Кафедра "Економіка та маркетинг"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3992

Увага! Від травня 2023 року колекція кафедри "Економіка та маркетинг" не поповнюється.

На основі кафедр "Економіка та маркетинг" та "Економічна кібернетика та маркетинговий менеджмент" створено кафедру "Маркетинг" (НАКАЗ 552 ОД від 26.11.2021 року).

Від 1995 року кафедра мала назву "Економіка і маркетинг", первісна назва – кафедра економки і організації машинобудівної промисловості, була заснована в 1984 році. Від дня заснування кафедри нею завідував доктор економічних наук, професор Анатолій Іванович Яковлєв. Йому присвоєно почесне звання Заслуженого працівника народної освіти України та обрано Академіком Академії інженерних наук України. Ім'я Яковлєва А. І. внесено до біографічного словника "Видатні люди ХХ століття" Міжнародного бібліографічного центру в м. Кембрідж.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20213

Налаштування

Автор: search.filters.author.Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-6576-9759

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Бенчмаркінг енергоефективності: маркетингові і управлінські можливості використання в міжнародному підприємництві
    (ФОП Шейніна О. В., 2020) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Олександра Петрівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
    У статті обґрунтовано необхідність і актуальність впровадження на промислових підприємствах прогресивних систем енергоефективності. Показано, що в Україні в 2020 році тільки 43,1% енергоресурсів використовується ефективно, свідчать дані рейтингу енергоефективності. У 2019 цей показник був вищий - 54%. Проведено аналіз використання енергоресурсів у промисловості, сфері послуг, сільському господарстві та житловому секторі в Україні, а також в країнах Євросоюзу. Розглянуто питання організації бенчмаркінгу енергоефективності для промислових підприємств України. Основна увага приділяється комплексному підходу, який полягає в створенні нормативної бази та організації інформаційної підтримки при проведенні бенчмаркінгу. Розглядається досвід країн Євросоюзу у вирішенні завдання технічного регулювання бенчмаркінгу енергоефективності та можливості його використання в міжнародному підприємництві. Детально розглянуті тільки основні етапи проведення бенчмаркінгу енергозбереження, до яких віднесено: вибір еталона, порівняння і оцінка, позиціонування об'єкта дослідження і визначення лідерів і аутсайдерів, угруповання партнерів бенчмаркінгу за рівнем енергоефективності, ідентифікація розриву, виявлення причин неефективного енергоспоживання, визначення масштабу і природи проблеми. Впровадження системи бенчмаркінгу енергоефективності на регулярній основі як підсистеми контролю та планування в складі системи енергетичного менеджменту дозволить відстежувати зміни показників енергоефективності виробничої системи та її структурних об'єктів, рівня ефективності енергоспоживання в часі, негативні тенденції і причини їх виникнення, оцінювати ефективність адаптації кращих приктики ефективного енергоспоживання в власних умов і результативність впровадження енергозберігаючих заходів, що сприятиме постійному удосконаленню виробничої системи і її об'єктів.
  • Ескіз
    Публікація
    Міжнародний бізнес: забезпечення економічної безпеки на засадах комплаєнс-функції
    (ФОП Панов А. М., 2021) Перерва, Петро Григорович; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Косенко, Олександра Петрівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
    Доведено, що практика антимонопольного комплаєнса на промислових підприємствах виробила п'ять основних критеріїв ефективного використання комплаєнс-програм, на які слід орієнтуватися підприємствам при розробці та впровадженні комплаєнс процедур незалежно від видів порушень, на запобігання яких вони спрямовані.
  • Ескіз
    Публікація
    Маркетингове та вартісне оцінювання інновацій та інтелектуального потенціалу в міжнародних проектах
    (ФОП Шейніна О. В., 2020) Косенко, Олександра Петрівна; Кобєлєва, Тетяна Олександрівна; Долина, Ірина Володимирівна; Матросова, Вікторія Олександрівна; Кобєлєв, Валерій Миколайович
    Доведено, що розвиток міжнародних відносин в економіці нашої країни формує нові відносини до інтелектуальної власності як до величезного інтелектуально-інноваційного потенціалу, здатного підняти як економіку країни, так і окремого промислового підприємства. Для ефективного економічного зростання промисловості необхідно створити ефективний механізм маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах, що забезпечило б їх ефективну дистрибуцію та використання. В ролі дієвого механізму маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу промислових підприємства в науково-технічній, виробничій та міжнародній сферах може бути використано технологічний аудит. Запропоновано оригінальний методичний підхід до ранжування та маркетингового і вартісного оцінювання інтелектуально-інноваційних технологій в міжнародних проектах промислових підприємств, в основу якого покладено функцію бажаності Харрінгтона. Використання розроблених пропозицій дозволяє врахувати всі позитивні характеристики інтелектуально-інноваційних технологій (об’єктів інтелектуальної власності, промислових інновацій, інтелектуального потенціалу і т.п.) з метою виявлення технологій з найбільшим ринковим потенціалом, який і закладається в міжнародний проект. В статті доведено, що результати порівняльної оцінки технічного рівня різних видів інтелектуального потенціалу та промислових інновацій в міжнародних проектах промислових підприємств будуть у значній мірі залежати від того, які конкретні значення параметра будуть поставлені у відповідність межам інтервалів шкали бажаності. Обґрунтовано, що в якості критеріїв маркетингового та вартісного оцінювання промислових інновацій та інтелектуального потенціалу підприємства в його міжнародних проектах можуть бути прийняті як кількісні, так і якісні показники. У останньому випадку оцінки якісного параметра (наприклад, імідж технології, що досліджується, або фірми, що її розробила) можуть бути також зроблені тільки у відносних одиницях. Також зазначено, що не варто штучно обмежувати кількість розглянутих технологій-аналогів інновацій, які можуть мати місце в міжнародному проекті промислового підприємства. Необхідно прагнути розглянути максимально більшу кількість конкуруючих на даному ринку технологій, тому що тільки в цьому випадку шкала бажаності буде дійсно відбивати найвищий світовий рівень по кожному з параметрів, а виводи про рівень конкурентоспроможності технології, що оцінюється, будуть носити гранично об'єктивний характер.