЗС) пов’язані з декількома аспектами. По-перше, це питання масштабності негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з розвитком мережі автосервісу як наслідок розширення автопарку індивідуальних транспортних засобів, кількість яких зросла з 1 до 1,42 мільярдів за період 2012–2022 років. По-друге, зростання потенційної небезпечності планованої діяльності автозаправних станцій (АЗС) внаслідок збільшення їх функціональності. Розгляд технічної документації АЗС відомих мереж заправок відзначив, що в зони ризику дії небезпечних факторів впливу на довкілля крім атмосферного повітря (85 % техногенного навантаження) входять водне середовище та ґрунти внаслідок випаровування нафтопродуктів з дихальних клапанів резервуарів для зберігання палива, недостатня герметичності резервуарів та трубопровідних систем, аварійні та ненавмисні розливи нафтопродуктів.
Дослідження екологічних змін стану заповідного урочища "Гора Калитва" під впливом викидів асфальтобетонного виробництва на основі статистичного аналізу та сценарного підходу у когнітивному аналізі
(ДВНЗ "ДонНТУ", 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Козуля, Тетяна Володимирівна
Інформаційне забезпечення розв'язку проблемних задач захисту довкілля при роботі АЗС
(Одеський державний екологічний університет, 2023) Козуля, Тетяна Володимирівна; Коршунов, С. Є.
Інформаційно-методичні основи підтримки прийняття рішень для комплексного дослідження системних об'єктів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У монографії надано теоретичні положення щодо обґрунтування концепції корпоративної екологічної системи чи комплексної екологічності систем (КЕС), ентропійного підходу з аналізу складноструктурованих системних об’єктів (ССО), систем-системних методів вивчення та моделювання стану і процесів в складних системах будь-якого рівня дослідження і вирішення різноманітних завдань, які стосуються умов стійкості та якості забезпечення сталого розвитку ССО і безпеки. Монографія призначається для ознайомлення з питаннями моделювання, новими підходами системного аналізу складних систем аспірантами і викладачами, пов’язаних з роботою та підготовкою спеціалістів і магістрів для наукових інформаційно-екологічних досліджень.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing». Ця частина комп’ютерного практикум присвячена питанням з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У роботі відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторного практикуму відповідно до наданих тем дисципліни з урахуванням ймовірних об’єктів екологічних досліджень. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Грін-комп'ютінг. Частина 1
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна; Козуля, Марія Михайлівна
У першій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» надані матеріали 3-х варіантів лабораторних роботі, що відносяться до першого модулю курсу «Green computing (дисципліна загальної підготовки)». Ця частина комп’ютерного практикум має завдання, що стосуються тем з основ екології, системної екології, екології навколишнього середовища, екологічного інформаційного суспільства. У практикуму відзначені теоретичні аспекти, методичне забезпечення та самостійні завдання для комп’ютерного виконання лабораторної роботи відповідно до наданих тем першого модулю за обраним студентом об’єктом дослідження. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи екології, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика інформаційно-програмного забезпечення Green computing) для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.
Початок роботи з Python і робота з даними. Частина 2. Робота з Python: функції, класи, вбудовані модулі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Марія Михайлівна; Козуля, Тетяна Володимирівна
У другій частині лабораторного практикуму з дисципліни «Основи програмування Python» надані матеріали до практичного виконання задач з тем, що стосуються вивчення функцій, класів, вбудованих модулів Python. Практикум містить 3 лабораторні роботи з поясненням понятійно-термінологічного апарату щодо інструментарію використання функцій, класів і модулів у програмах збудованих на Python. Наведено багато прикладів, які ілюструють реалізацію конкретних завдань. Призначено для студентів, викладачів і користувачів, які вивчають основи програмування Python для практичного застосування при створенні додатків для розв’язку задач у галузях науково-практичних досліджень. Рекомендовано для самостійної роботи для практичних завдань з дисципліни «Green computing» для спеціальності 101 «Екологія».
Грін-комп'ютінг. Частина 2. Зелені проекти. Зелений комп'ютер "Green computing": стандарти енергоефективності, зелені обчислення
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Козуля, Тетяна Володимирівна
Друга частина лабораторного практикуму з дисципліни «Грін комп’ютінг» присвячена безпосередньо питанням теорії і практики екологічної якості та безпеки стану ІТ-технологій як виду економічної діяльності, що створює продукт – програмне забезпечення та надає послуги. Надані матеріали варіантів розрахункових завдань з комп’ютерної обробки даних, що відносяться до модулю курсу «Green computing» – практика запровадження зеленого (green) інформаційного і програмного забезпечення при роботі дата центрів, відділів ІТ компаній, ПК безпосередньо як екосистем відповідно до вимог стандартів IFG Standard; IEEE 1680 – енергоефективності – ErP (Energy-related Products) и EuP (Energy Using Product); застосування зелених обчислювань, Energy Efficient Ethernet (IEEE 802.3az). Призначено для студентів, викладачів і спеціалістів з екологічних знань в інформаційній сфері, зелених інформаційних технологій і зеленого програмного забезпечення (практика Green computing) для практичного застосування при розв’язку задач у різних галузях науково-практичних досліджень.