Кафедра "Комп'ютерне моделювання процесів та систем"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4356

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cmps

Сучасна назва – кафедра "Комп'ютерне моделювання процесів та систем", попередня назва – кафедра "Cистеми і процеси управління" (від 2001), первісна назва – кафедра “Автоматичне керування рухом”(від 1964).

Кафедра “Автоматичне керування рухом” була створена на інженерно-фізичному факультеті 1 лютого 1964 року для підготовки кадрів вищої кваліфікації, які володіли б як практичною інженерною підготовкою, так і фундаментальними знаннями в галузі математики та інформаційних технологій. Протягом минулих десятиліть кафедра випустила понад півтори тисячі фахівців. Лише за останні 30 років кафедра підготувала близько 600 інженерів-механіків-дослідників, з яких кандидатами наук стали понад 100 осіб і шість осіб – докторами наук.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 5 докторів технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2013 - 20184

Налаштування

Автор: search.filters.author.Пащенко, Сергій ОлександровичКлючові слова: search.filters.subject.метод скінченних елементів

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Повзучість трійникового з'єднання трубопроводу при спільній дії температурно-силових та радіаційних полів
    (НТУ "ХПІ", 2018) Бреславський, Дмитро Васильович; Пащенко, Сергій Олександрович
    У статті надано математичну постановку трьохвимірної задачі повзучості, що відбувається при дії температурно-силових та радіаційних полів. Для розв'язання задачі прийнято метод скінченних елементів, що використовується спільно з різницевим методом інтегрування за часом. Для чисельного аналізу застосовано розроблений програмний комплекс, що використовує восьмивузловий об’ємний скінченний елемент. Досліджено вплив повзучості та радіаційного розпухання на напружено-деформований стан фрагменту системи охолодження ядерного реактору. Встановлено, що отримані розв'язки для задач температурно-силової повзучості та радіаційного розпухання у районі стику труб є принципово відмінними від результатів комплексного розв'язку. Розрахунками виявлено, що вплив радіаційного розпухання істотно уповільнює релаксацію напружень при повзучості та підвищує їхній рівень у місці стику труб.
  • Ескіз
    Документ
    Аналіз впливу термосилових та радіаційних полів на деформування приладів космічної техніки
    (НТУ "ХПІ", 2017) Бреславський, Дмитро Васильович; Козлюк, А. В.; Морачковський, Олег Костянтинович; Пащенко, Сергій Олександрович; Татарінова, Оксана Андріївна
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунки повзучості при неперервному зростанні температури
    (НТУ "ХПІ", 2015) Бреславський, Дмитро Васильович; Пащенко, Сергій Олександрович; Татарінова, Оксана Андріївна
    В статті надано математичну постановку трьохвимірних задач повзучості та нестаціонарної теплопровідності. Як метод розв’язання використано метод скінченних елементів. Описано розроблені алгоритми, які є основою створеного програмного забезпечення. Отримано константи до рівняння стану повзучості бронзи у широкому діапазоні температур. Проведено одночасний розв’язок сформульованих задач на прикладі нагрівання бронзового стрижня та визначено достовірність роботи розробленого програмного забезпечення.
  • Ескіз
    Документ
    Розв’язання трьохвимірної задачі нестаціонарної теплопровідності для корпуса супутника типу "Січ-2"
    (НТУ "ХПІ", 2013) Бреславський, Дмитро Васильович; Гудзенко, Олександр Валерійович; Пащенко, Сергій Олександрович
    Стаття присвячена розв’язанню трьохвимірної задачі нестаціонарної теплопровідності у корпусі штучного супутника Землі типу "Січ-2" при його русі за навколоземною орбітою. Отримано розподіл температур у блоці гіроскопів, встановленому на даному космічному апараті, для різних моментів часу. Визначено площу радіаторних пластин для відведення теплової енергії з метою забезпечення роботи гіроскопів в заданому діапазоні температур у штатному режимі. Проведено дослідження залежності нагрівання корпуса супутника від різних коефіцієнтів теплоізоляції внутрішньої стінки.