Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 12

Вплив параметрів електролізу на структуру та склад покриттів сплавом Сo-Mo-Zr
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Глушкова, Марина Олександрівна; Козяр, Марина Олексіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Артеменко, Валентина Мефодіївна
Каталітична активність сплаву кобальт-молібден-цирконій у реакції окислення СО ДО СО₂
(Сумський державний університет, 2016) Козяр, Марина Олексіївна; Ведь, Марина Віталіївна; Славкова, Марина Олександрівна
Вплив режиму електролізу на кількісний і фазовий склад покривів Fe–Co–W(Mo)
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2019) Сачанова, Юлія Іванівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Досліджено вплив природи на кількісний і фазовий склад і морфологію покривів Fe–Co–W(Mo), осаджених з цитратних електролітів на основі ферум (ІІІ). Показано, що вміст заліза в покриві Fe–Co–W збільшується з 50 до 60 ат.% з підвищенням густини як постійного, так і імпульсного струму, а покриви Fe–Co–Mo збагачуються молібденом. Застосування імпульсного струму сприяє зростанню атомної частки молібдену від 9-11 до 12-15 ат.% і зниженню вмісту кобальту від 36-38 до 28-29 ат.%. Сумарний відсоток легувальних компонентів є максимальним 53-55 ат.% при густині струму 5 А/дм² і співвідношенні тривалості імпульс/пауза (10-20) мс/10 мс. Вихід за стумом сплавів знижується з густиною постійного струму від 45% до 30%, але використання імпульсного режиму сприяє зростанню виходу за струмом до 75%. Поверхня покриттів Fe–Co–W(Mo), осаджених імпульсним струмом, стає більш рівномірною за розподілом сплавотвірних компонентів, а кількість Оксигену в сплава суттєво знижується. Встановлено, що покриви Fe–Co–W(Mo), одержані в імпульсному режимі, містять фази кристалічних W, Mo та інтерметалідів Fe₂W, на відміну від осаджених постійним струмом.
Вплив параметрів імпульсного електролізу на склад покриттів Fe–Co–Mо
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Сачанова, Юлія Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна
Вплив складу електроліту та параметрів стаціонарного електролізу на склад покриттів Fe–Co–W
(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна
Магнітні властивості гальванічних покриттів Fe–Co–Mo
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2017) Сачанова, Юлія Іванівна; Єрмоленко, Ірина Юріївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Савченко, Валерія Олегівна
Кінетичні закономірності розчинення сплавів вольфраму в полілігандних електролітах
(ФОП Петрова І. В., 2011) Єрмоленко, Ірина Юріївна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зюбанова, Світлана Іванівна; Андрощук, Дмитро Степанович
Вплив параметрів електролізу на ефективність електросінтезу покриття Fe-Co
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Лагдан, Інна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
Спосіб формування каталітично активних кобальтовмісних оксидних покривів на алюмінії та його легованих сплавах
(ДП "Український інститут промислової власності", 2017) Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Горохівський, Андрій Сергійович; Ярошок, Тамара Петрівна; Галак, Олександр Валентинович
Винахід належить до гальванотехніки, зокрема до електрохімічного формування на алюмінії та його легованих сплавах активних кобальтовмісних оксидних покривів. Спосіб, згідно з винаходом, проводять плазмово-електролітичним оксидуванням до максимальної напруги 150-190 В протягом 15-60 хв. при поступовому зниженні потужності оксидування за рахунок зміни густини струму від початкової 5-10 А/дм² до кінцевої 2-3 А/дм² в електроліті, який містить, г/л: пірофосфату калію – 66,0-165,0; сульфату кобальту – 14,0-35,05; при рН 10,5-12,0. Спосіб дозволяє формувати на поверхні рівномірні дрібнодисперсні та міцно зчеплені з нею високорозвинені каталітично активні покриви.
Базові характеристики комплексних цитратних електролітів на основі заліза (ІІІ) для отримання тонкошарових гальванічних покривів
(НТУ "ХПІ", 2018) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Єрмоленко, Ірина Юріївна
В статті наведено результати досліджень базових параметрів комплексних цитратних електролітів на основі заліза (ІІІ) для нанесення тернарних сплавів з кобальтом і молібденом. Метою роботи було визначення експлуатаційних покажчиків електроліту, таких як стійкість, в’язкість, електропровідність і буферна ємність, а також встановлення залежності їх зміни під дією важливого зовнішнього чинника – температури. Із застосуванням кондуктометричного методу було встановлено, що з підвищенням температури електропровідність електролітів прогнозовано зростає, а досліджувані розчини є сильними електролітами. Отримані значення енергії активації питомої електропровідності знаходяться в інтервалі 694-965 Дж/моль. Встановлено залежність коефіцієнта в’язкості електролітів від температури, зміна якого також узгоджується з основами теорії розчинів електролітів. На основі отриманих результатів визначено енергію активації молекулярного стрибка. Титриметричними дослідженнями було оцінено буферні властивості цитратних електролітів та проведено співставлення отриманих результатів з властивостями відомих електролітів для електроосадження гальванічних покривів сплавами іншого складу.