Кафедра "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. Дабагяна"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1665

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/asu

Від січня 2022 року кафедра має назву "Програмна інженерія та інтелектуальні технології управління ім. А. В. ДАБАГЯНА" (тоді ж, у січні 2022 року в окремий підрозділ виділилася кафедра "Інформаційні системи та технології"), попередні назви – "Програмна інженерія та інформаційні технології управління" (від 2015), "Автоматизовані системи управління" (від 1977); первісна назва – кафедра автоматичного управління рухом.

Кафедра автоматичного управління рухом заснована в 1964 році задля підготовки інженерів-дослідників у галузі автоматичного управління рухом з ініціативи професора Харківського політехнічного інституту Арега Вагаршаковича Дабагяна та генерального конструктора КБ "Електроприладобудування" Володимира Григоровича Сергєєва.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 4 доктора технічних наук; 24 кандидата наук: 22 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – економічних, 1 – доктор філософії; 3 співробітників мають звання професора, 19 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Інформаційна технологія оцінки надійності програмного забезпечення
(Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, 2018) Шматко, Олександр Віталійович; Мироненко, М. І.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Основи роботи з бібліотекою Matplotlib"
(2021) Коваленко, Світлана Миколаївна; Коваленко, Сергій Володимирович; Шматко, Олександр Віталійович
Matplotlib – це бібліотека двовимірної графіки для мови програмування Python, за допомогою якої можна створювати високоякісні рисунки. Отримані зображення можуть бути збережені в різних форматах (як растрових, так і векторних) для подальшого використання в наукових публікаціях, веб-додатках, документації тощо. Matplotlib написана і підтримується, в основному, Джоном Хантером і поширюється на умовах BSD-подібної ліцензії. Хоча спочатку Matplotlib створювалась як альтернатива графічним командам MATLAB (що не є вільним програмним забезпеченням), але в подальшому перетворилася в незалежний проект. Хоча бібліотека Matplotlib побудована на принципах об’єктно-орієнтованого програмування, для сумісності з MATLAB, вона також має і процедурний інтерфейс. В даній лабораторній роботі будуть розглянуті обидва підходи. Мета: отримати базові знання та навички з роботи з бібліотекою Matplotlib.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Основи роботи з бібліотекою NumPy"
(2021) Коваленко, Світлана Миколаївна; Коваленко, Сергій Володимирович; Шматко, Олександр Віталійович
Python, як і будь-яка мова, що інтерпретується, є повільнішою в порівнянні з мовами, що компілюються (С, С++, С#, Java тощо). NumPy (скорочення від numerical python, вимовляється ‘нам-пай’) – це бібліотека з відкритим вихідним кодом для мови програмування Python, що надає підтримку великих багатовимірних масивів та матриць з великою колекцією математичних функцій високого рівня для роботи з цими масивами. NumPy є основною бібліотекою для наукових обчислень на Python. Він надає високопродуктивний багатовимірний об’єкт масиву ndarray та інструменти для роботи з цими масивами. До того ж бібліотека NumPy входить до так званої екосистеми SciPy (скорочення від scientific python і вимовляється ‘сай-пай’), що являє собою набір бібліотек Python також з відкритим вихідним кодом, що спеціалізується на наукових обчисленнях. Багато з цих бібліотек важливі і для обробки даних. Разом вони складають набір інструментів для розрахунку та відображення даних. Серед бібліотек, що знаходяться в групі SciPy, є деякі, які будуть обговорюватися в поточному курсі: NumPy, SciPy, Matplotlib, Pandas.
Методичні вказівки до лабораторної роботи "Основи роботи в середовищі Jupyter Notebook"
(2021) Коваленко, Світлана Миколаївна; Коваленко, Сергій Володимирович; Шматко, Олександр Віталійович
Jupyter Notebook – неймовірно потужний інструмент для інтерактивної розробки та подання проектів в області наук про дані. Це зручний інструмент для створення аналітичних звітів, що дозволяє одночасно зберігати разом код, формули, зображення, коментарі, результати і графіки. Блокнот (notebook) представляє код і результат його виведення в єдиному документі, який об’єднує візуалізацію, розмічений текст, математичні рівняння та інші мультимедійні дані. Цей інтуїтивно зрозумілий робочий процес сприяє ітеративній і швидкій розробці, що робить ноутбуки все більш популярним вибором для подання даних і їх аналізу. Мета: отримати навички у встановленні, налаштуванні та основах роботи з Jupyter Notebook.
Методичні вказівки до виконання економічного обґрунтування проекту щодо розробки програмного забезпечення дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр
(2020) Москаленко, Валентина Володимирівна; Шматко, Олександр Віталійович
Дипломна робота (ДР) як випускна кваліфікаційна робота студента може мати як науково-дослідну спрямованість, коли робота пов’язана з дослідженням характеристик економічних процесів, що протікають у соціально-економічних системах, проведенням економіко-математичного моделювання із застосуванням спеціалізованих пакетів прикладних програм та ін., так і дослідно-проєктний характер. Економічне обґрунтування проекту щодо розробки програмного забезпечення є складовою дипломної роботи, оформлюється як розділ пояснювальної записки ДР. Такий розділ виконується як техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту. ТЕО – це аналіз, розрахунок, оцінка економічної доцільності здійснення проекту. У даному випадку – це проект з розробки ПЗ (програмних компонент, програмної системи, веб-додатків та ін.). ТЕО базується на порівняльній оцінці витрат на розробку ПЗ, встановлення ефективності його використання, терміну його окупності. Основна задача даного розділу дипломної роботи підтвердити актуальність і економічну доцільність розробки ПЗ і його використання потенційними користувачами. На підставі економічних розрахунків і аналітичних даних у ТЕО надаються висновки щодо економічної доцільності реалізації проекту, дається оцінка перспективам впровадження розробленого ПЗ. У першому розділі надано вимоги до виконання й оформлення економічного обґрунтування дипломної роботи. У другому розділі проведено економічне обґрунтування проекту щодо розробки програмного забезпечення. Подано теоретичний матеріал, який супроводжується розрахунками для умовного прикладу.
Порівняння технології блокчейн і спрямованого ациклічного графа при зберіганні і обробці даних в розподіленому реєстрі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ключка, Ярослав Олександрович; Шматко, Олександр Віталійович
Розглядається технологія розподіленого реєстру, яка є революційним підходом до запису та обміну даними між декількома сховищами даних. Виділяються та описуються ключові особливості технології розподіленого реєстру. Особливу увагу приділено технології блокчейн і спрямованому ациклічному графу. Описується принцип роботи технології блокчейн. Графічно представлені та описані всі етапи, які проходять транзакції перед тим, як вони будуть додані в ланцюжок блоків. Описуються всі основні переваги технології блокчейн, а також представлені ключові недоліки мережі. При описі обмежень технології блокчейн були представлені реальні відомості, які підтверджують наявні недоліки даної технології. Завдяки оптимізованому механізму консенсусу, високій масштабованості та можливості здійснювати мікротранзакції, стрімко починає розвиватися технологія спрямованого ациклічного графа. Описується принцип роботи спрямованого ациклічного графа і чим орграф відрізняється від технології блокчейн. Описано основні переваги спрямованого ациклічного графа, які орграф успадкував від блокчейну і поліпшив завдяки своїй структурі. При порівнянні регістрів на основі спрямованого ациклічного графа і блокчейну можна виявити цікаві аспекти платформ. Незважаючи на очевидну подібність між парадигмами, в ідмінності також зберігаються. На підставі отриманих результатів стає очевидним, що майбутнє технології розподіленого реєстру величезне. Оскільки спрямований ациклічний граф завдяки своїй структурі та перевагам вже затьмарив архітектуру блокчейну. Поява спрямованого ациклічного графа дозволить технології розподіленого реєстру впровадитися в усі сфери діяльності у глобальному масштабі.