Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5193

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/auts

Кафедра "Автоматика та управління в технічних системах" виділилася в самостійну одиницю у складі електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту в 1948 році з кафедри "Електричні апарати". У момент створення вона мала назву Кафедра "Автоматика і телемеханіка". Першим завідувачем кафедри став кандидат технічних наук, доцент Файвель Аронович Ступель.

За роки свого існування кафедра випустила понад 3500 фахівців.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 1 доктор технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 7 – звання доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 259

Автоматичне виявлення та ліквідація асинхронних режимів в електричних мережах напругою 110 Кв та вище
(Державний біотехнологічний університет, 2024) Шумілін, Д. С.
Necessity of ventilation and air conditioning energy efficient control systems in shopping malls synthesis
(International Science Group, 2022) Yevseienko, Oleh
Методичні вказівки "Статистична обробка експериментальних даних" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Методи аналізу та автоматизованої обробки даних"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Івашко, Андрій Володимирович; Лунін, Денис Олександрович; Євсін, Андрій Вікторович
Для збору та обробки експериментальних даних в даний час широко використовується комп'ютерна техніка. Її застосування дозволяє збільшити швидкість обробки експериментальної інформації, виявити ті, або інші закономірності. У початковий період розвитку комп'ютерної техніки її використання вимагало обов'язкового знання основ програмування та самостійного складання відповідних програм, що суттєво обмежувало широке використання обчислювальної техніки під час обробки експериментальних даних у природничих та технічних науках. В даний час існує значна кількість програмних пакетів, що не вимагають поглиблених знань в галузі програмування і дозволяють вирішувати щирий спектр завдань обробки даних.
Методичні вказівки "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем" до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Програмування спеціалізованих обчислювальних систем"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Сальніков, Дмитро Валентинович; Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович
Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна Графічні прискорювачі є важливим компонентом сучасних обчислень завдяки їхній здатності обробляти дані паралельно, що призводить до більш швидких і ефективних обчислень порівняно з традиційними центральними процесорами. Це відкрило шлях для широкого спектра застосувань графічних процесорів для обчислень загального призначення, таких як підвищення продуктивності додатків, прискорення наукових симуляцій і вдосконалення алгоритмів машинного навчання. Сучасна програмно-апаратна архітектура паралельних обчислень CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю CUDA (Compute Unified Device Architecture) дозволяє істотно збільшити обчислювальну продуктивність завдяки використанню графічних процесорів фірми nVidia. Вона надає можливість включати в текст програм на загальних мовах програмування виклик підпрограм, що виконуються на графічних процесорах, це дає розробнику можливість на свій розсуд організовувати доступ до набору інструкцій графічного прискорювача й керувати його пам'яттю.
Методичні вказівки "Основи програмування мовою С#" до виконання самостійних робіт з дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович
Методичні вказівки призначені для вивчення основ мови програмування С# як на практичних і лабораторних роботах, так і для самостійного вивчення. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні принципи програмування та методи написання програм мовою С#, а саме: вбудовані і користувацькі типи даних, структури і масиви та їх ініціалізація і використання, оператори мови С#, логічні і математичні функції, цикли і умовні оператори, функції, передача аргументів і повернення результату роботи функції, шаблони і обробка виключних ситуацій, а також основи роботи з потоками введення–виведення. Наведено індивідуальні завдання для виконання практичних і лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення мови програмування. Розглянуті приклади та завдання допоможуть в ефективному освоєнні програмування мовою С#.
Методичні вказівки "Комплексні числа та кватерніони" до виконання самостійних робіт з дисциплін: "Комп'ютерна графіка", "Методи візуалізації в мультимедійних системах та системах віртуальної реальності" та "Програмування мікроконтролерів та ІОТ"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Караман, Дмитро Григорович
Найважливішою частиною комп'ютерної графіки є візуалізація – загальна назва прийомів подання інформації або явищ у вигляді, зручному для зорового спостереження та аналізу. Візуалізація даних застосовується в різних сферах людської діяльності: у медицині (комп'ютерна томографія), військовій справі (тренажерні комплекси), наукових дослідженнях (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделюванні тканин та одягу, дослідно конструкторських розробках, індустрії розваг. Методичні вказівки призначені для поглибленого вивчення основ комп'ютерної графіки та її застосування у створенні систем візуалізації. Розглянуто питання завдання обертань за допомогою матриць та кватерніонів, та процес інтерполяції обертань за допомогою кватерніонів який застосовується для обертань та анімації у системах візуалізації. Методичні вказівки містять також приклади та індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть в ефективному освоєнні курсу комп'ютерної графіки.
Методичні вказівки "Алгоритми сортування даних" для виконання самостійних робіт з дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Сальніков, Дмитро Валентинович
Методичні вказівки призначені для вивчення основ теорії графів, алгоритмів сортування та кластерного аналізу. Розглянуто основні алгоритми упорядкування даних та роботи з графами, а також алгоритми кластерного аналізу. Для всіх алгоритмів розглянуті приклади реалізації мовою С#. Також у методичних вказівках представлені індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть ефективному освоєнню програмування та інформаційних технологій.
Методичні вказівки "Алгоритми інформаційного пошуку в автоматизованих системах керування" до виконання самостійних робіт з навчальних дисциплін "Прикладне програмування автоматизованих систем керування", "Програмні засоби систем керування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Зуєв, Андрій Олександрович; Євсеєнко, Олег Миколайович; Гапон, Дмитро Анатолійович
Методичні вказівки призначені для вивчення основ інформаційних процесів в автоматизованих системах керування, а також алгоритмів інформаційного пошуку. Розглянуто приклади реальних систем керування і основні алгоритми пошуку інформації, а також розширений варіант пошуку з індексацією по ключу – хешування. Для всіх алгоритмів розглянуті приклади реалізації мовою С#. Також у методичних вказівках представлені індивідуальні завдання для виконання лабораторних і практичних робіт, які допоможуть ефективному освоєнню основ інформаційного пошуку в системах керування.
Інженерія обчислювальної техніки. Частина 1. Основи електроніки
(КП "Міськдрук", 2024) Гапон, Анатолій Іванович; Крилова, Вікторія Анатолівна; Козлов, Сергій Сергійович; Лодяна, Ірина Миколаївна
У навчальному посібнику викладено основні поняття та методики розрахунку основних функціональних елементів аналогової та імпульсної електроніки: пасивних лінійних ланцюгів, транзисторних підсилювачів, електронних ключів, тригерів та генераторів імпульсів. Навчальний посібник розроблено згідно з планом кафедри автоматики і управління в технічних системах для студентів спеціальностей «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Телекомунікація та радіотехніка» та «Прикладна фізика та наноматеріали» усіх форм навчання вищих
Отримання добового температурного графіка офісної будівлі
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Євсеєнко, Олег Миколайович; Пивоваров, А. С.