Кафедра "Туризм i готельно-ресторанний бізнес"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2422

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tourism

Від листопада 2021 року кафедра має назву "Туризм і готельно-ресторанний бізнес". Перейменована під час реорганізації кафедри "Бізнес-аналітики, обліку та готельно-ресторанної справи" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Подорожі змінюють нас, допомагають нам зростати і розвиватися. Подорожі – найкраща освіта сучасного світу!

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: доктор економічних наук, 5 кандидатів наук: 4 –економічних, 1 – географічних; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 17

Оптимізація впливу регіональних структур управління на сталий розвиток індустрії туризму та гостинності: міжнародний досвід
(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Холодок, Валентина Дмитрівна
Метою статті є аналіз можливих проблем, вивчення зарубіжних практик та розробка рекомендацій щодо оптимізації змісту, форм, методів і інструментів взаємодії регіональних структур управління з представниками індустрії туризму і гостинності на шляху до сталого розвитку. Актуальність теми дослідження пов'язана з високою соціально-економічною та екологічною значимістю впровадження концепції сталого розвитку з точки зору забезпечення довгострокового благополуччя усієї світової спільноти. Аналіз наявних проблем, з якими стикається туристичний та готельно-ресторанний бізнес на шляху до впровадження стійких практик, дозволив зробити висновок про необхідність колаборації місцевого самоврядування, корпорацій та закладів освіти з метою створення освітніх продуктів формату lifelong learning (освітніх курсів, вебінарів, майстер-класів, сертифікатних програм тощо). Тематика таких освітніх продуктів має бути спрямована на підвищення обізнаності представників туристичного та готельно-ресторанного бізнесу про цілі сталого розвитку та практичні шляхи їх досягнення.
Методичні вказівки до навчальної практики студентів спеціальності 241 "Готельно-ресторанна справа" першого (бакалаврського) рівня освіти усіх форм навчання
(2023) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Александрова, Вікторія Олександрівна
Практика здобувачів вищої освіти є невід’ємною складовою частиною процесу навчання в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»). Її спрямовано на закріплення теоретичних знань, отриманих здобувачами вищої освіти під час навчання, набуття й удосконалення практичних навичок і вмінь, визначених освітньою програмою підготовки фахівців за відповідною спеціальністю. Навчальна практика є етапом, що забезпечує перехід від теоретичного навчання до професійної діяльності здобувачів вищої освіти. Метою навчальної практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, формування в них професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час виконання конкретної роботи. Навчальна практика спрямована на ознайомлення здобувачів вищої освіти з умовами праці на виробництві, оволодіння сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в обраній галузі, формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових, виробничих і економічних умовах, набуття досвіду під час виконання фахових завдань. Основними завданнями навчальної практики, що визначають специфіку її організації та здійснення щодо інших видів практичного навчання в Університеті, є: – виховання професійних якостей молодого фахівця через широке залучення здобувачів вищої освіти до суспільно-корисної праці; – закріплення та поглиблення знань, одержаних під час вивчення відповідних навчальних дисциплін.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання (реферату) з дисципліни "Управління рестораном"
(2023) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Александрова, Вікторія Олександрівна
Індивідуальне завдання з дисципліни «Управління рестораном» виконується у реферативній формі. Реферат – це короткий огляд з конкретної тематики, що систематизує та узагальнює інформацію з кількох джерел. При виконанні індивідуального завдання вітається креативний підхід, застосування інноваційного інструментарію і нестандартних способів вирішення поставлених завдань. Стиль викладу матеріалу у рефераті – науково-діловий. Індивідуальне завдання видається викладачем на початку семестру, протягом якого вивчається дисципліна. Студент має надати індивідуальне завдання для перевірки наприкінці семестру, але не пізніше терміну підсумкового оцінювання.
Готельно-ресторанна справа: бакалаврський курс. Частина 1
(2022) Якименко-Терещенко, Наталія Василівна; Александрова, Вікторія Олександрівна; Жадан, Тетяна Андріївна; Носирєв, Олександр Олександрович; Стригуль, Лариса Станіславівна; Чайка, Тетяна Юріївна; Брік, Світлана Володимирівна; Мардус, Наталія Юріївна; Мелень, Олена Валентинівна; Побережна, Наталія Миколаївна
У навчальному посібнику розкрито теоретичні положення і практичні питання щодо підготовки фахівців у сфері готельно-ресторанної справи у відповідності з освітньо-професійною програмою спеціальності «Готельно-ресторанна справа». Розглянуто організаційні, управлінські та технологічні засади готельного та ресторанного бізнесу, висвітлено питання організації та структури виробництва підприємств готельного і ресторанного господарства. Викладений матеріал спрямовано на формування здатності здійснювати адміністративну, підприємницьку, проєктну та дослідницьку діяльність з урахуванням сучасного стану та перспектив розвитку готельного та ресторанного господарств. Навчальний посібник призначено для студентів і викладачів спеціальності «Готельно-ресторанна справа» закладів вищої освіти, а також широкого кола підприємців.
Логістичні системи push (штовхай) і pull (тягни) в системах бронювання готелів: переваги і недоліки
(ФОП Томенко Ю. І., 2020) Чайка, Тетяна Юріївна
В даний час в готельно-ресторанному бізнесі використовуються обидві концепції: push і pull, кожна з яких має як свої переваги, так і недоліки. Стосовно до систем бронювання, очевидною перевагою push-системи є зниження робочого навантаження з виконання пошукових запитів, проте дані на поточний момент часу можуть виявитися не зовсім точними, що може утруднити процес бронювання. Як не дивно, в даний час в системах бронювання готелів найбільш часто використовується push-система (система, що виштовхує), хоча в цілому в логістиці в даний час найбільш перспективною вважається pull-система (система, що витягує). У сучасному готельно-ресторанному бізнесі спостерігається тенденція об'єднання системи розподілу (distribution system) і системи бронювання (hotel reservation system) в одну загальну систему – систему ARI (availability, rates and inventory – доступність, ціни, запаси). Більшість систем ARI працюють за принципом push-system (принцип виштовхування). Основною проблемою цієї системи є можлива неточність даних при виконанні бронювання. Але найбільш перспективним є гібридний підхід до бронювання, який поєднує роботу з новими замовленнями в режимі реального часу з наявністю 10-хвилинної резервної перевірки. Логістика розподілу і бронювання в готельно-ресторанному бізнесі розвивається зараз дуже швидко, особливо сильний вплив на неї надає загальносвітова система цифрової трансформації інформаційного простору. Тому підприємствам готельно-ресторанного бізнесу слід безперервно відстежувати світові тенденції в цій сфері.
Розрахунок компонентів моделі Беніша і проблема моніторингу можливих маніпуляцій з фінансовою звітністю (на прикладі індустрії гостинності)
(ФОП Томенко Ю. І., 2020) Чайка, Тетяна Юріївна; Підгорна, В. В.
Успішність підприємства залежить від багатьох чинників, зокрема, і від якості обліково-аналітичній роботи. Облікова інформація повинна мати високий рівень достовірності. Підвищенню рівня довіри до фінансової звітності сприяє застосування різних методик, що спрямовані на моніторинг нестандартних коливань, спотворень і маніпуляцій з фінансовою звітністю. Одна з найбільш відомих таких моделей – модель Беніша, або модель M-score (Beneish M-score model). Рекомендація про включення моделі Беніша в "золотий стандарт" обліково-аналітичної роботи підприємства доречна також і тому, що модель Беніша допомагає стійко прогнозувати прибутковість добропорядних компаній. При розрахунку підсумкового індикатора Беніша за відкритою фінансовою звітністю українських підприємств виникають деякі труднощі, оскільки для точного розрахунку деяких компонентів моделі Беніша недостатньо даних, проте можна використовувати приблизний розрахунок, який дає не дуже велику похибку. "Червоні прапори" за окремими показниками моделі Беніша можуть служити сигналом менеджменту підприємства приділити пильну увагу відповідним напрямам, але самі по собі не свідчать про можливі маніпуляції з фінансовою звітністю. Вважаємо модель Беніша зручним і ефективним інструментом моніторингу маніпуляцій з фінансовою звітністю, і вважаємо, що керівництву підприємств доцільно включати модель Беніша в свої аналітичні звіти.
Оптимізація системи показників матеріальних потоків у готельно-ресторанному бізнесі: логістичний аспект
(ТОВ "Центр учбової літератури", 2020) Чайка, Тетяна Юріївна
У статті розглядається проблема формування оптимального набору показників, які характеризують матеріальні потоки в готельно-рестораном бізнесі. Система показників повинна враховувати особливості галузі, бути вичерпною, але не надмірною, і максимально повно задовольняти потребам, які виникають в процесі планування, оптимізації та управління логістичними потоками на підприємстві. При включенні в систему показників матеріального потоку специфічних характеристик слід враховувати не тільки особливості галузі, але також і особливості організації логістичного контуру. В даний час вченими-теоретиками і фахівцями-практиками не вироблений єдиний підхід до визначення як окремих показників, так і в цілому системи показників матеріальних потоків в готельно-ресторанному бізнесу. У ряді випадків визначення надмірно розпливчасті, що ускладнює їх практичне застосування. А в деяких випадках пропонується використовувати показники, які є недоречними або недоцільними з точки зору логіки наявних потокових процесів. Мета статті – уточнити підходи до класифікації та формуванню системи показників матеріальних потоків в готельно-ресторанному бізнесі з урахуванням логістичного підходу до організації потокових процесів на підприємстві. Підхід до класифікації показників матеріальних потоків в готельно-ресторанному бізнесі, який нами пропонуэться, враховує перш за все потреби практичної діяльності при здійсненні пов'язаної з потоковими процесами на підприємстві аналітичної та управлінської роботи. А пропонована система показників матеріальних потоків оптимізована з урахуванням специфіки даної галузі. Удосконалення методики класифікації і формування оптимального набору показників матеріальних потоків готельно-ресторанного бізнесу дозволить більш успішно використовувати спеціалізоване програмне забезпечення при плануванні та управлінні логістичним контуром підприємства. Таким чином, отримані результати можуть бути використані з метою підвищення ефективності практичної діяльності фахівців з логістики, які працюють в готельно-ресторанній сфері.
Система коефіцієнтів рентабельності продажів підприємств сфери гостинності: розрахунок за фінансовою звітністю та сучасні тенденції аналізу
(Херсонський державний університет, 2019) Чайка, Тетяна Юріївна; Мартинова, Вікторія Вікторівна; Ісіченко, Євгенія Юріївна
У статті систематизовані наявні методичні підходи до розрахунку коефіцієнту рентабельності продажів (виручки, доходу) за відкритою фінансової звітності згідно з НП(С)БО України. Виявлено, що найбільш коректним є формування коефіцієнтів рентабельності продажів (виручки, доходів) з урахуванням принципу відповідності прибутку (чисельник формули рентабельності) і пов'язаних з його генеруванням продажів (виручки, доходів) (знаменник формули). Уточнені аналітичні можливості різних варіантів розрахунку рентабельності продажів (виручки, доходів), їх співвіднесеність з зарубіжною практикою фінансового аналізу. Кожен варіант формули рентабельності продажів (виручки, доходів) має свою специфіку, яку необхідно враховувати при виборі найбільш релевантної цілям дослідження методики розрахунку. Наприклад, рентабельність продажів за валовим прибутком відображає успішність виключно продажів продукції (товарів, робіт, послуг), без урахування інших операційних і неопераційних доходів. А рентабельність продажів (доходу) за чистим прибутком залежить від облікової політики підприємства, величини фінансового левериджу, вартості основних фондів, довгострокових витрат (наприклад, на інвестиції та інновації) і т.д. Проведений порівняльний аналіз рентабельності продажів підприємств готельно-ресторанного бізнесу з урахуванням їх галузевої специфіки. Розроблені практичні рекомендації щодо вибору конкретної форми показника рентабельності продажів (виручки, доходу) з урахуванням цілей фінансового аналізу.
Profitability of accounts receivable associated with material and service flows: accounting, analytical and logistical approaches (on the example of hotel and restaurant business)
(NOVA School of Business and Economics, 2018) Chaika, Tetiana
The specificity of the hotel and restaurant business is the combination of material production and the provision of services as the main activity of companies in this industry. The logistic’s circuit of the hotel and restaurant business is designed taking into account industry specifics and includes the main flows: material and service, as well as auxiliary flows: financial and informational. At the same time, unlike the traditional approach, we consider it expedient to regard the logistic circuit’s service flows of the hotel and restaurant business as the main flows, not auxiliary ones. Financial logistics is an innovative tool for managing cash flows that are directly related to the main flows of the logistics chain (in the case of the hotel and restaurant business, to material and service flows). The success and profitability of the company is largely due to the success of financial logistics management. External stakeholders (investors, lenders, etc.) should be able to take into account financial logistics efficiency when making financial decisions. The financial statements of the UNAS makes it possible to track only the moment values of the financial flows. At the same time, the main indicators by which conclusions can be drawn about the quality of financial logistics management are indicators of accounts receivables and accounts payables (and only such accounts receivables and accounts payables, which are directly related to material and service flows). Profitability of accounts receivable is one of the indicators of the «return on assets» group. This indicator is used much less frequently than the accounts receivable turnover indicators, but it can be very useful in analyzing the effectiveness of logistic financial management. In the framework of the financial logistics of the hotel and restaurant business, we consider only those receivables, that are directly related to material and service flows. In the case of the indicators of profitability and turnover of accounts receivable for products (goods, works, services), the acceleration of turnover is not always accompanied by an increase in the profitability of receivables, and vice versa. In addition, even in the case of coincidence of the trend of these values, the growth rates of the indicators may differ significantly. Both indicators – profitability and turnover of accounts receivables, associated with material and service flows – are indicators of the effectiveness of financial logistics in the field of receivables management. But, their isolated application can’t provide comprehensive information for making management decisions. A comparative analysis of the two considered indicators of the effectiveness of financial logistics – profitability and turnover of accounts receivable for products (goods, works, services) – allows us to empirically form an optimal policy of accounts receivable, which is characteristic of this particular sector of the economy.
Роль фінансової звітності в аналізі ключових показників ефективності логістики готельно-ресторанного бізнесу
(NGO "Europäische Wissenschaftsplattform", 2019) Чайка, Тетяна Юріївна; Мартинова, Вікторія Вікторівна; Щербак, Юлія Сергіївна
У сучасній традиції економічного аналізу велике значення приділяється так званим ключовими показниками ефективності (Key Performance Indicators, KPI). Ключові показники ефективності логістики (logistics KPI) – це метрики ефективності, які характеризують вплив логістичних процесів на прибуток компанії. В основному мова йде про вплив на результати діяльності підприємства таких складових логістичного контуру, як транспортування, складування, ланцюжок поставок. На даний час існує значна кількість індикаторів логістичної ефективності, неможливо і недоцільно застосовувати одночасно їх всі. Необхідним попереднім етапом є систематизація, класифікація та відбір необхідних KPI, які відповідають конкретним цілям аналізу. Обрані для аналізу показники ефективності повинні не дублюватися і бути взаємопов'язаними. Ієрархічна структура KPI дозволяє зрозуміти і систематизувати причинно-наслідкові зв'язки між різними показниками ефективності логістики. Дослідження практичних робіт вітчизняних і міжнародних фахівців дозволило встановити, що найбільш затребуваними індикаторами ефективності логістики (KPI) є: витрати на логістику в процентах від продажів (Logistics costs as percentage of sales); оборотність запасів (Inventory turnover); тривалість оборотності запасів в днях (Total inventory days); тривалість циклу від пошуку сировини до поставки готової продукції (The time from sourcing raw materials to delivery of finished goods); доставка в строк (Delivery In Full on Time, DIFOT). З представленого нами списку два показника – оборотність запасів (Inventory turnover) і тривалість оборотності запасів в днях (Total inventory days) можуть бути розраховані по відкритій фінансової звітності НП(С)БО України. Ізольоване значення оборотності запасів і тривалості оборотності запасів з готельного підприємству малоінформативно. Хоча існують спроби розробити нормативи цих коефіцієнтів по окремих галузях, проте уніфікованих значень нормативів не існує. Більш того, на показники може впливати значна кількість екзогенних і ендогенних факторів. Тому більш доцільно не керуватися якимись жорсткими нормативами, а проводити порівняльний аналіз: в динаміці, з іншими підприємствами, і, що дуже важливо, з середньогалузевими значеннями. Цінність показників оборотності запасів і тривалості оборотності запасів з метою моніторингу ефективності логістики пояснюється, зокрема, ще й тим, що ці коефіцієнти показують, чи синхронізовані відділи продажів і закупівель компанії.