Кафедра "Фізична хімія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1402

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fchem

Кафедра "Фізична хімія" заснована в 1926 році професором Олександром Миколайовичом Щукарьовим. Свої витоки вона веде від 1918 року, коли кафедра хімії розділилася на кафедри неорганічної, органічної, аналітичної і фізичної хімії.

У різні роки нею керували професори Ілля Іванович Стрєлков, Сергій Степанович Уразовський, Аркадій Юхимович Луцький, Володимир Мойсейович Кошкін. Від 2012 року кафедру очолює доктор технічних наук, професор Микола Дмитрович Сахненко, академік АН Вищої освіти України.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Наукова школа кафедри включає понад 90 кандидатів і докторів наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 2 кандидата технічних наук, 1 кандидат хімічних наук; 1 співробітник має звання професора, 2 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника, 1 – старшого дослідника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 16

Морфологія та структура кераміко-подібних пео-покривів на сплавах Al
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2019) Каракуркчі, Ганна Володимирівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Горохівський, Андрій Сергійович; Богданова, Катерина Борисівна
The results of studies the PEO of Al alloys in alkaline electrolytes are presented. It is established that the presence of alloying components in the alloys composition complicates the formation of the surface ceramic-like layer. To homogenize the surface and obtain oxide coatings, doped with Co and Mn, electrolytes based on KOH and K4P2O7 with the addition of manganate- and cobalt(II) ions were used. PEO in these electrolytes allows to obtain mixed oxide coating Al2O3·MnOx and Al2O3·CoOy. The rational modes of PEO aluminum alloys were substantiated to obtain coatings with high transition metals oxides contents. It is shown that the incorporation of MnOx and CoOy changes the morphology and structure of oxide layers.
Functional coatings by ternary cobalt based alloys for the autumobile industry
(Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Nenastina, T. O.; Hapon, Yu. K.; Glushkova, M. A.; Sakhnenko, N. D.; Ved, M. V.
The environmentally friendly and resource-saving technologies for producing multifunctional coatings based on cobalt and silver alloys with refractory metals are proposed. The catalytic activity testing results of binary and ternary alloys based on cobalt in the carbon monoxide oxidation reaction in carbon dioxide were analyzed. It was revealed that there is on improvement of functional properties of galvanic alloys when the content of tungsten and molybdenum is within the range of 10–30 wt. %.
Електроосадження тернарного сплаву кобальт-молібден-цирконій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015) Козяр, Марина Олексіївна; Глушкова, Марина Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович
Застосування електролітичних сплавів кобальту з тугоплавкими металами
(Сумський державний університет, 2014) Гапон, Юліана Костянтинівна; Глушкова, Марина Олександрівна; Сахненко, Микола Дмитрович
Варіювання режимів електролізу – універсальний метод керування складом гальванічних покривів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сачанова, Юлія Іванівна; Сахненко, Микола Дмитрович; Ведь, Марина Віталіївна; Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Проскуріна, Валерія Олегівна
Доведено можливість електросинтезу і керування складом гальванічних покривів сплавами на основі металів групи феруму з тугоплавкими металами, зокрема молібденом, з комплексного цитратного електроліту шляхом варіювання режимів електролізу. Встановлено, що постійним струмом формуються покриви з вищим вмістом оксигену, зокрема, в означених покривах фіксується більше оксидів молібдену порівняно з нанесеними уніполярним імпульсним електролізом. В останньому випадку вміст оксигену на виступах і в упадинах значно менший і становить 21 ат.% і 25 ат.%, відповідно. Показано, що при імпульсному електролізі вміст металевої форми молібдену вищий за рахунок відновлення оксидів молібдену проміжних ступенів окиснення ад-атомами водню, що утворюються в парціальній катодній реакції. Відновлення відбувається внаслідок спілловер-ефекту, реалізація якого найбільш ефективна впродовж паузи імпульсного струму. Обґрунтовано формування оксидної фази допанта безпосередньо в процесі електролізу без введення в електроліт як другої фази. Залежно від повноти перебігу цього процесу створюються умови для формування металевого покриву тернарним сплавом або металоксидним композитом, друга фаза якого складається з оксидів молібдену в проміжному ступені окиснення, тобто утворюється безпосередньо в електродному процесі. За результатами атомно-силової мікроскопії встановлено, що покриви, синтезовані в гальваностатичному режимі, можуть бути класифіковані як композитні електролітичні матеріали, тоді як катодний осад, отриманий нестаціонарним електролізом, можна віднести до металевих. Покриви, отримані в імпульсному режимі, характеризуються меншою поруватістю. Визначено вільну енергію поверхні для металевих і композитних покривів, значення якої становлять 127,74 мДж/м2 та 118,10 мДж/м2. Тестуванням електрокаталітичних властивостей тернарних сплавів Fe–Co–Mo в реакції електролітичного виділення водню отримано високі значення густини струму обміну водню як для металевих, так і композитних покривів.
Вплив морфології поверхні композиційних електролітичних покривів Сo-W-ZrO2 на функціональні властивості сплавів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ненастіна, Тетяна Олександрівна; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола Дмитрович; Зубанова, Світлана Іванівна
Доведено можливість електросинтезу і керування складом та морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів (КЕП) кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм2, відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, який майже у 5 разів більш ніж у покривах, осаджених при 10 А/дм2, та зниженням відсотку кисню удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю ад-атомів водню у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO2, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм росту кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. Завдяки кількісному складу, морфології й фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO2, одержаних за густини струму 4 А/дм2 на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм2, і у 3 рази перевищує відповідні характеристики підкладки. Показано, що вольфрамвмісним КЕП притаманні каталітична активність у реакції окиснення етанолу і корозійна стійкість у середовищах різної кислотності.
Синтез мультиоксидного каталізатора окиснення амоніаку до нітроген(II) оксиду
(Украинский государственный химико-технологический университет, 2019) Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія Юріївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Огурцов, Олександр Миколайович; Суворін, Олександр Вікторович; Хлопицький, Олексій Олександрович
Розробка нових форм каталітичних елементів в реакторах окиснення амоніаку з нерухомим зернистим шаром
(НТУ "ХПІ", 2019) Масалітіна, Наталія Юріївна; Савенков, Анатолій Сергійович; Близнюк, Ольга Миколаївна; Огурцов, Олександр Миколайович; Клещев, Микола Федосович
Секціонування співвісними циліндрами з проникними стінками та радіальними перегородками дозволяє значно зменшити ступінь нерівномірності газорозподілу по перетину нерухомого зернистого шару в контактних апаратах двоступеневого окиснення аміаку у виробництві азотної кислоти. Дослідження впливу геометричних характеристик зерна каталізатора на технологічні параметри процесу окиснення амоніаку для різних форм зерна каталізатора показали, що завантаження другого ступеня реактора оксидним каталізатором з оптимальними розмірами зерна дозволить на 30 % зменшити необхідну кількість каталізатора при заданій продуктивності реактора. Розроблені рекомендації щодо вибору оптимальних розмірів зерен різної форми для розроблених мультиоксидних каталізаторів Co-Fe-Ce-O, Co-Zr-Cr-Li-O і Fe-Zr-Mn-Bi-O та застосування секціонування для покращення рівномірності газорозподілу по перетину нерухомого зернистого шару каталізатору можуть бути використані для розробки нових і оптимізації роботи існуючих реакторів для двоступеневого окислення аміаку і прогнозування їх роботи на основі встановлення взаємозв'язку фізико-хімічних характеристик, кінетичних параметрів і дифузійних ускладнень процесу в нерухомому шарі каталізатора.
Application of oxide-metallic catalysts on valve metals for ecological catalysis
(Технологический центр, 2017) Karakurkchi, A.; Sakhnenko, M.; Ved, M.; Galak, A.; Petrukhin, S.
Запропоновано спосіб одержання оксидно-металевих каталізаторів методом одностадійного плазмово-електролітичного оксидування вентильних металів для знешкодження токсидів природного та техногенного походження. Обґрунтовано застосування оксидів мангану та кобальту як легуючих компонентів. Встановлено, що одержані оксидні покриви характеризуються високою каталітичною активністю в модельних реакціях конверсії токсичних компонентів, зокрема відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння.
Examining the formation and properties of TiO₂ oxide coatings with metals of iron triad
(Технологический центр, 2017) Sakhnenko, M.; Karakurkchi, A.; Galak, A.; Menshov, S.; Matykin, O.
Досліджено вплив складу полілігандних цитратно-дифосфатних електролітів та режимів плазмово-електролітичного оксидування на процеси формування металоксидних каталізаторів TiOx. MOy (M=Fe, Co, Ni). Показані шляхи керування морфологією поверхні, хімічним складом покривів та інкорпоруванням в них оксидів металів тріади заліза. Встановлено, що одержані змішані оксидні покриви характеризуються підвищеною корозійною стійкістю та високою каталітичною активністю в реакціях окиснення монооксиду вуглецю.